Ключові терміни та поняття

РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

· Річ Посполита

· РСФРР

· Східна Галичина

· війна

· Варшавський договір

· Галицька Соціалістична Радянська Республіка

· Ризький договір

Причини війни. Ю. Пілсудський і Симон Петлюра шукали єдності дій в боротьбі проти більшовизму: уряд Пілсудського намагався знищити радянську владу в Україні і включити її (разом з Білорусією і Литвою) у відновлену в кордонах 1772 р. Річ Посполиту. Уряд Польщі мав намір скористатися союзом з Петлюрою на дуже вигідних для Польщі умовах. Пілсудський розраховував скористатися цим союзом для того, щоб згасити напругу соціального невдоволення польських робітників і селян, переключивши їх увагу з внутрішніх проблем на патріотичну зовнішню хвилю.

Внаслідок цього, створивши 2-кратну перевагу сил (на Україні—5-кратну), Польща в 1919 р. почала бойові дії. Її війська окупували Білорусію, Західну Волинь, райони Полісся. З допомогою Антанти польська армія стала однією з багаточисельних в Європі і нараховувала майже 740 тис. чоловік.

Радянські війська після розгрому Денікіна були перекинуті на Західний фронт.

21—23 квітня 1920 р. було заключено Варшавський договір між Польщею і УНР, за яким:

— Польща визнавала Директорію на чолї з Петлюрою як головну владу в УНР;

— Петлюра обіцяв Польщі Східну Галичину, Західну Волинь (7 повітів) , частину Полісся. Таким чином, був оформлений союз для боротьби з більшовиками.

24 квітня підписується воєнна конвенція між Польщею і УНР, за якою Збройні сили останньої переходили під командування Польщі. Залізницями в Україні командувала польська адміністрація. Утримання військ покладалося на Директорію, озброєння петлюрівських військ — на польський уряд. Петлюра, таким чином, жертвував територією ЗУНР, щоб відстояти УНР в боротьбі з більшовиками.

25 квітня - початок наступу військ Польщі й УНР на Україну, намагання з'єднатися з військами Врангеля. За декілька місяців була захоплена Білорусія, Правобережна Україна. 7 травня поляки увійшли в Київ, Слідом за ними до Києва переїхала Директорія. Після форсування Дніпра (9 травня) їх просування було зупинено по лінії Вишгород — Бровари — Бориспіль. Польський окупаційний режим мало чим відрізнявся від німецького в 1918 р.: вивозилася сільськогосподарська продукція, промислові товари і сировина, земля поверталася поміщикам. Обіцяне С. Петлюрою народне повстання проти більшовиків не відбулося, навпаки, селянство повсюди виявляло незадоволення польським окупаційним режимом, який доходив іноді аж до репресій проти українців.

Контрнаступ радянських військ. У відповідь на україно-польський договір і конвенцію Радянський уряд опублікував звернення до своїх громадян, в якому розвінчувалися цілі імперіалістів; оголошувалася нова мобілізація, яка дала 0,5 млн. нових, бійців; нарощувалася могутність Південно-Західного та Західного фронтів, на польський фронт була перекинута 1-а Кінна армія та 25-а Чапаєвська дивізія.

14 травня — контрнаступ на польському фронті: Західний фронт — в Білорусії, Південно-Західний — в Україні. В ході Київської операції війська Південно-Західного фронту, кинувши на передову 1-у Кінну армію, прорвали польський фронт, звільнили Київ, взяли Вінницю та Коростень і почали наступ на Львів. Війська Західного фронту відновили радянську владу в Білорусії (на переважній її частині) і наближалися до Варшави.

Внаслідок швидкого наступу з боку Червоної Армії було порушено співвідношення сил на користь Польщі, так як:

— вторгнення на польську територію викликало могутній національно-визвольний польський рух, який ще більше посилився через помилкове створення Тимчасового Революційного Комітету Польщі (Дзержинський, Мархлевський та ін.),який, за зразком з Росією, створив державні господарства й насильно заганяв в них селян, проводив антирелігійну політику, заохочував вбивства ксьондзів тощо;

— штучним виявилося й створення 15 липня 1920 р. Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, переважна більшість населення якої не підтримала гасла Голревкому;

— польська армія швидко провела мобілізацію і знову отримала перевагу воєнних сил;

— істотну допомогу зброєю надала Польщі Франція;

— радянські війська були вимотані швидким 500— 800 км. наступом, відірвалися від тилів й понесли великі втрати;

— великий розрив утворився між Західним й Південно-Західним фронтами.

15 серпня 1920 р. під Варшавою польські війська перейшли в контрнаступ, завдали поразки Червоній Армії, яка понесла великі втрати й відступила, аж до лінії Коростень — Житомир — Бердичів.

Перемир'я Польщі з Росією. Ризький договір. Війна могла набути затяжного характеру, а до цього не були готові обидві сторони, обезкровлені й вимотані. Тому в жовтні 1920 р. Польща підписує перемир'я з Росією. Його умови: припинення бойових дій, встановлення кордонів між Польщею, Україною і Росією. Але УНР не визнавала цього перемир'я, її війська зайняли Вінницю. В жовтні 1920 р. відбуваються бої петлюрівських дивізій з переважаючими силами Червоної Армії. 18 листопада 1920 р. війська УНР залишили Проскурів. Селянський рух в Україні, що розгорнувся восени 1920 р., не був спрямований на підтримку УНР, він був спрямований проти політики «воєнного комунізму» (продрозверстки). Це було українською трагедією: обидві сторони не підтримали одна одну—Директорія не очолила селянський рух, а останній не підтримав її.

21 листопада армія УНР відступила за р. Збруч, на територію, зайняту поляками. Тут вона була роззброєна й інтернована в польських таборах, переставши існувати як організована військова сила УНР.

18 березня 1921-р. між Російською Федерацією, УСРР та Польщею був підписаний Ризький договір. Польща визнавала УСРР. Правобережна Україна була поділена: Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь й Західне Полісся діставалися Польщі; Східна Волинь — Радянській Росії. Доля Галичини не була тоді вирішена (тільки в 1923 р. на конференції в Парижі було ухвалено прилучити Галичину до Польщі на правах автономного краю).

В Ризькому договорі обумовлено заборону перебування на території Польщі антибільшовицьких організацій. Таким чином. Директорія, уряд УНР і всі їх організації втратили право легального існування в Польщі. Вони продовжували свою діяльність нелегально.

З а п и т а н н я :

1. Які причини привели до радянсько-польської війни?

2. Коли було заключено договір між УНР та Польщею і які взаємні обов'язки брали на себе обидві сторони?

3. Як народні маси України віднеслися до польського окупаційного режиму? В чому він полягав?

4. Внаслідок чого на радянсько-польському фронті відбулася зміна співвідношення воєнних сил на користь Польщі?

5. Проаналізуйте зміст Ризького мирного договору між РСФРР, Польщею та УСРР. Які наслідки цей договір мав для України?

6. Коли перестала існувати армія УНР як організована військова сила?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття	\|	Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.