Київський період

Академія мистецтв в Петербурзі

На Університетську набережну Петербурга виходять фасади і універсітету, і Академії мистецтв. То ж не дивно, що студент-юрист ходив і в академію. Вечорами тут приймали всіх бажаючих. Після закінчення університету, весною та влітку 1880 року Врубель намагається займатися юридичною практикою, яка викликає в нього лиш відразу.

Восени цього ж року Михайло поступає до Академії мистецтв. На екзаменах він знайомиться з п'ятнадцятирічним Серовим Валентином. Михайло записався у клас професора Павла Петровича Чистякова. Слабенький як художник, Чистяков виявився здібним і наполегливим викладачем. Його з вдячністю згадували учні, що виявилися талановитішими за вчителя (Сєров Валентин Олександрович , Михайло Врубель, Полєнов Василь Дмитрович, Васнецов Віктор Михайлович). Відчуваючи недостатність знань і навичок, Врубель займається у класі Іллі Рєпіна, якого на той час вважали першим художником Росії, де опановує акварель. Згодом Врубель стане одним з видатних акварелістів Росії кінця 19 століття.

Божа матір (Кирилівська церква)

Чимала частина життя і творчості Михайла Врубеля пов'язана з Києвом.

У 1884 році в Академію мистецтв приїхав відомий київський археолог, історик мистецтв, професор Адріян Вікторович Прахов і розповів Чистякову про намір створити візантійский іконостас та реставрувати фрески Кирилівської церкви. Потрібен був талановитий художник — а Чистяков умів розпізнавати таланти, художник мав бути молодий, тому що грошей на гонорари було обмаль. Чистяков порадив йому взяти з собою Врубеля. Так Михайлові і не довелось закінчити Академію, де він провчився з 1880 по 1884 роки.

Янгол з кадилом і свічкою

Втручання в стінописи Кирилівської церкви 12 століття було досить стриманим. Наново створили фрески в тих місцях, де вони були повністю знищені. Перша ж проба Врубеля — зображення архангела на одному з стовпів церкви — викликала загальне схвалення. Також для Кирилівської церкви Врубель створив фреску «Сходження Святого Духу на Апостолів» (1885). Звичайно ж, він малював не як художник 12 століття, а як сучасний майстер, що знає досягнення живопису Західної Європи, але не зрікається візантинізму.

Восени того ж року Михайло їде у Венецію, щоб працювати над великими вівтарними образами та вивчати мозаїки Равени та венеціанських майстрів. Чотири ікони було виконано на важких цинкових пластинах. Прообразом Богоматері стала Емілія Львівна Прахова, дружина професора. Врубель працював в Італії по пам'яті, без моделі — ні натурщиць, ні манекенів в нього не було. На початку 1885 року Врубель повертається до Києва. Але відносини з родиною Прахових загострюються через захоплення Врубеля Емілією Львівною, тому Михайло відїжджає в Одесу, де проводить півроку. Саме в Одесі Врубель починає працювати над темою Демона — яку без перебільшень можна вважати найбільш важливою в його творчості.

Наприкінці 1885 року Врубель знову повертається до Києва. Він дає приватні уроки малювання, працює над ескізами для росписуВолодимирського собору. У Володимирському соборі за ескізами Врубеля виконано орнаменти на внутрішніх стінах храму і арках двох нефів, але ескізи великого розпису «Плач надгробний» та «Ангел з кадилом і свічкою» (1887) не були затверджені і реалізовані, тому що були виконані в незвичній новаторській манері і не відповідали церковним канонам. Пізніше для розпису собору було запрошено молодого Васнецова.

Серед світських робіт київського періоду визначним твором став «Портрет дівчини на тлі перського килиму», де Врубель дав волю своїм колористичним здібностям. Також у Києві художник написав картини «Східна казка», «Автопортрет», велику кількість акварелей з квітковими мотивами та ін.

Пізніше Врубель приїздив до міста разом з дружиною в 1901, відомою оперною співачкою Н. І. Забелло (Забілою)-Врубель, яка була вихованкою Київського інституту шляхетних дівчат. Відвідав Київ 1903 разом з дружиною і сином (син помер у місті, похований наБайковому кл.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Початок життя	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.