Тема: Соціологія як наука про суспільство

Лекція № 1

Залежність симптомів отруєння від кількості карбоксигемоглобіну в крові

Співвідношення карбоксигемоглобіну і загальної кількості гемоглобіну в крові, %	Симптоми отруєння
0-10	Ніяких симптомів
10-20	Легкий головний біль, розширення кровоносних судин шкіри
20-30	Головний біль, відчуття пульсу в скронях
30-40	Сильний головний біль, слабість, запаморочення, нудота, блювання, колапс
40-50	Ті самі симптоми, більш ймовірний колапс, почастішання дихання і пульсу
50-60	Почастішання дихання і пульсу, кома, яка переривається тимчасовими судорогами
60-70	Ті самі симптоми, послаблення дихання і серцевої діяльності, може настати смерть
70-80	Слабкий пульс, сповільнене дихання, зупинка дихання, смерть

Смертельна концентрація карбоксигемоглобіну в крові становить у середньому близько 60%, але може коливатися від 40 до 80%. Ці коливання зумовлені як впливом зовнішніх умов, так і індивідуальними особливостями організму.

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення курсу “Соціологія”, що має нормативний статус навчальної дисципліни, тобто є обов’язковим предметом викладання для студентів всіх ВНЗ України.

Звичайно, в залежності від напрямку спеціальності і кваліфікації виділяється певна кількість навчальних годин, їх тематика та розподіл за змістовними модулями у відповідності до вимог Болонського процесу.

Протягом семестру студенти, які навчаються за напрямом «Право» прослухають 20 годин лекцій, 16 годин відводиться на семінарські заняття, 5 годин консультативних та 22 години на індивідуальні заняття. Потрібно підготувати також контрольну роботу та скласти іспит. На вивчення всього матеріалу відведено 81 навчальна година. Це – краплина часу в порівнянні з обсягом соціологічних знань в цілому, не зважаючи на те, що соціологія вважається відносно молодою наукою.

А щодо тематики і відведеного часу для інших напрямків, скажімо для фінансово-економічних то ця кількість годин ще менша і буде доведена до Вас згідно з планом. І щоб в подальшому ми могли чітко сформулювати мету, завдання і цілі вивчення цієї навчальної дисципліни, а також, що потрібно знати і вміти в результаті освоєння предмету соціології, давайте спочатку дамо визначення поняттю соціологія.

Термін “соціологія” походить від латинського слова “societas” (суспільство) та грецького “logos” (вчення). Отже, дане словосполучення означає в прямому розумінні слова вчення про суспільство. Тобто, якщо спробувати коротко розкрити зміст цього вчення, то соціологія – це наука про суспільство, як єдину, цілісну соціальну систему, соціальні відносини та соціальну поведінку людей. Саме соціологія вивчає соціальні відносини між людьми, вплив цих відносин на формування людини і її соціалізацію, яка проявляється у її свідомості, поведінці, формах і методах виховання, залежності особистості від соціальної організації і культури.

Виходячи з цього визначення, стає зрозуміло, що метою вивчення навчальної дисципліни соціології є опанування студентами, як майбутніми фахівцями податкової служби діалектики соціологічного аналізу суспільно-політичних, соціально-економічних та інших відносин у розкритті їх закономірностей, а також розуміння реальних суспільних процесів, що відбуваються у сучасному українському суспільстві.

Завданням вивчення дисципліни є:

- дати цілісне уявлення про специфіку соціологічного знання, в тому числі спеціальних та галузевих соціологічних теорій, а також стосовно предмету і об’єкту, предмету та історії вітчизняної і зарубіжної соціології та перспектив їх подальшого розвитку;

- сформувати у студентів соціологічні знання про основні закономірності розвитку суспільства та про місце і роль соціальних факторів та соціальних інститутів і організацій у житті суспільства;

- знати основні особливості соціальної характеристики особистості та її політичної, економічної і тендерної соціалізації;

- мати уявлення про громадську думку та знати основні методи соціологічних досліджень;

- вміти аналізувати соціальні явища та специфіку соціальних процесів у сучасному українському суспільстві;

- вміти застосовувати на практиці отримані теоретичні знання та методи соціологічних досліджень, а також самостійно працювати з соціологічною науковою літературою.

