Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ТА БІОФІЗИЧНИЙ МЕТОДИ

Фізико-механічний метод

Це один із найстаровинніших методів захисту рослин, що об'єднує застосування різних пасток, термічного знезараження насіннєвого і садивного матеріалу, а також безпосереднього знищення шкідливих об'єктів шляхом їх збору. Він втратив своє значення у великих колективних господарствах, де широко застосовують пестициди. Враховуючи безпечність для довкілля, він набуває широкого застосування у приватному секторі, на присадибних ділянках.

 

Проти шкідників і хвороб, що поширюються з насіннєвим та садивним матеріалом, велике значення має відбір незараженого насіння, сонячне знезаражування (прогрівання), а також прогрівання в гарячій воді перед сівбою чи садінням. Так, осіннє озеленення насіннєвих бульб картоплі на сонці відіграє дуже велику роль в їх знезаражуванні від ряду збудників хвороб. Прогрівання насіння овочевих культур (огірка, помідорів, капусти та ін.) захищає їх від комплексу хвороб, розсади суниць — від ґрунтового кліща, саджанців і живців смородини — від брунькового кліща.

 

Для відловлювання і наступного знищення шкідників застосовують світлопастки. Метеликів і мух відловлюють пастками із бродильними пахучими речовинами (узвари, відвари із листя і плодів з додаванням цукру та дріжджів). Причому для кожного шкідника готують свій відвар. Так, для відловлювання яблуневої плодожерки — узвар з яблук, вогнівки смородинової — із листя цієї культури. Коритця та інші місткості розвішують у кронах дерев або розставляють серед рослин. їх щоденно очищають від виловлених комах.

 

На жаль, такі пастки відловлюють тільки частину комах і не вирішують проблеми захисту рослин, але їх можна використовувати для спостереження за динамікою чисельності та розвитку шкідників.

 

Для захисту плодових насаджень від шкідників важливу роль відіграють ловильні пояси, які можуть бути сухими, клейкими і отруйними, їх роблять із мішковини, гофрованого пакувального картону, паперу та іншого матеріалу. Проти довгоносиків-квіткоїдів ефективні пояси із смужок поліетиленової плівки завширшки 3—5 см, на які наносять смужку солідолу, вазеліну тощо завширшки 1—1,5 см, що є перешкодою для переповзання довгоносиків. Ці смужки накладають на стовбури дерев перед появою рожевого бутона.

 

Отруєні ловильні пояси просочують розчином інсектициду, клеючі — змазують гусеничним клеєм, їх накладають на нижню частину стовбурів або в основі скелетних гілок через 2—3 тижні після цвітіння (перед появою падалиці). Зверху і знизу пояси обв'язують смужками із поліетиленової плівки чи шпагатом так, щоб між стовбуром і поясом залишилися щілини для заповзання гусені перед залялькуванням. Перед накладанням поясів треба очистити кору, замазати тріщини глиною. Улітку не рідше одного разу на місяць шпагатну обв'язку розслабляють, щоб уникнути перетяжки кори стовбура. Пояси періодично оглядають і знищують шкідників, їх знімають після збирання врожаю. Паперові та картонні — спалюють, а ті, що з тканини, кип'ятять, висушують і зберігають на наступний рік.

 

Проти шкідників, що ховаються вдень під накриттям (слимаки та ін.), ефективним є розкладання на ділянках різних укрить із дощок, фанери, черепиці, шиферу. Шкідників під ними періодично збирають і знищують.

 

Для відловлювання дротяників можна використовувати половинки бульб картоплі, настромлені на кілочки і закопані біля рослин так, щоб кілочок було видно, їх періодично дістають, дротяників знищують, а через 5—7 діб бульби замінюють свіжими.

 

Із плодових дерев і ягідних кущів довгоносиків, гусениць та інших комах струшують рано вранці на підстилку із поліетиленової плівки, потім їх збирають і знищують.

