• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність методів встановлення норм затрат праці у виробництві

Тема 9. Методи нормування і способи встановлення норм праці

Тема 8. Норми витрат праці

Особливості виробничих умов, технологічних і трудових процесів обумовили необхідність застосування різноманітних норм, їх групування за різними ознаками при нормуванні праці робітників наведено на рис.

За видами (призначенням сфери нормування праці) норми бувають такі:

ü норма часу — нормування тривалості робочого часу, необхідного для виконання певної роботи (одиниці продукції);

ü норма виробітку— нормування кількості продукції, роботи, послуг, яку потрібно виробити за робочу зміну;

ü норма обслуговування — нормування кількості одиниць устаткування, апаратів, агрегатів, які робітник має одночасно обслуговувати протягом зміни;

ü норма чисельності — нормування чисельності робітників, необхідної для забезпечення безперебійної роботи устаткування, робочого місця протягом зміни, за наявних організаційно-технічних умов та встановленого обсягу роботи.

За сферою застосування норми диференціюють так:

ü за територіально-регіональним застосуванням: регіональні, державні, міждержавні (міжнародні);

ü за галузевим застосуванням: загальнопромислові, галузеві та підгалузеві, підприємства.

За методом обґрунтування норми бувають:

ü технічно обґрунтовані;

ü досвідно-статистичні.

За побудовою та ступенем укрупнення:

ü диференційовані (на окремі види операцій, умов);

ü укрупнені (на операцію в цілому, без диференціації на складові);

ü типові (для типових операцій, умов праці, робочих місць);

ü комплексні (на трудовий комплекс в цілому чи на циклічні комплекси операцій);

ü єдині (для всіх або окремих підприємств на технологічно-однорідні роботи і трудові операції).

За періодом дії норми бувають:

ü постійні (діють увесь період існування тих організаційно-технічних умов, для яких вони були створені);

ü сезонні (діють лише конкретної пори року);

ü тимчасові (діють обмежений період часу: до досягнення повного освоєння нового устаткування, технології, операції);

ü одноразові (встановлюються на одноразові роботи, операції).

1.Встановлення норм часу

Норма часу— це кількість робочого часу, що необхідна на виготовлення заданої одиниці продукції чи на виконання встановленого обсягу робіт у певних організаційно-технічних умовах.

Норма часу (Н_чс) складається з витрат часу на основну роботу (Т_осн), допоміжну роботу (Т_доп), обслуговування робочого місця (Т_обс), підготовчо-завершальну роботу (Т_пз), відпочинок (Т_вп) та на приватні потреби (Т_птр):

Н_чс=Т_осн+Т_доп+Т_обс+Т_пз+ Т_вп +Т_птр год (хв).

Штучний час — норма часу на виготовлення одиниці продукції виконання одиниці роботи. Штучний час взагалі складається:

год/шт., хв./шт.

Час, що нормується, при встановленні норми штучного часу складатиметься з:

ü суто штучного часу на виготовлення одиниці продукції;

ü підготовчо-завершального часу на всю зміну (який співвідноситься з одиницею продукції).

Виходячи з цього, норма штучного часу буде сумою:

де t_пз —витрати підготовчо-завершального часу у співвідношенні суми одиниць основного часу та допоміжного часу, тобто це відсоток від оперативного часу на підготовчо-заключну роботу.

Норма часу на партію складається з кратного кількості одиниць партії витрат штучно­го часу та часу підготовчо-за­вершальної роботи:

де п — кількість одиниць, що становлять партію (шт.).

Нормування підготовчо-завершального часу відбувається за допомогою фотографій робочого дня чи за допомогою нормативів. На практиці норма підготовчо-завершального часу встановлюється на партію виробів абона робочу зміну.

Нормування часу перерв на відпочинок відбувається тоді, коли на роботах відповідно до характеру технологічного процесу немає короткочасних перерв на машинні та автоматизовані операції, на переходи, на чекання при передаванні праці між членами бригади та ін. Нормовані перерви на відпо­чинок вводяться при виконанні фізично важких робіт і робіт з підви­щеним темпом, з великим вантажообігом за зміну. Нормовані пе­рерви на задоволення природних особистих потреб становлять звичайно 8—10 хв. на зміну, вони входять до технічної норми часу у всіх випадках.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
4. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
5. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
6. Адаптація працівників.
7. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
8. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
9. Акти з охорони праці в організації.
10. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
11. Алкоголізм і безпека праці.
12. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ

Переглядів: 567