• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Розробка нормативів часу для укрупненого визначення технологічної трудомісткості

Укрупнені нормативи праці й типові норми знайшли найширше застосування на підприємствах машинобудівної галузі. Порівняно з мікроелементними нормативами вони мають найпростішу структуру, бо встановлюються у вигляді типових норм штучного часу. У процесі нормування за укрупненими нормативами декілька прийомів поєднують в один технологічний чи розрахунковий комплекс прийомів.

Вимоги до укрупнених нормативів:

ü найповніший облік факторів, що впливають на тривалість окремих елементів операції;

ü відображення сучасних досягнень науково-технічного прогресу в розвитку виробництва та праці;

ü урахування конкретних організаційно-технічних умов, притаманних конкретному типу виробництва;

ü якомога більше укрупнення елементів операції;

ü забезпечення заданої точності при розрахунках похідних норм праці;

ü забезпечення можливості нормування достатньо широкого кола робіт та видів обробки у різних варіантах виконання;

ü охоплення найбільш повного для даної галузі (підгалузі чи підприємства) діапазону розмірів оброблюваних виробів, деталей чи заготовок;

ü надання змоги визначати нормативні величини залежно від мінімальної кількості факторів при найменшому числі поправочних коефіцієнтів;

ü досягнення найбільш компактної компоновки кінцевих таблиць, графіків, номограм;

ü надання досить повної характеристики техніко-організаційних умов, прийнятих при визначенні даного нормативу;

ü закладення такої градації числових значень факторів, що відображала б залежності, якомога ближчі до геометричної прогресії (з урахуванням заданої відносної точності нормативів) та узгоджені з установленими стандартами;

ü якнайбільше скорочення кількості цифр (до двох-трьох) та округлення їх значень як значень кінцевих укрупнених нормативів.

Уніфіковані нормативи підрозділяються на групи:

ü норми типових технологічних процесів і режимів роботи устаткування (технологічного часу);

ü уніфіковані норми допоміжного часу (на встановлення, завантаження в машину та зняття предмета праці, на приведення в готовність до робочої дії виконавчих органів робочої машини, устаткування, на заміну спрацьованого у даному циклі ручного інструменту і т. ін.);

ü нормативи трудомісткості технологічних переходів;

ü типові норми часу на типові робочі процеси.

Різновидами існуючих на підприємствах укрупнених нормативів є модифікації комбінування цих трьох складових на основі застосування більш-менш детальних аналітичних формул.

Норма штучного часу (хв.) розрахована за нормативами 1-ї групи, має наступний вигляд:

,

де - час на установку(переустановку) і зняття деталі; - основний час на перехід, розраховане за формулою:

де L- довжина обробки з урахуванням додаткової довжини на врізання, перебіг інструменту (деталі) і пробні стружки; - нормативний час на 100 мм довжини обробки; - додатковий час, пов’язаний з переходом; , - відповідно час на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби виконувача роботи, % від оперативного часу; j – номер переходу; і- номер установки.

Даний вид використовується при укрупненому розрахунку норм часу і норм обслуговування робочих-багатоверстатниках. Внаслідок необхідності визначення вільного машинного часу і часу зайнятості робочого по кожній операції багатоверстатного комплексу. Ці нормативи використовуються при розрахунку норм на роботи з великою трудомісткістю, що виконуються на крупних унікальних верстатах.

Укрупнені нормативи допоміжного часу операції (2-га група нормативів) складається із даних про укрупнені затрати праці на переміщення, установку, закріплення і зняття оброблюваних предметів. До цієї групи відноситься допоміжний час на переходи. Конкретні дані наведено у відповідних нормативах.

До 3-ї групи відносяться завчасно розраховані витрати часу на технологічні переходи. Сумарний час на перехід являє собою нормативну трудомісткість технологічного переходу:

де - неповний штучний час.

Нормативи неповного штучного часу встановлюються методом однострокових нормативів, запропонованим Епштейном Д. І., у два етапи:

ü побудова таблиць нормативів часу залежно від двох параметрів (наприклад, довжини та діаметру);

ü перетворення таблиць у такі, що містять величини трудомісткості (нормативи часу):

— як функцію двох змінних параметрів — за «рядком трудомісткості»;

— як функцію одного комплексного параметра та як результат компоновки цих рядків у таблиці.

Норма штучного часу на операцію, що встановлюється за даними нормативами:

.

Порядок розробки нормативів часу на технологічні переходи

Загальний порядок розробки нормативів передбачає наявність наступної інформації: вид оброблюваної поверхні (тіло оберту, плоска поверхня); матеріал предмету праці; вид і модель устаткування, інструментів і обладнання, типові режими різання, число змінних факторів, діапазон змін факторів, експериментальні данні про витрати часу.

Приклад. Побудова табличних нормативів методом прямого розрахунку для переходу: „грубе поздовжнє точіння” конструкційної сталі, границя міцності МПа. Діапазони зміни факторів: діаметр мм; довжина обробки мм. Шкали діаметрів і довжин обробки прийняті у вигляду змішаних арифметичних рядів з різностями 25, 50,100мм.

Параметри режимів різання: глибина різання t = 5мм; подача s = 0,7мм/об; швидкість різання для різця з пластинкою типу Т5К10 v =97 м/хв.; частота оберту деталі w= 308 об/хв.; подача в хвилину s_хв = 215 мм/хв. (верстат типу 1К62). Допоміжний час прийнято за нормативами дрібносерійного виробництва. Час на обслуговування і відпочинок – 8% від оперативного часу.

Розрахунок неповного штучного часу для мм і подачі в хвилину s_хв = 215 мм/хв.

Час, хв.	Довжина обробки L, мм
Основний час	0,23	0,35	0,46	0,6	0,7	0,81	0,93	1,16	1,4	1,86
Допоміжний час	0,6	0,6	0,6	0,82	0,82	0,82	0,82	0,82	0,82	0,82
Неповний штучний час	0,9		1,14	1,53	1,64	1,76	1,9	2,2	2,4	2,9

Розрахунок проведемо за формулою:

Для побудови цілої таблиці необхідно виконати аналогічні розрахунки для всіх значень діаметру.

У свою чергу, існують укрупнені нормативи машинного часу, розраховані за одним змінним параметром (за інструментом), за двома параметрами (за інструментом і паспортом верстата) та затрьома параметрами (за інструментом, паспортом верстата і жорсткістю закріплення деталі).

Природною межею укрупнення нормативів є укрупнені типові норми, оскільки вони містять лише штучний та підготовчо-завершальний час.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
8. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
10. Аналіз трудомісткості продукції.
11. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
12. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.

Переглядів: 565