 

Навесні проти колорадського жука, що перезимував та з'явився до появи сходів картоплі і висаджування розсади помідорів, ефективні принади із лушпиння картоплі, їх розкладають вранці на клаптики картону, паперу, поліетиленової плівки через кожні 1—1,5 м. Зверху накривають таким самим клаптиком картону, шиферу, щоб принада не пересихала. На наступний день принади разом із жуками збирають у відро з водою і знищують, а натомість розкладають свіжі. Рослинам овочевих культур на присадибних ділянках найбільшої шкоди завдає капустянка (вовчок). Захист молодих рослин від неї забезпечують розрізані на дві частини поліетиленові пляшки. Дно і горловину також зрізають. Такі циліндри після висаджування розсади і поливу підготовлених ямок встромляють у грунт на глибину 6—8 см, капустянка не може подолати такі перешкоди і не пошкоджує молодих рослин капусти, помідорів, перцю та ін. Перед підгортанням рослин циліндри виймають, миють і зберігають до наступного сезону.

 

Відловлювати дорослу комаху капустянки можна за допомогою півлітрових скляних банок, заповнених на 2/3 водою, їх закопують у грунт на 2—3 см нижче його поверхні у місцях найбільшого зосередження капустянки, які визначають за ходами після дощу чи поливу. Зверху банку накривають клаптиком картону, шиферу, фанери. Вранці пастки оглядають, комах виймають і знищують.

 

Для запобігання проникненню капустянки у парники їх обкопують борозенками завглибшки до 6—8 см, в які насипають пісок, змочений гасом, або посипають нафталіном.

 

На виробничих посівах цукрових буряків найбільш поширеним із механічних способів було і тепер застосовується у деяких господарствах обкопування полів та минулорічних бурячищ, багаторічних трав крайовими ловчими канавками за допомогою канавокопача КФ-ЗОБ. У канавках через кожні 10 м висвердлюють кринички завглибшки 20 см. Жуків довгоносиків (звичайного бурякового, сірого, чорного, люцернового скосаря) періодично у канавках і криничках знищують.

 

На бурякових плантаціях для відловлювання метеликів совок (озимої, окличної, капустяної, гамми та ін.) раніше широко застосовували коритця з мелясою, що бродить. Одне коритце контролює 0,5 га поля, відловлюючи до 70% метеликів. У колективних господарствах цей спосіб має важливе значення для контролю динаміки чисельності та розвитку шкідників.

 

Коритця із бляхи розміром 50—60 х 30—32 см і висотою стінок 5—7 см виставляють на полі на відстані 50 м від його краю, на висоті від поверхні грунту 1 м, і заповнюють на 2,5—3 см мелясою (1 ч. меляси + 3 ч. води + заброджені дріжджі — 2,3—3 г на 50 мл води). Відновлених метеликів щоденно збирають, стежать за рівнем меляси (у суху погоду доливають водою, дощову — коритця накривають), через 10—15 діб мелясу замінюють. Коритця виставляють у середині травня — до кінця червня (перше покоління метеликів) і з середини липня — до кінця серпня (друге покоління).

 

Гризунів і птахів, що пошкоджують плоди у період їх достигання, відлякують за допомогою вітрячків, встановлених на жердинах. Проти птахів застосовують блискучі предмети, що гойдаються на вітрі (бляшанки, пластинки з бляхи, фольги), підв'язані до гілок на нитках або до дроту, протягнутого через ягідник. На дерева (черешні, вишні, горіхи та ін.), обплетені магнітофонною стрічкою, не сідають ворони. Відлякують птахів кольорові (особливо світло-сині) прапорці розміром 0,3 х 0,6 м. Садівники використовують сітки для накривання дерев та ягідників.

 

Восени, після збирання врожаю, збирають і компостують чи знищують рослинні рештки, зимові гнізда білана, золотогуза, яйцекладки шовкопрядів, муміфіковані плоди. Вирізують і спалюють підв'ялені та ті, що засихають, гілки, заліплюють дупла.

 

Щоб запобігти пошкодженню молодих дерев мишовидними гризунами, їх обв'язують пізно восени біля основи скелетних гілок рогожею, сосновими гілками, а потім толем, нижню частину якого заглиблюють у грунт і обкопують, а верхню — щільно обв'язують шпагатом. Знімають обв'язку після танення снігу.

