Ключові терміни та поняття

ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

УКРАЇНА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ

· „новий Сталінград”

· колабораціонізм

· наступальні операції

· партизанські рейди

· дивізія СС „Галичина”

· „другий фронт”

· „п’ята колона”

· УГВР

· НКВД

Після битви за Дніпро та звільнення Києва радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України.

Внаслідок наступу 1-го Українського фронту в напрямку Вінниці 31 грудня 1943 р. було звільнено Житомир, через три дні — Новоград-Волинський, потім Біла Церква, Бердичів. Були повністю звільнені Київська і Житомирська області (Житомирсько-Бердичівська операція)

5 січня наступ розгорнули армії ІІ-го Українського фронту. 8 січня було звільнено Кіровоград. Потім, в середині січня 1944 р. наступила короткочасна пауза, яку радянське командування використало для підготовки до розгрому корсунь-шевченківської та нікопольської фашистських угрупувань.

В лютому було оточено, а потім й розбито (17 числа) величезне угрупування гітлерівських сил: 18 тис. солдат попали в полон, основна маса військ чисельністю в 55 тис. чол. була знищена. «Новий Сталінград» (правда, менших розмірів) — так оцінювали поразку в Корсунь-Шевченківській операції нацистські генерали.

Майже водночас з Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту приступили до здійснення Ровенсько-Луцької операції. 2 лютого було звільнено Луцьк та Рівне. Неоціненну допомогу радянським військам під час цієї операції надали партизани під керівництвом видатних діячів партизанського руху Сабурова, Федорова, Бегми.

Внаслідок спільних дій 3-го та 4-го Українських фронтів в лютому місяці 1944 р. було розгромлено Нікопольське угрупування нацистських військ, 8 лютого звільнений крупний промисловий центр України Нікополь. На підступах до міста троє воїнів: українець Іван Галенко, росіянин Степан Конєв та азербайджанець; Омар Омаров Кадир-огли повторили подвиг Олександра Матросова.

З 17 по 22 лютого, проводячи жорстокі бої, радянські війська звільнили ще один крупний промисловий центр України — Кривий Ріг (Криворізька операція).

В кінці лютого, завершивши розгром криворізько-нікопольського угрупування німецьких військ, радянські війська зайняли вигідні позиції для наступу на Крим.

Таким чином, в ході зимового наступу чотирьох Українських фронтів, відкинувши противника на 80— 350 км. від Дніпра, радянські війська завершили звільнення Київської, Дніпропетровської, Запорізької й Житомирської областей. Ворога було вигнано з більшої частини Рівненської та Кіровоградської областей, а також з ряду районів Вінницької, Миколаївської, Кам'я-нець-Подільської та Волинської областей України.

Вигнання окупантів з Правобережної України. Звільнення Криму. В березні—квітні 1944 р. радянське командування приступило до другого етапу операцій по вигнанню нацистських військ з Правобережної України. 18 березня війська 1-го Українського фронту звільнили Вінницю, 25—Проскурів, 29—Чернівці, 15 травня— Тернопіль.

5 березня після надзвичайно важких боїв війська 2-го Українського фронту звільнили Умань, 13 березня війська 3-го Українського фронту звільнили Херсон, вийшли до Дністра та пониззя Південного Бугу й приступили до їх форсування. Першими на державний кордон з Румунією 25 березня 1944 р. вийшли з'єднання 27 армії 2-го Українського фронту.

Водночас (28 березня) війська 3-го Українського фронту звільнили Миколаїв. До 17 квітня вони, форсувавши Дністер, вийшли до передгір'я Карпат і разом з військами 2-го Українського фронту прорвали тут оборону противника.

Гітлерівське командування прагнуло якнайдовше тримати Одесу та Чорноморське узбережжя. Але 10 квітня після 12-годинних важких боїв Одеса—важливий промисловий центр і першокласний порт на Чорному морі — була повернута. Велику роль в її звільненні відіграли кораблі Чорноморського флоту. Ворог втратив тут 6 тис. вбитими, пораненими та полоненими. Внаслідок Одеської операції радянські війська відкинули ворога на 150—180 км., звільнили Миколаївську, Одеську області України та частину Молдавії. Вороже угрупування в Криму опинилось в оточенні, відрізаним від своїх частин.

