Ключові терміни та поняття

ТОТАЛІТАРНОЇ ДЕРЖАВИ

ЗГОРТАННЯ НЕПУ І ПОВЕРНЕННЯ ДО РЕПРЕСИВНОЇ ПОЛІТИКИ

· „криза хлібозаготівель”

· репесивна політика

· куркульство

· нова економічна політика

· ДПУ

· багатоукладність в

економіці

Загроза долі непу. Процеси, що відбувалися в др. пол. 20-х років в політичному житті суспільства: 1) усунення більшовицькою партією з політичної арени інших політичних партій; 2) усунення з керівних партійних та державних постів комуністів, які не були згодні з «генеральним курсом» партії (Каменєв, Зинов’єв, Троцький та ін.); 3) зрощення правлячої партії з державним апаратом; 4) монопольний контроль партійно-державного апарату над економічною сферою життя суспільства та ін.— несли серйозну загрозу і долі непу. Сталін і його оточення дедалі більше виношували плани повернення до воєнно-комуністичних методів керівництва народним господарством.

XV з'їзд партії, на якому розгорнулася гостра політична боротьба навколо питань про темпи та джерела індустріалізації та пошуку життєдіяльних методів прогресивних перетворень на селі, формально проголосив дотримання й надалі курсу непу. Але принципи кооперації (добровільність, поступовість та ін.), що почали втілюватися в життя в перш. пол. 20-х років, не співпадали з планами сталінського «стрибка в індустріалізацію» та планами суцільної колективізації. Більше того — вони суперечили один одному. Колгоспи давали можливість легко поповнювати державний бюджет, а пропоновані державою ціни на сільськогосподарську продукцію (оскільки вона була монополістом на встановлення цін), досягали іноді 1/8 ринкових, а за таких умов селяни просто відмовлялися продавати свій хліб.

«Криза хлібозаготівель». Взимку 1927—1928 рр. в зв'язку з відмовою селян продавати хліб за низькими цінами спалахнула «криза хлібозаготівель», розцінена Сталіним та його оточенням як куркульський саботаж. Можна було підвищити ціни на сільськогосподарську продукцію і в такий спосіб зняти напругу, але сталінське керівництво знайшло інший метод «розв'язання» проблеми: використати стосовно т. зв. «куркулів» надзвичайні методи, а саме—ст. 107 Цивільного Кодексу Російської Федерації про спекуляцію. Таким чином, насильницькі хлібозаготівлі красномовно свідчили про повернення до економічно необґрунтованої і політично скомпроментованої себе політики продрозкладки. фактична заборона свободи торгівлі (з 1930 р.) означала перший, дуже вагомий і загрозливий крок на шляху до згортання непу. Відсутність матеріальної зацікавленості селян в результатах своєї праці привела до різкого скорочення поставок державі продукції сільського господарства й до деградації його виробничих сил.

Перехід до суцільної колективізації (з кінця 1929 р.), згортання кооперації і трансформація її у колективізацію, т. зв. «стрибок в індустріалізацію» з усіма його механізмами відкривали шлях до ліквідації багатоукладності в економіці. А це означало ще один крок на шляху до згортання непу.

Відновлення репресивної політики. Оскільки процес насильницької колективізації викликав шалений опір селянства (лише з січня до травня 1930 р. тільки в Україні було вчинено 1500 терористичних актів проти представників Радянської влади, в яких взяло участь понад 40 тис. селян), Сталін, для обґрунтування фактичної відмови від нової економічної політики, висунув теорію, згідно якої в міру де дальшого просування до соціалізму опір класових ворогів зростає. Спочатку він розправився з т. зв. «правим ухилом» в ВКП(б) (М. Бухарін, А. Риков, М. Томський та ін.), які відступ від непу в бік посилення експлуатації селянства назвали «воєнно-феодальною політикою». Потім труднощі в економіці взагалі і в сільському господарстві зокрема підштовхнули сталінське оточення на пошук ворогів в усіх сферах суспільного життя. Теорія посилення класової боротьби послужила підґрунтям для повернення до політики масових репресій, спрямованих в першу чергу проти селянства.

За роки суцільної колективізації, внаслідок розкуркулення було експропрійовано до 200 тис. селянських господарств: до суду за звинуваченнями в спекуляції притягнуто 33 тис. чоловік.

Пошуки класових ворогів в період згортання непу відбувалися і в місті. Міцніюча тоталітарна держава для здійснення своїх планів розширювала спектр напрямів репресивної політики. Відповідно до настанов Сталіна вона на поч. 30-х років застосовувалася проти «шкідників», «переродженців і дворушників», «решток ворожих класів», «залишків контрреволюційних партій», «націоналістів» тощо.

Коса сталінського терору безжально різонула в цей період національну українську еліту. На поч. 1928 р. ДПУ сфабрикувало процес над «шкідниками» у вугільній промисловості Донбасу, що отримав назву «шахтинська справа». Через рік було оголошено про розкриття підпільної організації (насправді неіснуючої) «Спілки визволення України» (СВУ), яка, мовляв, планувала реставрувати в Україні буржуазно-поміщицький лад та поновити УНР.

Наслідки згортання непу. Відмова від непу, форсовані темпи і переважно адміністративні методи здійснення суцільної колективізації, що супроводжувалися поверненням до репресивної політики, далися дорогою ціною і привели до катастрофічних наслідків:

— ліквідації багатоукладності в економіці, що лише почала складатися;

— сотень тисяч жертв насильницького розкуркулення і втрати селянином відчуття господаря на власній землі;

— голодомору 1932—1933 рр.;

— тривалої дезорганізації й деградації аграрного сектора народного господарства, які відчуваються й до сьогоднішнього дня.

З а п и т а н н я:

1. Охарактеризуйте політичну обстановку, на фоні якої почалося згортання нової економічної політики.

2. В чому полягала «криза хлібозаготівель» і до чого вона привела?

3. Що послужило приводом для відновлення репресивної політики й в який спосіб вона здійснювалася?

4. Якими були наслідки відмови від непу?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття	\|	Труднощі індустріалізації та її особливості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.