Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Ключові терміни та поняття

НА ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН


· колонізація

· Польща „А”

· Польща „Б”

 

· національно-визвольний рух

· „умиротворення”


Статус, в якому опинилися українські землі після громадянської війни. Після закінчення державотворчих змагань в 1917—1920 рр. і остаточного встанов­лення радянської влади на великій частині етнічних українських земель вони були знову поділені між Радян­ською Росією, Польщею, Румунією, Чехословаччиною:

а) В хаосі 1918—1919 рр., румунська вояччина, скориставшись тим, що легіон Українських Січових Стрільців знаходився в цей час у Львові, 11 листопада 1918 р. під­ступно зайняла м. Чернівці, столицю Буковини.

б) Після розвалу Австро-Угорщини українці Закарпаття виявили волю жити зі своїми єдинокровними бра­тами по той бік Карпат. Зневаживши волю українців За- карпаття, чехословацькі війська 12 січня 1919 р. увійшли в Ужгород та його округи. Решту закарпатських земель 22-23 березня 1919 р. окупувала угорська армія. За згодою Антанти 5 серпня 1919 р. чехословацьке військо повністю підкорило Закарпаття.

Таким чином, з дозволу Ради Послів землі Буковини й Закарпаття були віддані на поталу Румунії й Чехосло­ваччини.

в) 14 березня 1923 р. після двохрічного обговорення питання, Рада Послів Антанти у Версалі визнала нареш­ті суверенітет Польщі над Східною Галичиною та при­йняла постанову про довічне включення Галичини і Західної Волині до складу Польщі (українці становили 15 % мешканців Польщі, тобто 5 млн.).

г) ЗО грудня 1922 р. переважна більшість українських земель за Союзним договором, підписаним 4-ма респуб­ліками (РРФСР, УСРР, БСРР, ЗСФРР) увійшла до складу СРСР.

Соціально-економічні умови, в яких знаходилися українці Польщі, були такими ж маловтішними, як і їх політичне становище. Населені українцями землі, що складали 25 % території Польщі, були нерозвиненими аграрними окраїнами (80 % населення Західної Украї­ни—селяни), або внутрішніми колоніями, що постав­ляли центральним регіонам Польщі дешеву сировину.

Економічні труднощі крилися в сільському господар­стві Галичини, де спостерігалося перенаселення сіл, кри­хітні наділи, неродючі землі. На Волині, де великих поль­ських землевласників було менше, а земля родила краще і селянські наділи були більшими, на селі жилося дещо краще.

Промисловість на цих українських землях була роз­винена теж дуже слабко, оскільки польський уряд під­тримував промисловий розвиток Центральної Польщі, нехтуючи українськими провінціями. Лише 135 тис. ук­раїнців (із загального їх числа 5 мли.) працювали в лі­совій та нафтопереробній промисловості. Найбільшим міським центром Галичини залишався Львів, але в ньо­му проживали в основному поляки і євреї.

Українська інтелігенція заробляла собі на життя, працюючи переважно вчителями або службовцями в коо­перативах, що швидко зростали. Служба в урядових ус­тановах була для українців закрита.

В Румунії, за її статистикою, в 1920 р. проживало 790 тис. українців (4,7 % її населення), їх соціально-економічне життя було не кращим, аніж в Польщі. Тут українці утворювали три виразні підгрупи: 1) перша (450 тис), мешкала в колишній російській провінції Бессарабії (нинішня Молдова і 11 районів України); 2) неве­лика група проживала на колишній угорській території Мараморош; 3) найбільш активна українська громада в 310 тис. чол.—українці Буковини, вони були найбільш гнобленими й політично, й економічно. Економічне ста­новище усіх цих українських регіонів в складі Румунії було надзвичайно тяжким (особливо третьої групи), воно випливало з т. зв. нетерпимості румунських властей до національних меншостей взагалі, особливо до українців.

В Закарпатті доля українців (455 тис.) була значно кращою. В чеській частині їх мешкало 370 тис., у словацькій — 85 тис. Карпатоукраїнці, або русини, як вони називали самі себе, були ізольовані від своїх співвітчиз­ників Карпатськими горами, і в соціально-економічному відношенні були найменш розвиненими. Але українці по­пали у склад найдемократичнішої з усіх новоутворених після І світової війни країн Східної Європи — Чехословаччини, яка, на відміну від Польщі і Румунії, не прово­дила щодо своїх нацменшостей відкритої політики дис­кримінації. Бажаючи модернізувати всі регіони нової держави, чехи намагалися підняти соціально-економічний рівень життя й у Закарпатті. В 20-х роках було поділено великі угорські маєтки, й близько 35 тис. селянських господарств отримали додаткові ділянки землі. Разючим контрастом до Польщі й Румунії було те, що чеський уряд у свої, населені українцями, території вкладав біль­ше коштів, ніж вилучав з них. Однак навіть цих інвести­цій було надто мало, щоб хоч якось полегшити страшні злидні в регіоні. З початком депресії 30-х років в Чехословаччині населення Закарпаття спіткали тяжкі випро­бування, що часом виливалися в голодування широких мас народу.

Спротив українського народу такому економічному становищу. Труднощі соціально-економічного розвитку на західноукраїнських землях, поряд з національною по­літичною нерівністю, викликали спротив, який виливав­ся або в опозицію до урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини, або в насильницькі революційні дії, особливо проти перших двох названих держав.

На відміну від своїх співвітчизників в Радянській Ук­раїні західні українці, не дивлячись на важке соціально-економічне становище, не зазнали таких драматичних соціально-економічних змін, як насильницька колективі­зація і ліквідація куркульства як класу, що поряд з ін­шими причинами привели до страшної трагедії 1932— 1933 рр. І навіть за вкрай убогого життєвого рівня їхні­ми думками володів не дискредитований сталінщиною комунізм, а інтегральний націоналізм — вони мріяли про возз'єднання в єдиній українській державі, але неза­лежній.

 

З а п и т а н н я:

1. В складі яких держав опинилися українські землі після гро­мадянської війни?

2. Чому сталося так, що українська нація, єдина з-поміж крупних націй Східної Європи, не змогла після громадянської війни і 1-ї світової війни реалізувати своє право на самовизначення?

3. Яким було економічне становище українців в Польщі і Ру­мунії?

4. Чим і чому економічне становище українців Закарпаття відріз­нялося від економічного становища своїх побратимів у Польщі і Ру­мунії?

5. Запам'ятайте: протягом 20 років окупації на західноукраїн­ських землях було поселено 200 тис. колоністів польської, румун­ської та чеської національностей.

 

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 398

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.