Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Ключові терміни та поняття

НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ


· п’ятирічки

· індустріальна держава

· аграрний комплекс

· стаханівський рух

· насильницька колективізація

· натуроплата


 

Промисловість України напередодні війни. Довоєнні п'ятирічки в надзвичайно складних умовах тоталітарно­го режиму, ціною великих нестатків і трудових зусиль, ціною практичного знищення сільського господарства вивели Радянський Союз, на якісно новий рівень економічного роз­витку: на карті Європи замість аграрної країни з'явила­ся індустріальна. Чільне місце в ній посідала Україна з її форсованим розвитком чорної металургії та вугільної промисловості. За обсягом виплавки чавуну Україна по­сідала друге місце в Європі (після Німеччини), а по ви­добутку вугілля — четверте місце в світі. Швидко наро­щувалися потужності підприємств важкого машинобуду­вання.

В Україні з'явилися сотні великих і середніх заводів, фабрик, шахт, електростанцій. Серед них сім промисло­вих гігантів — «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», Дніпрогес, Дніпровський алюмінієвий в Запоріж­жі, Краматорський машинобудівний і Харківський трак­торний заводи. Всього в СРСР таких промислових гіган­тів було біля 3,5 десятків. Але вражаючі темпи розвитку крупної промисловості не супроводжувалися від­повідним приростом продукції легкої та харчової промис­ловості. Індустріальна могутність України була зорієн­тована на первинну переробку сировини та виготовлен­ня машин для виготовлення машин (т. зв. група «А»), а не на задоволення повсякденних потреб людини.

Мало що змінилося й у географії української про­мисловості. Основні зрушення відбулися в традиційних промислових центрах — Донбасі, Придніпров'ї, а також в Харкові, Одесі, Києві та в деяких інших великих міс­тах республіки.

В березні 1939 року, коли Європа стояла на порозі II світової війни, XVIII з'їзд ВКП(б) різко збільшив асигнування на оборонну промисловість. Тому із стратегічних міркувань нові виробництва розгорталися пере­важно в східних регіонах СРСР. Внаслідок цього закріп­лювалася традиційна економічна структура в єдиному народногосподарському комплексі Союзу, яка ще в до­жовтневий період прив'язала народне господарство Ук­раїни до потреб імперії, а не власного народу, і в нових умовах вона стала засобом підпорядкування республіки центру. Що ж стосується успіхів власне важкої індустрії, про які вище згадувалося, то в умовах втрати Україною політичного й економічного суверенітету її промисловістю розпоряджалися б центральні відомства, а народ Украї­ни, який своєю працею забезпечив ці успіхи, мало що зміг би від них отримати.

В аграрному комплексі республіки напередодні війни завершився «експеримент» насильницької колективіза­ції. Кривавою ціною голодомору, розкуркулювання, реп­ресій до 1937 р. колгоспи України об'єднували вже 96,1 % селянських господарств та 99,7 % посівних площ. На кінець 30-х років в Україні існувало майже ЗО тис. кол­госпів, біля 1 тис. радгоспів. Селянство поступово звикло працювати в умовах колгоспної системи, що до дрібниць регламентувала виробництво: вказувала з центру де, коли і що сіяти, як обробляти, коли збирати врожай, якої по­роди і скільки скотини вирощувати тощо.

Офіційна пропаганда малювала картину повного доб­робуту на селі, високомеханізованої праці, щасливого, багатого життя колгоспників. Дійсно, в роки довоєнних п'ятирічок відбулася істотна модернізація сільського господарства. Якщо на поч. 20-х років основним знаряд­дям праці був плуг, коса та ціпок, то напередодні війни в колгоспах та радгоспах працювало понад 100 тис. трак­торів, 33 тис. комбайнів, 550 тис. вантажних автомобі­лів. 3/4 операцій по обробці землі виконували МТС, вони збирали зерно з 40 % посівних площ. Про результати перших п'ятирічок радянське керівництво на всіх рівнях підкреслювало це як найважливіше досягнення радян­ської системи. Але при цьому замовчувалося найістотні­ше: натуроплата колгоспників складала всього 12— 15 % від заробленого. Така експлуатація нечасто зуст­річалася в Україні навіть за часів кріпацтва. За таких умов українське селянство поступово втрачало напра­цьовані століттями риси: господарність, ініціативність, працелюбність тощо.

На фоні пануючої в колгоспах апатії і байдужості окремі їх члени виділялися своїми виробничими показни­ками: ланкова з Черкащини Марія Демченко стала іні­ціатором руху за вирощування 500 ц. цукрового буряку з гектару; Паша Ангеліна, бригадир тракторної бригади з Донеччини, закликала до всесоюзного змагання трак­торні бригади. Такі почини ретельно готувалися, за ними стояли місцеві партійно-господарські керівники, що прагнули в такий спосіб продемонструвати верхам ефек­тивність свого керівництва й життєвість колгоспної си­стеми.

Примусова праця була малоефективною. Об'єм сіль­ськогосподарської продукції зростав повільно. Напере­додні війни держава насильницькими методами добила­ся від українського села понад 500 мл. пудів хліба. Але навіть така його кількість, за яку жахливу «ціну» заплатили селяни, забезпечувала поступове послаблення про­довольчої кризи в місті.

Напередодні війни українське селянство в надзвичай­но несприятливих умовах відроджувало підірване на­сильницькою колективізацією та голодом 1932—1933 рр. сільське господарство країни, на плечі якого в роки Ве­ликої Вітчизняної війни було покладено ще важчий, але такий необхідний тягар.

 

З а п и т а н н я:

1. Яку роль виконувало масово організоване соціалістичне зма­гання в 30-х роках?

2. Назвіть позитивні і негативні сторони сталінського «стрибка в індустріалізацію»?

3. В якому стані знаходився аграрний сектор України напере­додні другої світової війни ?


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 403

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.