 

Перешкодою для мишовидних гризунів є ущільнений сніг навколо стовбура.

 

Отже, усі механічні методи захисту рослин від шкідливих організмів безпечні для довкілля, при правильному й своєчасному їх застосуванні ефективні і можуть бути більш широко застосовані на присадибних та аматорських ділянках.

 

Біофізичний метод.

 

У 50—60-х роках у наукових установах світу досить великого поширення набули дослідження щодо нового методу боротьби зі шкідниками — розведення, статева стерилізація за допомогою іонізуючого випромінювання та випуск у природу самців різних видів комах. Поштовхом цьому була практична ефективність випуску стерилізованих самців паразита худоби — м'ясної мухи кохліоми.

 

Але спроби поширити цей метод на інші види комах, шкідників польових, овочевих і плодових культур не дали належного ефекту, а вартість його в десятки разів перевищувала хімічний метод. Отже, після 70-х років дослідження в напрямку стерилізації комах почали згортати як такі, що втратили свою актуальність.

Додатковий матеріал

Механічний метод боротьби

Різноманітні засоби збирання шкідливих комах та їх знищення застосовують у сільському господарстві віддавна. В наш час практикується збір колорадського жука з рослин картоплі, роздавлення купок яєць жука, особливо при виявленні первинних осередків.

 

Більш широко використовують механічні перепони для збору і знищення бурякових довгоносиків. За допомогою спеціальних канавокопачів роблять канави глибиною 30 см і шириною 15 см із підрізом у підстави; їх викопують по краях ділянок. На дні висвердлюють бурами циліндричні криниці. Довгоносиків та інших комах, які потрапили в канави, знищують отрутохімікатами.

 

Застосування харчових принад без домішок до них отрут часто дає хороші результати при правильному виконанні робіт. Для виловлювання шкідливих совок (озимої, окличної, капустяної, зернової, конюшинової та ін.) беруть патоку-мелясу, розбавляють її 2—3 рази водою і додають трохи пивних або звичайних дріжджів, щоб патока забродила і виділила складні ефіри, що приваблюють метеликів

 

Патоку наливають у залізні корита (листи заліза з загнутими краями). При загустінні її у корита доливають воду. Щодня ранком видаляють із корита метеликів, які туди потрапили, закривають на день, щоб у них не впали корисні комахи та бджоли.

 

У 1965—1967 р. у Воронезькій, Бєлгородській, Липецькій, Курській, Тамбовській та інших областях майже всі господарства застосовували в боротьбі з капустяною совкою корита з бродильною патокою. Під час масового льоту совки за ніч у корито потрапляло понад 50 особин. На кожний гектар цукрового буряку виставляли по чотири корита й одержували позитивні результати.

 

Використання ловильних поясів для знищення гусениць яблуневої плодожерки — хороший механічний прийом, особливо в індивідуальних садах. Він дозволяє скоротити обробку дерев отрутохімікатами. Пояси роблять із мішковини, товстого паперу або рогозу і прив’язують їх на стовбури дерев. Гусениці, що з’явилися з плодів падалиці, вповзають на стовбури і потрапляють у ловильні пояси, насичені отрутами.

 

Правильна організація збору падалиці яблук і використання їх різко зменшила б щільність яблуневої плодожерки — найнебезпечнішого шкідника саду.

 

Фізичний метод боротьби

Шкідливих комах знищують дією високих або низьких температур. У сушарках при температурі плюс 55°С кліщі, зернівки, комірні довгоносики та інші шкідники гинуть протягом 20—30 хв. Такий засіб доцільний для очищення продовольчого зерна від шкідників, оскільки хімічні заходи тут небезпечні.


Читайте також:

  1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  4. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  6. Адміністративні методи управління
  7. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  8. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  9. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  10. Аерометоди
  11. Активні групові методи
  12. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування




Переглядів: 1554

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тернистий шлях незалежності України | Модель ближнього просторового перенесення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.