• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Труднощі індустріалізації та її особливості.

Ключові терміни та поняття

ТА ЇЇ СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ

ТЕНДЕНЦІЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В 30-і РОКИ

· індустіалізація

· екстенсивний шлях

розвитку

· командно-адміністративна економіка

· п׳ятирічки

· „штурмівщина”

· „Шахтинський процес”

· істоичний досвід

Індустріалізація, її причини та передумови. Індустріа­лізація — це система заходів, спрямованих на приско­рення розвитку промисловості з метою технічного пере­озброєння економіки та зміцнення обороноздатності країни. Курс на індустріалізацію країни взяв XIV з'їзд ВКП(б) (гру­день 1925 р.).

Причини індустріалізації:

— необхідність технічного переозброєння економіки;

— створення воєнно-промислового комплексу;

— створення матеріально-технічної бази для еконо­мічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення й можливої економічної ізоляції;

— необхідність технічної підготовки до кооперуван­ня села (випуск тракторів, машин, сільськогосподарського реманенту тощо);

— зміна соціально-класової структури населення в бік збільшення чисельності пролетаріату (селянство в краї­ні складало понад 80 %).

Передумови індустріалізації:

— вже була закладена відповідна база для початку індустріалізації, за 1921— 1925 рр. економіка, зруйнована попередніми 7 роками воєн, була відбудована приблизно до рівня 1913 р.;

— зміцнилося фінансове становище держави (завдя­ки стабільності та конвертованості червонця);

— з'явилися нагромадження та джерела подальшого фінансування індустріалізації (успіхи непу — прибутки від сільського господарства, торгівлі, легкої промисло­вості тощо).

Трудно­щі полягали в тому, що: — країна могла розраховувати лише на внутрішні джерела фінансування (прибутки економіки; держпозики; заощадження населення);

— не вистачало кваліфікованих кадрів робітників та інженерів;

— це був перший в історії досвід проведення плано­вої індустріалізації (після ГОЕЛРО).

Особливостііндустріалізації полягали в тому, що:

— почалася вона з важкої, а не з легкої, як в інших краї­нах, промисловості;

— мала дуже високі темпи (10-15 разів, в 10 раз швидші, ніж в інших країнах);

— спиралася лише на внутрішні джерела;

— здійснювалася за планом.

Етапи здійснення індустріалізації:

1) 1926 р,— жовтень 1928 рр.— початок індустріаліза­ції, підготовка форсованої індустріалізації з метою пе­ретворити країну в таку, яка виробляє сама машини й устаткування, а не ввозить їх з-за кордону; — різко зро­стають капіталовкладення (в 3—4 рази в порівнянні з 1924—1925 рр.); починається реконструкція старих ви­робничих фондів; будівництво нових, в основному неве­ликих й середніх підприємств; закладка нових електро­станцій, включаючи Дніпрогес.

2) Жовтень 1928—1932 рр.—перша п'ятирічка, що характеризувалася форсованим розвитком важкої інду­стрії. Успіхи першого року п'ятирічки, що проходив ще під впливом непу, а також на фоні жорсткої кризи еко­номіки, що охопив увесь капіталістичний світ в 1929 р., створювали ілюзію можливості швидко вирватися з еко­номічної відсталості і перейти в розряд розвинутих дер­жав. Тому 1929 рік став переломним в переході до фор­сованої індустріалізації. Під натиском Сталіна ЦК при­йняв не «відправний» (18 % в рік темп розвитку), а «оптимальний» (20—22 %) варіант розвитку п'ятирічки в галузі промисловості. А на перший і другий рік 1-ї п'ятирічки були поставлені взагалі нереальні завдання — відповідно 32 і 45 відсотків приросту промисловості.

В ході 1-ї п'ятирічки на Україні було створено: сіль­ськогосподарське машинобудування (ХТЗ почав випус­кати перші трактори; Харківський з-д «Серп і молот» — складні молотилки; запорізький з-д «Комунар» — зерно­ві комбайни тощо); розширена й оновлена металургійна база (побудовані з-ди «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», реконструйовані металургійні з-ди в Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці тощо); енергетична база (Дніпрогес й десятки менш потужних ГЕС); ліквідовано безробіття.

Як наслідок: для збільшення потреб індустрії стало не вистачати коштів, для чого було згорнуто неп й проведена форсована колективізація, яка була покли­кана дати додатковий хліб, а значить і валюту. Була встановлена жорстка централізація управління еконо­мікою: заміна ринку директивним плановим розподілом ресурсів й товарів; зарплата перестала бути відрядною й назначалася «зверху»; всім госпрозрахунковим тре­стам встановлювалися жорсткі плани й заборонялася ініціатива збуту товарів; вводилася карткова система (1928-1935 рр.).

