• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Пізнання – це процес руху людської думки від незнання до знання.

ПЛАН

Дидактична мета та завдання

Ключові поняття

Тема 1. Соціальна робота як наука

Наука, пізнання, соціальна робота, принцип соціальної роботи.

1. охарактеризувати соціальну роботу як науку;

2. визначити ознаки соціальної роботи як науки;

3. обговорити системний підхід в соціальній роботі.

4. Розглянути місце соціальної роботи серед наук;

5. Визначити суть, структуру та особливості соціальної роботи як навчальної дисципліни.

Виховна мета:

Виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.

1. Соціальна робота як специфічна галузь діяльності.

2. Поняття методики та технології соціальної роботи та її особливості в соціальній роботі.

3. Системність підходів до вивчення соціальної роботи

4. Місце соціальної роботи серед наук

5. Соціальна робота як навчальна дисципліна, її зміст, структура та особливості

Список використаної літератури:

1. Введення у соціальну роботу: Навчальний посібник. – К.: Фенікс, 2001. – 288 с.

1. Вступ до спеціальності “Соціальна робота”
2. Навчальний посібник для соціальних працівників базового рівня // Національний центр розвитку навчання соціальній роботі. – К., 1999
3. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д. Павленок. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 395 с.
4. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред. д.и.н. проф. Е.И. Холостова, д.и.н. проф. А.С. Сорвина – М.: ИНФРА. – М., 2001. – 427 с.
5. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. – К.: Видавничий дім “КМ Аcademia”, 2000. – 236 с
6. Социальная работа / Под общей редакцией проф. В.И. Курбатова. Серия “Учебники, учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 576 с.

1. Визначення та головні ознаки науки.

Наука — форма інтелектуальної діяльності людей, скерована на отримання істинних знань про світ (природу, суспільство, мислення), на відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.

Наука — це процес творчої діяльності з отримання нового знання, і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів. Наука — система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення.

Наука як соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об'єктивних знань про дійсність, є складовою частиною духовної культури суспільства. Поняття «наука» включає в себе як діяльність для здобування нового знання, так і результат цієї діяльності — суму набутих на даний момент наукових знань. Термін «наука» вживають також для позначення окремих галузей наукового знання. Наука характеризується доцільно орієнтованою (суспільними завданнями й потребами, певними стратегіями наукового пошуку) творчою діяльністю з постановки, вибору й розв'язання проблем духовного й практичного освоєння світу.Наука вивчає різні рівні системної організації й форми руху матерії з погляду пізнання істотних властивостей явищ, встановлення їхніх законів, різних причинних залежностей і взаємодій з метою управління природними й соціальними процесами, передбачення характеру і напряму їхнього перебігу, створення нових технологій і розвитку виробництва. Як система знань наука охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки й дії, не лише закони і принципи вивчення об'єктів, а й певні форми й способи усвідомлення їх, а в кінцевому підсумку — філософське тлумачення. Цим самим наука виступає як форма суспільної свідомості.

Основне завдання науки — виявлення об'єктивних законів дійсності, а її головна тема — істинне знання. Критеріями науковості, які відрізняють науку від інших форм пізнання є:

· об’єктивність,

· системність,

· практична націленість,

· орієнтація на передбачення,

· сувора доказовість,

· обґрунтованість і достовірність результатів.

Наукове пізнання – дослідження, яке характерне своїми особливими цілями, задачами і методами перевірки і отримання нових знань. Воно покликане освітлювати шлях практиці. Це цілеспрямована діяльність, яка складається з певних компонентів.

Склад наукового пізнання:

- пізнавальна діяльність спеціально підготованої групи людей

- об’єкти пізнання

- предмет пізнання

- особливі методи і засоби пізнання

- сформовані логічні форми пізнання мовних засобів (результати пізнання виражаються у наук гіпотезах, висновках)

- цілі, що спрямовані на досягнення знання

Рушійна сила пізнання – практика (без теорії немає практики і навпаки).

Цілі науки – описування, пояснювання, передбачення процесів та явищ об’єктивної дійсності, що становлять предмет її вивчення на основі законів, які вона відкриває.

Ознаки науки:

- наявність систематизації знання (різні концепції, теорії, гіпотези)

- наявність наукової проблеми, об’єкта і предмета дослідження (об’єкт – щось ширше, а предмет знаходиться у межі об’єкта)

- практична значущість явища, що вивчається і знань про нього.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
4. II. Поняття соціального процесу.
5. IV. План навчального процесу.
6. Iзобаричний процес
7. Iзотермiчний процес
8. Iзохоричний процес
9. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
10. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
11. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
12. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.

Переглядів: 800