Ключові терміни та поняття

IV УНІВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ТА ЙОГО ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Причини поразки Центральної Ради.

Трагедія України полягала в тому, що майже ніде більшовизм не знаходив рішучого спротиву. Червоногвардійським загонам майже не потрібно було «здобувати» міста; особливо там, де були фабрики і заводи, вони знаходили прихильників серед робітників і молоді, переважно російської та єврейської. Селянська голота теж ставала на сторону більшовиків, що володіли вмілою соціальною демагогією, а ЦР не зуміла своєчасно і зацікавлено вирішити земельне питання.

Сама Центральна Рада не приховувала, будучи у своїй більшості соціалістичною, своїх пробільшовицьких настроїв, і тому не могла вести з більшовиками послідовної боротьби.

Серйозною помилкою ЦР було й те, що вона не займалася організацією своєї армії, вважаючи, що в новому суспільстві міліції буде достатньо для захисту демократичної держави, і тому перед загрозою Червоної організованої гвардії, яка швидко наступала на Україну, охороняти кордони Української держави практично не було кому.

З а п и т а н н я:

1. З яких причин почалося загострення стосунків між ЦР і ЦВК Рад?

2. Де, коли і під чиїм проводом почалося формування штабу радянських військ?

3. З яких частин складалися більшовицькі воєнні сили, в чому була їх перевага перед воєнними силами ЦР?

4. Коли почався загальний наступ радянських частин під командуванням В. Антонова-Овсієнка проти Центральної Ради?

5. Що стало символом національної честі на початку громадянської війни в Україні?

6. Які дві історичні події знаменували собою початок громадянської війни в Україні?

7. Назвіть основні причини поразки військ Центральної Ради.

ЗМАГАННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ

(1918—1920 р.р.)

· національний рух

· УНР

· Мала Рада

· ІУ-ий Універсал

· Рада Народних Міністрів

· Українські Установчі Збори

Кризовий період розвитку українського національного руху та зміна поглядів ЦР. В кінці грудня почався загальний наступ радянських військ проти УНР. Більшовицького удару один за одним зазнали крупні промислові центри України: Катеринослав, Олександрівськ, Полтава, Харків, Одеса. Чотирма фронтами російсько-більшовицькі війська наступали на Київ (з півночі, північного сходу, від Чорного моря, від Полісся). Цей наступ був добре завуальований: він ішов під егідою більшовицької «Харківської Республіки», зовні це виглядало так, ніби українці б'ються поміж собою.

Українські селянські маси не були виховані в національному дусі, тим паче вони попадали під широкий пропагандистський вплив більшовиків про поділ землі, тому були нейтральними, або навіть допомагали російській армії, не розуміючи, що самі готовлять собі нову неволю.

ЦР, як відомо, регулярного війська не мала, бо всяке військо вважала «знаряддям пануючого класу над працюючим народом», тому її військові сили, нашвидкоруч створювані під час більшовицького наступу, хоча чисельно не були набагато меншими від російських, але були розкидані по всій Україні, неорганізовані проти нової червоної гвардії, створеної з росіян, латишів, мадярів тощо.

Для все більшого кола українських політиків ставало зрозумілим, що перебудувати Росію на федеративних засадах не вдасться, що прагнення до автономії в складі Росії не виправдало себе. Зростало прагнення до повного розриву з російським центром. До цього підштовхували і зовнішні обставини, пов'язані з прийняттям Брестського миру.

Становище української делегації в Бресті, де відбувалися мирні переговори, ускладнювалося тим, що ІІІ-й Універсал (листопад 1917 р.) проголосив УНР, але в складі Російської федерації. Тепер, у Бресті, Лев Бронштейн-Троцький та представники деяких європейських держав посилалися на те, що підписувати мир може лише суверенна, незалежна держава. Тоді ЦР вирішила прискорити проголошення самостійності України.

11 січня Мала Рада ЦР прийняла ІУ-й Універсал, який на другий день в будинку Педагогічного музею на відкритому засіданні проголосив М. Грушевський. Перш ніж зачитати текст Універсалу, Грушевський у короткому виступі наголосив на двох мотивах прийняття рішення: «дати нашому правительству змогу довести справу миру до кінця і захистити від усяких замахів нашу країну».

Зміст IV Універсалу: 1) проголошувалася незалежність, суверенність УНР; 2) стверджувалося, що Україна хоче жити в мирі з усіма сусідами, але жоден з них не має права втручатися в її внутрішні справи; 3) урядові доручалося довести до кінця переговори з Центральними державами, укласти з ними мир; демобілізувати армію, яка по укладенню миру буде замінена міліцією; 4) всю землю роздати селянам без викупу на початку весняних робіт; 5) націоналізувати ліси, води і підземні багатства краю; 6) проголошувалося, що держава бере під свій контроль усі банки; 7) ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі Збори, що схвалять Конституцію УНР.

Зразу після прийняття IV Універсалу Генеральний Секретаріат було перейменовано на Раду Народних Міністрів, головою якої обрано В. Винниченка.

Історичне значення IV Універсалу полягає в тому, що він, проголосивши незалежною суверенною державою УНР, завершив процес складного, суперечливого розвитку українського національно-визвольного руху, який врешті-решт з великим запізненням відкинув ідеї автономії і федералізму. Прийняття Універсалу означало остаточний розрив з імперським центром. Але, на жаль, цей кульмінаційний момент в історії державотворення України було досягнуто не на хвилі піднесення українського національно-визвольного руху, а в один з найкризовіших періодів його історії часів громадянської війни.

З а п и т а н н я:

1. Сформулюйте причини внутрішнього і зовнішнього порядку, що спричинили проголошення IV Універсалу.

2. Як би Ви визначили значення IV Універсалу для українського національно-визвольного руху.

3. Як впродовж 1917 року відбувалася еволюція поглядів ЦР стосовно відносин України і Росії?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття	\|	Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.