• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи посіву мікробного матеріалу на живильні середовища

Мікроорганізми можна вирощувати на середовищах різних типів в чашках Петрі, пробірках, колбах, флаконах. В залежності від кількості видів мікробів, які містяться в патологічному або клінічному матеріалі, в процесі вирощування отримують або чисту або змішану мікробну культуру. Характер росту на вищезазначених типах середовищ також відрізняється (окремі колонії, плівка, ріст по “штриху”).

На рідких поживних середовищ вирощують культури аеробних або факультативно-анаеробних мікроорганізмів у вигляді плівки. Колби або пробірки засівають відповідною кількістю мікробного матеріалу (підготованою суспензією), користуючись стерильною піпеткою. Мікробні культури, вирощені на рідкому середовищі, мають назву бульйонних культур. Колби із засіяними рідкими середовищами вирощують в термостатованих приміщеннях на шуттель-апаратах (перемішування середовища забезпечує постійне надходження поживних речовин до мікробних клітин в плівці). В напіврідких середовищах мікроби найчастіше вирощують за допомогою висіву уколом.

На твердих поживних середовищах, користуючись відповідною методикою, можна отримати культури мікроорганізмів у вигляді колонії, плівки або штриха. Будь-яка мікробна культура, вирощена на твердому середовищі, називається агаровою культурою.

В залежності від послідовності внесення до посуду мікробного інокуляту та поживного середовища розрізняють поверхневий та глибинний методи висіву мікроорганізмів. Після висіву пробірки або чашки Петрі поміщають в термостати, де створено оптимальні умови для росту культури.

Поверхневий метод висіву.На поверхню агарових поживних середовищ мікроби можуть потрапити за рахунок дії сил гравітації (пасивно) або в результаті відповідних дій дослідника. Поверхневий висів мікробів на тверді поживні середовища здійснюється за допомогою різноманітних методик:

· Метод Коха (седиментаційний). В стерильні чашки Петрі стерильно наливають 10-15 мл середовища. Після загусання останнього, чашки відкривають на 5 хв. в місці відбору зразка. На середовище площею 100 см² осідають всі мікроби з 10 л повітря. Чашки інкубують в термостаті 2-3 доби. На поверхні середовищ утворюються (різноманітні колонії), тобто - змішана мікробна культура.

· Метод штриха.Висів штрихом здійснюють на стадії виділення чистої культури. 1 спосіб.Зворотну сторону чашки Петрі розділяють на 3 сектори. Петлею з культурою роблять висів в секторі №1. Петлю стерилізують на вогні і охолоджують впродовж 15 с. Проводять петлею по поверхні середовища в секторі №1 і одразу роблять штрих в секторі №2. Така ж операція повторюється для сектору №3. Чашки інкубують в термостаті вверх дном. В секторі №1 виростає велика кількість колоній, в секторах №2 та №3 – з’являються ізольовані колонії.

2 спосіб. Штрихом можна засівати мікроорганізми і на поверхню твердого середовища в пробірках, яке має назву «скошений агар»

· Висів плівкою. висів плівкою проводять при накопиченні антигенів чи для перевірки стійкості культури до антибіотиків. Для цього на поверхню поживного середовища в чашку Петрі №1 наливають незначну кількість бульйонної культури або суспензії мікробів у стерильній воді (0,5 мл). Розподіляють скляним шпателем. Шпатель одразу переносять в чашку №2, потім – в №3. Чашку №1 залишають на 10-20 хв. для остаточного всмоктування рідини. Чашки інкубують в термостаті. В чашці №1 мікроорганізми ростуть плівкою, в чашках №2 та №3 – з’являються ізольовані колонії.

Глибинний метод висіву. В стерильну чашку Петрі наливають 1 мл нативної або певним чином розведеної мікробної суспензії. В мікробіології користуються 10-кратними розведеннями вихідної проби. Для цього 1 мл суспензії переносять в пробірку з 9 мл стерильної води або фізіологічного розчину. Таким чином отримують перше розведення (1:10). Надалі 1 мл розведення знову переносять в пробірку з 9 мл стерильної рідини. Таким чином отримують розведення 1:100, 1:1000 і т.п. Розведення проб необхідні для отримання окремих колоній з характерними ознаками. У випадку висіву дуже густої проби на чашці Петрі виростає дуже багато дрібних колоній, які важко або неможливо класифікувати. Для кожного зразку дослідним шляхом добирають таке розведення, при якому в чашці Петрі виростає від 30-50 бактеріальних колоній або 20-30 грибних.

Потім в чашку стерильно додають 10-15 мл відповідного поживного середовища. Ретельно (круговими рухами) перемішують мікробну суспензію і середовище. Після загусання останнього, чашки поміщають в термостат з оптимальною для росту мікроорганізмів температурою.

Читайте також:

1. III. Повторення вивченого матеріалу.
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. Подання нового матеріалу
9. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
10. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
11. V. Вивчення нового матеріалу.
12. V. Виклад нового матеріалу

Переглядів: 10615