• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура та функції соціології.

Система соціологічного знання має складну структурну будову. Щоб не формувалась хибна думка, що соціологія є світоглядною наукою, потрібно знати, що вона спирається на міцну практичну базу. Крім того сама служить надійною теоретичною опорою соціальної практики.

У соціології виділяється 2 основні напрямки:

- прикладна соціологія, що вивчає конкретні соціальні події і факти, за допомогою соціологічних методів (соціологічних опитувань, анкетування, спостереження тощо);

- теоретична соціологія, що виробляє соціологічні теорії про становлення і діяльність соціальних спільнот, механізми їх життєдіяльності і функціонування та інше.

Власне, теоретична соціологія і є навчальною дисципліною, в межах якої виділяють загальну соціологічну теорію і спеціальні соціологічні та галузеві соціологічні теорії.

Крім того одним з підходів щодо вивчення природи соціальних явищ є розгалуження соціології на 2 напрямки : мікросоціологію і макросоціологію, які були в свій час виділені американським соціологом Нейлом Смелзером і отримали фактично загальне визнання.

При мікросоціологічних дослідженнях соціологи вивчають поведінку індивідуумів або невеликих соціальних груп таких як виробничий колектив чи невеликі соціальні регіони (село, селище) і їх соціальних відносин і зв’язків. Що стосується макросоціологічних досліджень, то вони відзначаються широтою охоплення явищ, що вивчаються і проводяться в масштабах великих регіонів, країн чи навіть ряду країн, а в якості об’єкту вивчення виступають, як правило, великі колективи людей (класи, професіональні групи, соціальні прошарки, соціальні інститути), а також такі макропроцеси як міграція, соціальна мобільність населення тощо. Тобто, за допомогою макросоціології вивчаються глобальні закономірності розвитку суспільства і взаємозв’язок основних елементів суспільної системи.

Між іншим, виходячи з макросоціологічної теорії і типології суспільств, вони в свою чергу поділяються на суспільства “золотого мільярду” з населенням в 1 млрд., куди відносяться постіндустріальні суспільства високорозвинутих країн і куди всі хотіли б ввійти, і на решту, де економічний і культурний рівень життя людей поки що різко відрізняється від країн “золотого мільярду”.

Але повернемось до класифікації теоретичної соціології і спробуємо розглянути її складові.

1) Це загальна соціологічна теорія та її окремі напрямки: а саме

- теорія соціальних структур, яка вивчає основи будови і елементи різних груп і спільнот;

- теорія соціального розвитку, або теорія соціальних змін, що включає теорії соціального прогресу і регресу;

- теорія соціальної поведінки індивідів, що включає стереотипи поведінки людей;

- теорія поведінки спільнот, що з’ясовує загальні закономірності поведінки великих мас людей (натовпів) у кризові періоди.

2) Це спеціальні соціологічні теорії, до яких належать соціологія особистості, соціологія сім’ї, соціологія молоді, соціологія міста чи села, соціологія класу, нації тощо;

3) і, насамкінець, галузеві соціологічні теорії, до яких відносяться: соціологія культури, політики, праці і управління, освіти, релігії, права, громадської думки, електоральної поведінки та інші.

Проте слід зауважити, що приведена вище класифікація теоретичної соціології не є загальновизнаною. Деякі автори розглядають соціологічні теорії економіки, праці та зайнятості як суміжні проблеми або як такі, що безпосередньо пов’язані між собою чи мають спільну основу. Наприклад, соціологія сім’ї та молоді, соціологія освіти і науки, соціологія виборчого процесу та електоральна соціологія, соціологія конфлікту і соціологія девіантної поведінки, які також мають відношення до соціології особистості. Оскільки у нас мало часу для опанування соціологічними знаннями, які ви повинні освоїти в межах всього 81 навчальної години, ми також будемо намагатись поєднати деякі спеціальні і соціологічні галузеві теорії з тим, щоб мати уявлення про них. Скажімо, чи маємо ми право не ознайомитись з проблемами економіки, коли будемо вивчати соціологію праці, або не знати теорії управління, соціологію конфлікту, чи проблеми зайнятості при вивченні соціології праці. Теж саме із соціологією громадської думки і електоральною соціологією, постільки ці проблеми вивчення дисципліни тісно пов’язані між собою.