3) 1933—1937 рр.—друга п'ятирічка: щорічний при­ріст промислової продукції передбачався в розмірі 16,5 %. Новобудови: металургійні заводи в Запоріжжі, Маріуполі, Кривому Розі, Новокраматорський машино­будівний, Харківський трубопрокатний та ін. Досить швидко розвивається легка і харчова промисловість. Хоча виконання п'ятирічного плану було декларовано до 1 квітня 1937 р., насправді ж рівень виконання плану не перевершував 70—77 %.

4) 1938—1941 рр.—третя п'ятирічка: спад виробни­цтва, викликаний репресіями міністрів, директорів, інженерів тощо; страхом проявити ініціативу; відсутніс­тю матеріальної зацікавленості; збільшення асигнуван­ня на оборону (наближалася війна). При цьому тем­пи розвитку промисловості не відставали від запланова­них, що досягалося надзвичайними методами: виплати по соціальному страхуванню ставилися в залежність від ставлення до праці; відбувся перехід на 7-денний робо­чий тиждень; порушення трудової дисципліни прирівню­валося до кримінального злочину. Замість матеріального стимулювання відбувався впродовж усіх 30-х років перехід до морального: найважливішим засобом підвищен­ня продуктивності праці вважалося соціалістичне зма­гання. Найвідоміший трудовий почин ще в роки ІІ-Ї п'я­тирічки пов'язаний з ім'ям О. Стаханова.

Наслідки індустріалізації та її значення. Позитивні: країна з аграрної перетворилася в індуст­ріальну, частково незалежну від Заходу (перестали ім­портувати трактори, турбіни, екскаватори, паровози то­що); промисловий потенціал України в 1940р. перевищу­вав рівень 1913 р. в 7 разів; зміцнилася обороноздатність країни; відбулися структурні зміни в промисловості — більшість складала вже не легка, а важка промисло­вість; ліквідовано безробіття.

Негативні: в ході індустріалізації остаточно утверди­лася адміністративно-командна модель економіки; з індуастріалізацією повёязаний початок масових репресій (вишуккування „шкідників”, „ворогів народу”, з вини яких траплялися „зриви” і „прориви” в розвитку індустрії); Першою політичною справою стала т.зв. „Шахтинська справа” 1928 р. над інжинерними кадрами шахт Донбасу; інду­стріалізація здійснювалася за рахунок сільського гос­подарства й виробництва предметів вжитку (легка промисловість); українська промисловість все більше «прив'язу­валася» до потреб центру; жертвою промислового стриб­ка стала соціальна сфера: життєвий рівень різко впав, люди жили в бараках в швидкозростаючих містах, на багатомільйонне населення сіл України приходилося всього 1300 лікарів; згортання непу привело до відсут­ності конкуренції й матеріальної зацікавленості, а це, в свою чергу, до сповільнення темпів розвитку самої про­мисловості.

З а п и т а н н я:

1. Що таке індустріалізація? Якими були її причини та передумо­ви в СРСР?

2. В чому полягали труднощі й особливості індустріалізації?

3. Яка роль належала Україні в здійсненні індустріалізації впро­довж усіх її етапів? Скільки і які це були етапи?

4. Назвіть найважливіші новобудови України в роки перших п׳ятирічок?

5. Сформулюйте позитивні й негативні наслідки індустріалізації.

Читайте також:

1. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
2. Біологічні особливості.
3. Вміння долати труднощі. Як подолати проблеми переживань?
4. Генератори постійного струму, класифікація, характеристики, особливості.
5. Дайте характеристику соціальної політики української держави в умовах ринкової економіки. Які існують проблеми, труднощі? Які ви бачите шляхи їх вирішення?
6. Дайте характеристику соціальної політики української держави в умовах ринкової економіки. Які існують проблеми, труднощі? Які ви бачите шляхи їх вирішення?
7. Далекосхідні тигри” – країни нової індустріалізації.
8. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості.
9. Експериментальна гіпотеза та її особливості.
10. Здобутки та труднощі сучасної української вищої освіти, необхідність її реформування
11. ІІІ. Труднощі, пов’язані зі сприйманням виду мовлення.
12. Індустріалізація: завдання, труднощі, характерні риси, особливості, наслідки

Переглядів: 5793