Методи ідентифікації бактерій

Під час встановлення видової належності збудника хвороби використовують різноманітні методи досліджень: мікроскопічні, бактеріологічні, біологічні, біохімічні та серологічні. Кількість таких досліджень та їх мету при проведенні ідентифікації збудника хвороби наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Методи лабораторних досліджень

Метод і варіанти досліджень	Мета дослідження
Мікроскопія №1. Мікроскопія матеріалу від хворої тварини №2. Мікроскопія агарових та бульйонних культур, №3. Мікроскопія матеріалу із органів лабораторних тварин	Перевірка наявності збудника в патологічному матеріалі.
Виявлення збудника, форма і розміщення клітин у якого співпадають з мікроскопією №1 або характерні саме для агарової культури збудника.
Перевірка наявності збудника, форма якого співпадає із формою збудника, знайденого в матеріалі від хворої сільськогосподарської або свійської тварини
Бактеріологічні методи Висів збудника з патматеріалу Вирощування чистої культури збудника	Виділення збудника хвороби із суміші мікробів, характерних для хворого організму. (Здійснюється на спеціальні або диференційно-діагностичні живильні середовища)
Накопичення культури збудника хвороби. (Здійснюється на спеціальні або на живильні середовища загального призначення)
Біологічні методи. Внесення чистої культури збудника в організм здорових лабораторних тварин (кролі, миші, морські свинки тощо)	Дослідження (біопроба) проводиться в декілька етапів: · Зараження лабораторних тварин чистою культурою збудника. · Реєстрація проявів хвороби тварини. · Розтин, реєстрація патологічних змін в органах штучно зараженої тварини з подальшим їх дослідженням (мікроскопія, виявлення збудника в серологічних реакціях)
Біохімічні методи.	Перевірка фізіологічних властивостей збудника хвороби (здатності до перетравлення конкретних речовин)
Імунологічні методи Серологічні та алергічні дослідження	Дослідження проводяться в декількох напрямках, в яких виявляють: · Наявність речовин, характерних для збудника хвороби (речовини органоїдів мікробної клітини, токсини) ; · Наявність антитіл в природно або штучно заражених організмах.

Традиційно першими з досліджень є мікроскопія патологічного матеріалу, вивчення рівня антитіл в сироватці крові дослідних тварин та висів патологічного матеріалу у відповідні поживні середовища. В останньому випадку під час проведення бактеріологічних досліджень вивчають ознаки підозрілих колоній в агарових культурах або ріст в бульйонних культурах (рис.4 ).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи посіву мікробного матеріалу на живильні середовища	\|	Поверхневі глибинні донні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.