Декілька слів про методи, що використовує прикладна або практична соціологія. Вони поділяються також на теоретичні і практичні або емпіричні.

Теоретичні: це абстрагування, порівняльний і типологічний методи (групування фактів на підставі притаманних їм ознак).

Емпіричні: опитування, аналіз документів – інакше (конвент-аналіз), спостереження, експеримент.

Про всі ці методи ми поговоримо пізніше, коли будемо знайомитись з соціологією громадської думки, а поки перейдемо до функцій, що притаманні соціології.

В залежності від авторів, які їх описують прийнято виділяти від 4 – 5 основних до 7 – 9 функцій. Ми вважаємо, що найбільш важливу роль відіграють наступні функції, соціології: інформаційна, що являє собою зібрання, систематизацію і накопичення інформації. Вона ж одночасно має пізнавальне знання. Слідуючи функція – ідеологічна, яка сповідує певну ідеологію політики влади чи суспільства в цілому, що розділяють цю ідеологію. Діагностична функція, коли соціологія ставить діагноз ситуації, що складається в суспільстві незалежно від того чи йде мова про політичне життя, чи стан економіки регіону або суспільства в цілому. Далі – критичнафункція – критичні думки, критичний аналіз реальності в основному на підставі висновків стану вивчення громадської думки, а також – прогностична функція – дається прогноз, передбачення розвитку подій в суспільстві чи окремому регіоні країни, або розвиток політичних чи економічних процесів.

Деякі автори виділяють також пізнавальну, практичну, теоретичну, описову, управлінську, гуманістичну та інші функції, але на наш погляд мова йде про одне і те ж саме. Головні ж функції, ті, які я назвав, і їх потрібно знати.

Тепер декілька слів про соціальні закони та категорії соціології.

Соціальний закон - це об’єктивний і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами чи процесами, що виникають внаслідок діяльності людей. Соціальні закони визначають відносини між людьми. Це відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними і соціально-професійними групами, містом і селом, суспільством і трудовим колективом, родиною, окремою особистістю.

Соціальні закони поділяються на загальні і специфічні.

Загальні діють у всіх суспільних системах, наприклад, закон товарно-грошових відносин. Дія ж специфічних законів обмежується однією чи кількома суспільними системами (наприклад, Закон первинного нагромадження капіталу). Пізнання соціальних законів дає можливість прогнозувати розвиток суспільства.

Категорії соціології – це форми мислення, що відображають найбільш суттєві властивості, відносини предметів і явищ. Іншими словами це конкретні поняття, якими оперує соціологія.

Серед таких понять найбільше вживаються:

Соціальна дія – одиниця соціальної діяльності людей, що пояснює дії індивіда орієнтовані на інших людей.;

Соціальна взаємодія – відображає характер і зміст відносин між людьми;

Соціальні відносини – стійка система взаємодії чи зв’язків між людьми, що склалися в процесі цієї взаємодії;

Соціальна система – певне утворення, основними елементами якого є люди, їх зв’язки і взаємодія.;

Соціальна група – об’єднання людей для здійснення спільної діяльності.

Крім перерахованих категорій соціологія оперує такими поняттями як соціальний статус, соціальна роль, соціальна норма, соціальний контроль, соціальні цінності і т.д., але про них ми будемо говорити пізніше, а саме на лекції, присвяченій вивчення особистості в системі соціальних зв’язків.

Що стосується навчальних підручників і посібників, то як уже повідомлялось раніше вони виділені в окремий додаток основної і додаткової літератури при чому за основу навчального матеріалу взята мінімальна кількість літературних джерел, останніх років видань, які є як правило, в бібліотеках.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
4. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
5. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
6. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
7. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
8. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
9. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
10. Асимптоти графіка функції
11. Атомно-кристалічна структура металів
12. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження

Переглядів: 524