Ключові терміни та поняття

МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ трудящих

ЗМІНИ СОЦІАЛЬНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В 20—30-і рр.

· соціальна структура

· етнічний склад

· демографічна ситуація

· розкоркулювання

· соціальна програма

· життєвий рівень

· карткова система

30-і роки характеризуються завершенням становлення адміністративно-командної системи та складними соціально-економічними і міжнародними процесами, в яких доводилося існувати Україні в складі Союзу РСР. Вони, ці процеси, зумовили зміни в соціальній структурі населення.

Розвиток народного господарства за планами перших п'ятирічок, формування єдиного народногосподарського комплексу з усіма його збоченнями, надмірна індустріалізація за рахунок сільського господарства, причому всі ці процеси керувалися з Центру, з Москви, супроводжувалися кількісними і якісними змінами в складі робітничого класу. Його чисельність з 1928 по 1940 рр. зросла з 1770 тис. чоловік до 4578 тис., тобто зросла в 2,6 рази.

Потрібно підкреслити, що поповнення робітничого класу відбувалося в основному за рахунок селянства. Найбільша кількість їх вливалася у вугільну промисловість, найменша — в машинобудівництво, де потрібний був високий освітній рівень і професійна підготовка. Організація праці, рівень її механізації, масове вливання до складу робітничого класу молоді із села затримували процес росту кваліфікації робітничого класу.

Глибокі соціальні зміни відбулися і в середовищі селянства. На рубежі 20—30-х років сталінщина здійснила насильницьку колективізацію. Виникло єдине соціальне середовище — колгоспне селянство, яке в 1940 році складало половину населення України.

Водночас здійснювалося примусове розкуркулювання, яке позначилося на долях сотень тисяч селян. Значна частина їх була виселена за межі республіки. Постраждали під час цієї розгнузданої кампанії також середняки і бідняки. Мільйони з них загинули від хлібозаготівельної політики, яку проводив Центр вольовим методом. Від голоду 1932—1933 рр. та масових репресій загинуло до 9 млн. представників цього соціального прошарку населення.

Демографічна ситуація в Україні набула катастрофічних рис. В 1927 р. в українському селі народилося 650 тис. дітей, а в 1935 р.—80 тис. Українське село, по суті справи, з його звичаями і традиціями, як соціальний феномен, перестало існувати.

Відбувалися відчутні зміни кількісного і якісного характеру і в середовищі службовців, їх кількість за 10 років (до 1940 р.) зросла в 3,6 рази і досягла 2 млн., 25 % з них мали вищу або середню спеціальну освіту. Разом з тим, в народному господарстві не вистачало дипломованих спеціалістів в промисловості, сільському господарстві, науці. Нехватка їх істотно загострилася внаслідок сталінських репресій.

В 30-х роках відбувалися істотні зміни в життєвому рівні трудящих: збільшилася зарплата низькооплачуваним категоріям робітників, ще більше вона зросла у службовців держустанов. Адміністративна система турбувалася про свої кадри.

Добавкою до реальних доходів населення стали громадські фонди споживання. З них виплачувалися пенсії, відпустки, утримували заклади охорони здоров'я, освіти, культури. До 1930 р. було ліквідовано безробіття.

Проте індустріалізація, жорсткий режим економіки, зменшення асигнувань на соціальну сферу гарантували тільки мінімум добробуту.

В кінці 20-х років з'явилися значні труднощі в забезпеченні трудящих товарами народного вжитку. В 1929 році була введена карткова система на продуктові та промислові товари. Значно зросли ціни на предмети вжитку, хоча для службовців товари відпускалися за зниженими цінами, переслідувалася цим далека мета: за таку підкормку потрібно було бездоганно служити режиму.

Серйозною була житлова проблема. В одну квартиру заселялося декілька сімей, найбільш розповсюдженими видами житла були гуртожитки й бараки, як правило, без всіляких комунальних зручностей.

Карткова система була скасована в 1935 році.

Таким чином, в кінці 30-х років відбувалися позитивні зміни у виконанні соціальних програм. Водночас в ці роки не можна було не відчувати як сталінська політика перетворювала людину в знаряддя досягнення будь-яких економічних чи політичних цілей.

З а п и т а н я:

1. Чим були викликані кількісні й якісні зміни, що відбувалися в складі робітничого класу?

2. Як голодомор 1932—1933 рр. вплинув на зміну соціального складу населення України?

3. Чому в 30-і роки попри істотні зміни в життєвому (рівні трудящих (на кращу сторону), людина перетворювалася в знаряддя досягнення будь-яких цілей?

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1918—І940 рр.)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття	\|	Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.