Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Ключові терміни та поняття

РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ


· Річ Посполита

· РСФРР

· Східна Галичина

· війна

 

· Варшавський договір

· Галицька Соціалістична Радянська Республіка

· Ризький договір


Причини війни. Ю. Пілсудський і Симон Петлюра шукали єдності дій в боротьбі проти більшовизму: уряд Пілсудського намагався знищити радянську владу в Ук­раїні і включити її (разом з Білорусією і Литвою) у від­новлену в кордонах 1772 р. Річ Посполиту. Уряд Польщі мав намір скористатися сою­зом з Петлюрою на дуже вигідних для Польщі умовах. Пілсудський розраховував скористатися цим союзом для того, щоб згасити напругу соціального невдоволення польських робітників і селян, переключивши їх увагу з внутрішніх проблем на патріотичну зовнішню хвилю.

Внаслідок цього, створивши 2-кратну перевагу сил (на Україні—5-кратну), Польща в 1919 р. почала бо­йові дії. Її війська окупували Білорусію, Західну Волинь, райони Полісся. З допомогою Антанти польська армія стала однією з багаточисельних в Європі і нараховувала майже 740 тис. чоловік.

Радянські війська після розгрому Денікіна були пере­кинуті на Західний фронт.

21—23 квітня 1920 р. було заключено Варшавський договір між Польщею і УНР, за яким:

— Польща визнавала Директорію на чолї з Петлю­рою як головну владу в УНР;

— Петлюра обіцяв Польщі Східну Галичину, Захід­ну Волинь (7 повітів) , частину Полісся. Таким чином, був оформлений союз для боротьби з більшовиками.

24 квітня підписується воєнна конвенція між Поль­щею і УНР, за якою Збройні сили останньої переходили під командування Польщі. Залізницями в Україні коман­дувала польська адміністрація. Утримання військ покла­далося на Директорію, озброєння петлюрівських військ — на польський уряд. Петлюра, таким чином, жертвував територією ЗУНР, щоб відстояти УНР в боротьбі з біль­шовиками.

25 квітня - початок наступу військ Польщі й УНР на Україну, намагання з'єднатися з військами Врангеля. За декілька місяців була захоплена Білорусія, Правобе­режна Україна. 7 травня поляки увійшли в Київ, Слідом за ними до Києва переїхала Директорія. Після форсу­вання Дніпра (9 травня) їх просування було зупинено по лінії Вишгород — Бровари — Бориспіль. Польський окупаційний режим мало чим відрізнявся від німецького в 1918 р.: вивозилася сільськогосподарська продукція, промислові товари і сировина, земля поверталася поміщикам. Обіцяне С. Пет­люрою народне повстання проти більшовиків не відбуло­ся, навпаки, селянство повсюди виявляло незадоволення польським окупаційним режимом, який доходив іноді аж до репресій проти українців.

Контрнаступ радянських військ. У відповідь на україно-польський договір і конвенцію Радянський уряд опублікував звернення до своїх громадян, в якому роз­вінчувалися цілі імперіалістів; оголошувалася нова мобі­лізація, яка дала 0,5 млн. нових, бійців; нарощувалася могутність Південно-Західного та Західного фронтів, на польський фронт була перекинута 1-а Кінна армія та 25-а Чапаєвська дивізія.

14 травня — контрнаступ на польському фронті: За­хідний фронт — в Білорусії, Південно-Західний — в Ук­раїні. В ході Київської операції війська Південно-За­хідного фронту, кинувши на передову 1-у Кінну армію, прорвали польський фронт, звільнили Київ, взяли Вінни­цю та Коростень і почали наступ на Львів. Війська За­хідного фронту відновили радянську владу в Білорусії (на переважній її частині) і наближалися до Варшави.

Внаслідок швидкого наступу з боку Червоної Армії було порушено співвідношення сил на користь Польщі, так як:

— вторгнення на польську територію викликало могутній національно-визвольний польський рух, який ще більше посилився через помилкове створення Тимчасово­го Революційного Комітету Польщі (Дзержинський, Мархлевський та ін.),який, за зразком з Росією, створив державні господарства й насильно заганяв в них селян, проводив антирелігійну політику, заохочував вбивства ксьондзів тощо;

— штучним виявилося й створення 15 липня 1920 р. Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, пере­важна більшість населення якої не підтримала гасла Голревкому;

— польська армія швидко провела мобілізацію і зно­ву отримала перевагу воєнних сил;

— істотну допомогу зброєю надала Польщі Франція;

— радянські війська були вимотані швидким 500— 800 км. наступом, відірвалися від тилів й понесли вели­кі втрати;

— великий розрив утворився між Західним й Південно-Західним фронтами.

15 серпня 1920 р. під Варшавою польські війська пе­рейшли в контрнаступ, завдали поразки Червоній Армії, яка понесла великі втрати й відступила, аж до лінії Ко­ростень — Житомир — Бердичів.

Перемир'я Польщі з Росією. Ризький договір. Війна могла набути затяжного характеру, а до цього не були готові обидві сторони, обезкровлені й вимотані. Тому в жовтні 1920 р. Польща підписує перемир'я з Росією. Йо­го умови: припинення бойових дій, встановлення кордонів між Польщею, Україною і Росією. Але УНР не визнава­ла цього перемир'я, її війська зайняли Вінницю. В жовт­ні 1920 р. відбуваються бої петлюрівських дивізій з пе­реважаючими силами Червоної Армії. 18 листопада 1920 р. війська УНР залишили Проскурів. Селянський рух в Україні, що розгорнувся восени 1920 р., не був спрямований на підтримку УНР, він був спрямований проти політики «воєнного комунізму» (продрозверстки). Це було українською трагедією: обидві сторони не під­тримали одна одну—Директорія не очолила селянський рух, а останній не підтримав її.

21 листопада армія УНР відступила за р. Збруч, на територію, зайняту поляками. Тут вона була роззброєна й інтернована в польських таборах, переставши існувати як організована військова сила УНР.

18 березня 1921-р. між Російською Федерацією, УСРР та Польщею був підписаний Ризький договір. Польща визнавала УСРР. Правобережна Україна була поділена: Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь й Західне Поліс­ся діставалися Польщі; Східна Волинь — Радянській Ро­сії. Доля Галичини не була тоді вирішена (тільки в 1923 р. на конференції в Парижі було ухвалено прилучи­ти Галичину до Польщі на правах автономного краю).

В Ризькому договорі обумовлено заборону перебування на території Польщі антибільшовицьких організацій. Таким чином. Директорія, уряд УНР і всі їх організації втратили право легального існування в Польщі. Вони продовжували свою діяльність нелегально.

 

З а п и т а н н я :

1. Які причини привели до радянсько-польської війни?

2. Коли було заключено договір між УНР та Польщею і які взаємні обов'язки брали на себе обидві сторони?

3. Як народні маси України віднеслися до польського окупа­ційного режиму? В чому він полягав?

4. Внаслідок чого на радянсько-польському фронті відбулася зміна співвідношення воєнних сил на користь Польщі?

5. Проаналізуйте зміст Ризького мирного договору між РСФРР, Польщею та УСРР. Які наслідки цей договір мав для України?

6. Коли перестала існувати армія УНР як організована військова сила?

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 464

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.