Робоча програма навчальної дисципліни складається з наступних тем:

· соціологія як наука про суспільство, її становлення і розвиток.

· суспільство як соціальна система і його соціальна структура.

Соціологія особистості, культури, політики, сім’ї і молоді, праці і економіки, права, громадської думки, організації соціологічних досліджень та використання методів збирання і обробки соціологічної інформації.

Нагадую, що відвідування лекційних, семінарських та інших занять, а також відповідна підготовка і активність студентів оцінюється згідно з вимогами Болонського процесу, а це, в першу чергу, означає дотримання вимог щодо явки і якості підготовки до лекційних і семінарських занять. Основна і додаткова література приводиться в кінці викладених тем лекцій.

Тепер перейдемо безпосередньо до теми сьогоднішньої лекції про соціологію як науку про суспільство, її об’єкт, предмет, методів і функцій.

Отже, соціологія – це молода наука, яка вивчає найбільш складний і мінливий об’єкт – людське суспільство, його структуру, закони розвитку, людину, як особистість і її поведінку. Саме соціологія з’ясовує місце та функції кожного соціального явища і процесу, дає людям потрібні орієнтири, допомагає зрозуміти обставини життя, що їх оточують у процесі людських відносин. Термін “соціологія” був запроваджений французьким вченим Огюстом Контом наприкінці 30-х років ХІХ ст., але цю назву отримала визнання вже після смерті О. Конта. Вивчення соціології в Україні розпочалося офіційно лише з 1993 р, коли за наказом МОН України вона була запроваджена як навчальна дисципліна у всіх навчальних закладах, а до того часу у вищій школі вивчалися філософія, діалектичний та історичний матеріалізм, атеїзм і науковий комунізм. Щодо історії становлення вітчизняної української соціології, то ми про це поговоримо пізніше, а поки що повернемося до об’єкту, предмету, структури, функцій ї місця соціології серед інших наук.

Загалом, як вже говорилося, об’єктом соціології є :

- суспільство, соціальні спільноти (класи, конфесії, професійні чи вікові групи тощо);

- людина як творець соціальних спільнот і суб’єкт соціальних відносин і інтересів;

- соціальні інститути як сталі форми спільної організації людей.

Скажімо, в кожній конкретній ситуації об’єктом дослідження соціології можуть бути виборці, колектив, сім’я, покупці, політичні партії, рухи суспільство в цілому, тощо.

Предметом же соціології є соціальні дії, соціальні закони, явища, зв’язки і відносини та процеси, що відбуваються у суспільстві, а також закономірності виникнення і функціонування соціальної реальності, тобто оточуючого нас соціального життя

Серед основних теоретичних понять соціології, за допомогою яких соціологи описують реальні факти можна виділити такі як: статус, роль, соціальна структура, соціальна група, соціальна взаємодія, соціалізація тощо.

Відтак, соціологію можна визначити як науку про становлення та функціонування соціальних спільнот (сукупність людей, наприклад, сім’я, плем’я, етнос), між якими складаються певні соціальні відносини і взаємодія, а також про людину як творця цих соціальних спільнот і головного суб’єкта історичного розвитку.

Таким чином, якщо говорити коротко, то об’єктом соціологічного пізнання є сучасне суспільство, а предметом – зв’язки і відносини між людьми.

