Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ТЕМА № 6. Фізіологія центральних і периферичних ендокринних органів.

Лекція

МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Закони грошового обігу.

Кількість грошей, необхідних для обігу, тобто форми грошей, підпорядковуються особливим законам.

Загальний закон кількості грошей в обігу з урахуванням перших 2 функцій грошей виражається формулою, в якій кількість грошей залежить від суми цін товарів (що, у свою чергу, визначається кількістю товарів і рівнем цін на кожний із них) і швидкості обміну однойменної грошової одиниці:

К = Ц / О,

де К – кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році; Ц – сума цін товарів, що реалізуються у певному році; О – середнє число оборотів за рік грошової одиниці.

З розвитком функції грошей як засобу платежу ця формула набуває складнішого вигляду:

К_n = (СЦ – К + П – ВВ) / Ш_о,

де СЦ – сума товарних цін; К – сума цін товарів, проданих у кредит; П – сума платежів за борговими зобов’язаннями; ВВ – сума взаємопогашуваних безготівкових платежів; Ш_о – середня кількість оборотів грошової одиниці (як засобу обігу та платежу).

Основними елементами закону грошового обігу є товарна маса, що перебуває в обігу, рівень цін товарів і швидкість обігу грошей.

Закон обігу паперових грошей – кількість грошей у сфері обігу повинна дорівнювати кількості золотих грошей, потрібних для нормального функціонування товарообороту. Цей закон діяв в умовах, коли в основі грошової вартості лежало золото.

Згідно із сучасною кількісною теорією грошей і цін, основоположником якої є американський економіст І. Фішер, кількість грошей в обігу визначається за формулою:

К = (P * Y) / V,

де Р – абсолютний рівень цін; Y – реальний обсяг виробництва; V – швидкість обігу грошей.

Із сформульованих законів випливає дуже важливий принцип грошового обігу: у підтримці рівноваги в економіці, збалансованості попиту та пропозиції важливу роль відіграє грошова маса. Вона є сумою купівельних та платіжних засобів, що обслуговують господарський обіг і належать державі, фірмам та окремим особам.

ЗАПОРІЗЬКОГО державнОГО МЕДИЧНОГО університетУ

Циклова комісія професійної та практичної підготовки

(хірургічних дисциплін)

з навчальної дисципліни ФІЗІОЛОГІЯ

(2 год.)

Для студентів відділення

«Сестринська справа»

Запоріжжя – 2012

Лекцію підготував:Складанна О.С. – викладач вищої кваліфікаційної категорії.

Схвалено на засідання циклової комісії _____________________.

Протокол №___ від _______ 2012 року.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Структурно-функціональна організація ендокринної системи. Ендокринні

залози, їх види, гормони та значення.

2. Основні види та механізми дії гормонів.

3. Гіпотоламо-гіпофізарна система. Роль ліберинів і статинів.

4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та

гіпофункцій.

5. Щитоподібна залоза, її гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та

гіпофункцій.

6. Прищитоподібні залози, їх гормони та функції, прояви гіпер- і гіпофункції.

7. Ендокринна функція підшлункової залози. Статеві залози, їх гормони.

8. Надниркові залози, їх гормони, функції..

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – 608 с.

2. Фізіологія:Навч. посіб / За ред. В.Г. Шевчука. – Вінниця: Нова книга, 2005.

3. Філімонов В.І. Фізіологія людини у питаннях та відповідях: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. –Вінниця:Нова книга, 2009. – 488 с.

4. Філімонов В.І. Фізіологія людини: Підручник для мед. ВНЗ І–ІІІ рівнів акред. – К.: Медицина, 2011 – 488 с.

Джерела мережі Інтернет:

1. Медицинский информационный портал – Електронний ресурс – Режим доступу: meduniver.com.

2. Медицинская информационная сеть – Електронний ресурс – Режим доступу: www.medicinform.net.

Література для поглибленого вивчення:

1. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності. – К.: Професіонал, 2006. – 464 с.

2. Плахтій П.Д. Фізіологія людини: Практикум для вищих навчальних закладів. – Кам’янець-Подільський, 2005. – 240 с.

3. Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг / Пер. з англ. – Львів: БаК, 2002. – 784 с.

4. Физиология человека: в 3-х томах / Пер. с англ.; под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996.

5. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища шк., 2003.

Мета лекції:

Дидактична: механізми регуляції усіх життєвих функцій організму прийнято ділити на нервові та гуморальні. Перші використовують для передачі і переробки інформації структури нервової системи та імпульси електричних потенціалів, другі – внутрішнє середовище організму й молекули хімічних речовин. Обидва механізми забезпечують єдину нейрогуморальну регуляцію функцій органів та їх систем.

Виховна: показати необхідність знань теми для подальшого вивчення всіх клінічних дисциплін, розвити логічне мислення, вміння аналізувати.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ 6.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.