Норма виробітку являє собою мінімальну кількість одиниць продукції чи роботи (встановлену методом технічного нормування), яку повинен виробити, виконати робітник за одиницю часу (як правило, зміну) у певних організаційно-технічних умовах.
Для встановлення норми виробітку використовують норму часу.
де Тзм — тривалість робочого часу (тривалість зміни, доби), год.;
Нчс— норма часу, хвилин на одиницю продукції.
Має місце зворотний зв'язок між нормою часу та нормою виробітку:
.
Внаслідок наявності цього зв'язку процент перевиконання норми виробітку (а) відрізнятиметься від процента зниження норми часу (в) на цю ж роботу (аналогічно процентам динаміки продуктивності праці та трудомісткості продукції):
При розрахунках норми виробітку на конкретні види робіт у тих чи інших організаційно-технічних умовах виходять з того, що її рівень прямо залежить від тривалості корисного часу за зміну та обернено залежить від тривалості витрат основного (tос) й допоміжного (tдоп) часу на одиницю продукції (або від тривалості оперативного часу (tоп) на одиницю продукції).
Для ручних, машинно-ручних та машинних робіт норма виробітку встановлюється за формулами:
од/ зміну
од/ зміну
норма виробітку для апаратів безперервної дії залежить від тривалості оперативної роботи за зміну, тривалості планово-запобіжних оглядів та ремонтів (Тпзр) та від виходу продукції на даному апараті за одиницю часу — годину (Вч).
норма виробітку для апаратів періодичної дії залежить від тривалості часу обслуговування апарата за зміну (То6с) тривалості циклу виробітку продукції (Вц) та від виходу продукції за 1 цикл, чи процесообіг.
— якщо зупинки апарата циклічної дії на обслуговування (То6с) відбуваються через N циклів, то формула норми виробітку набуває вигляду:
— якщо апарат циклічної дії не зупиняють на обслуговування (бо воно відбувається паралельно із циклом), то формула норми виробітку набуває вигляду:
Для автоматизованих процесів норма виробітку залежить від тривалості обслуговування робочого місця (Тобс), тривалості основного часу на вироблення одиниці продукції та від тривалості тієї частини допоміжного часу на вироблення одиниці продукції, що не перекривається машинним часом (t'доп):