Необхідно також зауважити, що представники різних наук по-різному сприймають один і той же об’єкт. Так, якщо взяти в сім’ю чи будь-який колектив, будь-яку соціальну спільноту як об’єкт аналізу, то, скажімо, економіста в першу чергу буде цікавити її бюджет (доходи і витрати), юриста – права та обов’язки членів сім’ї чи колективу, психолога – тип особистостей і їх потреби та мотиви, політолога – ставлення цих особистостей чи спільнот до політичних подій. І лише соціолог буде враховувати всі ці особливості людей, всі ці чинники в цілому як цілісний організм, як систему в цілому з різних боків, щоб відповісти на питання: чому існує ця спільнота, яка є її згуртованість, що лежить в основі цього існування, які взаємозв’язки і взаємовідносини між членами цієї групи і взагалі, які стосунки і відносини цієї групи людей з іншими оточуючими її соціальними суб’єктами, в тому числі в цілому з соціумом.

Між іншим, поняття “суспільство” на побутовому рівні асоціюється із поняттям “країна” і “держава”, але це різні поняття. Країна – це частина світу або територія держави, а держава – це політична організація даної країни, що має певний тип політичного правління. Суспільство ж є – це соціальна організація країни, основою якої є її соціальна структура. Суспільство – це продукт взаємодії людей і метою соціолога є отримання достовірної інформації і метою соціолога є отримання достовірної інформації про його соціальну структуру, проблеми, зв’язки, відносини, діючі соціальні закони, механізми розвитку, тощо.

Соціологія тісно пов’язана з іншими суспільними дисциплінами такими як історія, філософія, економіка, політологія, психологія, правознавство, тощо.

Як Ви вже говорили, об’єктом і предметом досліджень соціології, як і історії є суспільство, закономірності його розвитку та функціонування у конкретних часових вимірах. Проте історія вивчає минуле суспільства і його розвиток у хронологічному порядку, а соціологія переймається актуальними проблемами сучасного суспільства.

Багато спільного є також між соціологією та філософією. Між іншим в античному світі філософами називали всіх, хто мудрував, а сам термін “філософія” походить від старогрецьких слів philo – люблю, і Sophia – мудрість. В стародавні часи філософами називали всіх, хто займався науками. Ця традиція збереглася і до наших часів в Західному світі. Наприклад, в Західній Європі, США, Канаді, Австралії претенденти на наукову ступінь кандидата наук після захисту дисертацій отримують вчену ступінь доктора філософії (незалежно від галузі знань, чи це хімія, чи фізика, чи біологія і т.п.). Ця тенденція тепер впроваджується і у нас згідно з наказом МОН і відповідною постановою Кабміну України.

І, якщо продовжувати розвивати цю тему стосовно філософії і філософів, то ще древньогрецький філософ Платон, що жив у 427 – 347 р до н.е., виділяв три верстви (класи) населення: клас філософів, воїнів та всіх інших, що були зайняті виробництвом матеріальних благ. Звідси уже тоді була зроблена спроба обґрунтування такого соціального явища, як нерівність між людьми. Він же вважав, що на чолі держави повинні стояти філософи, які повинні були філософствувати і правити, а всі інші працювати.

Але повертаючись до взаємозалежності соціології з філософією зауважимо, що філософія має справу з абстрактними категоріями і явищами, а соціологія з конкретними соціальними фактами, які розглядаються у взаємодії.

Соціологія, як і економіка чи правові науки, вивчає закономірності функціонування економічних і юридичних законів у суспільстві, але з погляду суспільних відносин.

Теж саме можна сказати стосовно взаємозв’язків соціології з політичними, психологічними, технічними, педагогічними науками, демографією тощо.

Проте на відміну від них соціологія знову ж таки зосереджується на вивченні не скільки індивідуальних, стільки типових проявів соціальних зв’язків чи соціальної поведінки людей і їх взаємодії. Наприклад, якщо для психологів пріоритетом є вивчення індивідуального “Я”, то для соціолога більш важливе значення мають проблеми між особистісної взаємодії “Ми”.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кількісне визначення оксиду вуглецю(ІІ) в крові.	\|	Структура та функції соціології.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.