Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

У педагогічному процесі вищої школи застосовуються наступні форми організації навчального процесу

План

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ

ТЕМА 5

НЕ 1.5. (4 год.)

1. Загальна характеристика форм організації навчального процесу у вищій школі.

1.1. Лекції та методика їх проведення.

1.2. Семінарські, практичні та лабораторні заняття у вищій школі і методика їх проведення.

1.3. Методика організації та проведення індивідуальних занять, консультацій.

1.4. Самостійна робота студентів.

2. Науково-дослідна робота студентів.

3. Навчальна та виробнича практика студентів.

Основні поняття: форми організації навчального процесу: лекція, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, консультація, самостійна робота;науково-дослідна робота, навчальна та виробнича практика

Рекомендована література

Основна:

1. Алексюк А.М.Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія.–К.:Либідь,1998.–558с.

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

3. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.

5. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник /За ред. В.І.Лозової. – Харків: «ОВС», 2006. – 496 с.

6. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд.– К.: Знання, 2005.–399с.

7. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: «Академвидав», 2007. – 352 с.

Додаткова:

1. Вища освіта в Україні: Навч. посібник. – К., 2005. – 327 с.

2. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение. – К., 1990

3. Краевский В.В., Бережнова Е.В. Методология педагогики: Новый етап. – М., 2006.

4. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання. – К., 1993.

5. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К., 2005.

· лекція;

· семінарське заняття;

· практичне заняття;

· лабораторне заняття;

· факультативи, спецкурси і спецсемінари;

· колоквіум;

· самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів;

· науково-дослідна робота студентів;

· навчальна і виробнича практика студентів.

Форма організації навчального процесу – зовнішнє вираження цілеспрямованої та обмеженої в часі взаємодії викладача, що здійснює викладання та студентів, що навчаються, яка спрямована на формування знань, умінь та навичок їх професійної підготовки.

Навчальна лекція (лат. lectio – читання) – логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності наочністю та демонструванням дослідів.

Вона тісно пов’язана з усіма іншими формами організації навчально-виховної роботи – семінарськими, практичними і лабораторними заняттями. У цьому розумінні кажуть про лекційно-семінарську систему навчання.

Як провідна форма навчання у вищій школі лекція виконує певні функції(А. Алексюк, З. Курлянд):

· інформаційна (передбачає передавання адаптованої для студентів інформації);

· орієнтовна (розкриває генезис теорій, ідей: коли, ким вони вивчалися, якими причинами спонукались; список рекомендованої до лекції літератури);

· пояснювальна, роз’яснювальна (передбачає розкриття сутності наукових понять, їх визначень, тлумачення кожного слова, що належать до структури визначення);

· переконувальна (полягає у використанні аргументації, логічної доказовості, на основі чого усвідомлюється наукова інформація, що стає базою для формування у студентів наукових поглядів і переконань);

· систематизуюча (передбачає структурування всього масиву знань з певної дисципліни);

· стимулююча (спрямована на пробудження інтересу до навчальної інформації з певної науки);

· виховна і розвивальна (передбачає оцінювання явищ, фактів, процесів, які розглядаються на лекції, розвиток мислення, уваги, уяви, пам'яті та інших пізнавальних здібностей).

Лекції повинні відповідати таким вимогам:

· змістовність;

· науковість,

· інформаційність;

· доказовість і аргументованість;

· емоційність викладу інформації;

· активізація мислення слухачів через запитання для роздумів;

· чітка структура і логіка розкриття інформації;

· методичне оброблення, тобто виокремлення головних думок і положень, висновків, повторення їх у різних формулюваннях;

· виклад матеріалу доступною і зрозумілою літературною мовою; використання аудіовізуальних дидактичних матеріалів тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ КЕРОВАНОСТІ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В ШКОЛІ	\|	Ознаки постіндустріального суспільства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.