• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика методів дослідження білків.

План

Лекція 4. Білки плазми крові. Методи дослідження білків

1. Функції і властивості білків плазми крові.

2. Патологія білків плазми крові: дис-, пара-, дефектпроїнемія.

3. Методи дослідження білків: електрофоретичні, імунохімічні, хроматографічні та хімічні.

Білки плазмикрові характеризуються різними специфічними функціями і властивостями і діляться на три основні групи: альбуміни-4,5%; глобуліни-1,7-3,5 і фібриноген-0,4%. Це прості білки – протеїни, що різняться між собою молекулярною масою, фізико-хімічними властивостями і біологічними функціями. Фібриноген має значення при зсіданні крові; гамаглобулінова фракція містить антитіла, які забеспечують імунітет до різних інфекційних захворювань; інші види білків відіграють важливу роль в підтриманні колоїдно – осмотичного тиску, який регулює вміст води в крові. Сумарна кількість білків плазми це загальний білок крові. Частіше використують поняття загальний білок сироватки.Сироватка крові – плазма крові, позбавлена фіброногену,тому загальний білок сироватки містить на 2-4 г/л білка менше, ніж загальний білок крові. Традиційним, уніфікованим методом розділення білків сироватки крові – метод електрофорезу на папері, ацетатцелюлозі. Цим методом одержують 5 білкових фракцій: альбуміни – гомогенна фракція, і глобуліни – гетерогенна фракція, яка складається із альфа₁-, альфа₂-, бета- і гама-глобулінів.

Альбуміни. Складають 55-66 % від загального білка крові. Синтезуються в печінці. Фізіологічні функції:

1. Приймають участь в регулюванні колоїдно-осмотичного тиску.

2. Регулюють онкотичний тиск (тиск, який створюють білки плазми).

3. Нормальна білкова концентрація забезпечує фізіологічний розподіл водно-солевого розчину між рідинними середовищами організму.

4. Транспортна: зв'язуючи токсичні продукти обміну сприяють їх виведенню із організму.

5. Зв'язують надлишок гормонів, нейтралізуючи їх дію.

Патологія: гіпоальбумінемія – при захворюваннях печінки, при запальних процесах в інших органах.; гіперальбумінемія зв’язана з дегідратацією води.

Альфа-глобуліни синтезуються в печінці. При електрофорезі підрозділяються на α₁- і α₂- глобуліни. В нормі α₁- глобуліни складають 3-6 %, а α₂- глобуліни – 7-10 % від загального білка крові. Альфа-глобуліни – це білки «гострої фази захворювання». Їх концентрація збільшується в гострому періоді захворювання і при загостренні хронічних процесів.

Бета-глобуліни (β- і пре-β-ліпопротеїди, фібриноген, ліпопротеїдліпаза). Синтезуються в печінці, частково – в тканинах системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ). В нормі складають 7-12 % від загального білка крові. При патології їх концентрація збільшується, в основному, при хронічних захворюваннях.

Гама-глобуліни. Фракція містить антитіла (імуноглобуліни), що забезпечують гуморальний імунитет організму, білкові фактори згортання крові. Синтезуються в тканинах СМФ печінки і ін. органів. В нормі γ-глобуліни складають 13-19 % від загального білка крові. При патології γ-глобулінів розрізняють: гіпогамаглобулінемія – зниження концентрації γ-глобулінів, які пов’язане зі зниженням продукції антитіл при ураженнях імунної системи будь-якої етіології. Гіпергамаглобулінемія – збільшення концентрації γ-глобулінів, як результат активізації імуних реакцій з посиленим виділенням глобулінів. Спостерігається при бактеріальних, вірусних інфекціях, паразитарних захворюваннях, хронічних інфекціях і цирозі печінки.

Значення білків плазми крові різноманітно.

1. Дуже важливу роль грає фібриноген – він бере участь у процесі згортання крові.

2. Гамма-глобуліни містять антитіла, що забезпечують імунітет. У цей час очищений α-глобулін використовують для лікування й підвищення несприйнятливості до деяких хвороб.

3. Наявність білків у плазмі крові підвищує її в'язкість, що має значення в підтримці тиску крові в судинах.

4. Білки мають більшу молекулярну масу, тому вони не проникають через стінки капілярів й утримують у судинній системі певну кількість води. Таким шляхом вони беруть участь у розподілі води між кров'ю й рідиною.

5. Являя собою буфери, білки беруть участь у підтримці сталості реакції крові.

6. Підтримують фізіологічний рівень катіонів в крові.

7. Зв’язують надлишок гормонів, нейтралізуючи їх дію.

8. Виконують транспортну функцію.

9. Як джерело амінокислот.

При патології білків плазми крові розрізняють такі стани:

діспротеїнемія – патологія, яка пов'язана з будь-якими кількісними змінами окремих білкових фракцій;

дефектпротеїнемія – визначається, як дефіцит або повна відсутність окремих білків плазми, які властиві здоровому організму;

парапротеїнемія – патологія, яка пов'язана з появою в плазмі крові білків, не властивих здоровому організму (наприклад, поява С–реактивного білка або інтерферону).

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
7. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
8. Автокореляційна характеристика системи
9. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
10. Актуальність дослідження
11. Алгоритм дослідження кон’юктури
12. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ

Переглядів: 2003