В травні 1944 р. було звільнено Крим, що мало важливе воєнно-політичне значення. Було ліквідовано великий стратегічний плацдарм німецько-фашистської армії на Чорному морі. Чорноморський флот повернувся в Севастополь. 126 радянських воїнів були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

Таким чином, внаслідок весняного наступу 1944 р. радянських військ на Україні нацистські війська були відкинуті на захід ще на 250—450 км.

Радість населення Криму в звёязу із звільненням півострова від окупантів дуже швидко змінилася жахом. Все кримськотатарське населення по звинуваченню у колабораціонізмі рішенням ДКО (травень 1944 р.) було виселенов Середню Азію. Із загального числа (майже 239 тис.) депортованих 80 % складали жінки і діти, майже половина з них в 1944-1945 рр. загинула. Така ж доля судилася грекам, вірменам, кримчакам, болгарам, що проживали в Криму. Практику депортацій радянська влада почала ще в 1941 році, виселивши з території України у східні регіони Радянського Союзу німців, сотні тисяч яких проживали в південних областях ще з часів Катерини П. Десятиліттями над ними висіло звинувачення у зрадництві.

Завершення звільнення території України. В липні-серпні 1944 р. розгорнулася могутня Львівсько-Сандомірська операція, в ході якої було звільнено Станіслав, Перемишль, Львів. За проявлений героїзм під час воєнних дій 160 воїнів стали Героями Радянського Союзу. Третю медаль «Золота Звезда» отримав льотчик А. І. Покришкін.

У вересні – жовтні в ході Східно-Карпатської операції територія України була повністю звільнена від окупантів, а наприкінці цього місяця війська 4-го Українського фронту вибили ворога із Закарпаття.

Розгром військ Німеччини та її союзників на Правобережній Україні активізував радянський партизанський рух ( глибокі рейди партизанських загонів у тил ворога, Львівсько- Варшавський рейд дивізії Ковпака під командуванням П.Вершигори) та українських національних сил – ОУН-УПА. Саме в цей період була сформована УГВР – позапартійна структурв „армії без держави” з функціями громадянського й військового управління, яка після перемоги над ворогом і досягнення незалежності України повинна була передати всю повноту влади Українським Установчим зборам.

Роль „п’ятої колони” відігравала стрілецька дивізія СС „Галичина”, сформована зусиллями ОУН(М) ще в 1943 році. ОУН)Б) вела агітацію проти формування цієї дивізії, закликаючи юнаків поповнювати лави УПА. Частина рядових і офіцерів перейшла в лави УПА, а частина, яка залишилася, в червні 1944 р. була кинута німцями у бій під Бродами, в ході якого більшість її бійців загинула чи попала в полон.

Останній етап вигнання гітлерівців з України був складним і суперечливим. 28 жовтня 1944 року вся територія України була остаточно звільнена від загарбників. В ході визвольних операцій 1944 р. в Україні загинуло понад 3,5 млн. воїнів.

Відбудова народного господарства на звільненій українській території. Це завдання, що постало перед українським народом з визволенням Червоною Армією її території, виявилося досить складним. Україна лежала в руїнах: були зруйновані 16150 підприємств, 27910 колгоспів, майже дев'ять сотень радгоспів, 1300 МТС, десятки тисяч шкіл, технікумів, вузів, лікарень, наукових установ, підприємств побуту тощо. Понад 10 млн. мешканців України залишилися без крову, проживали в землянках, хрущобах, а іноді просто під відкритим небом. Не вистачало обладнання, транспорту, інструментів, а саме головне — кваліфікованих робітників. В зоні окупації було знищено 5,5 млн. чол. Так, напр., з 900 тис. жителів м. Києва в 1940 р. до 1945 р. залишилося 186 тис. Майже по 200 тис. втратили Одеса і Харків, 100 тис.—Рівне, така їж сумна картина була і в інших містах, які знелюдніли й лежали в руїнах. Попри всі ці труднощі трудівники України вершили справді звитяжні справи: відбудовували Придніпровський металургійний район, Криворізький рудний басейн, шахти Донбасу, машинобудування Києва, Одеси, Харкова, Полтави. Вже на кінець війни в Україні поновила роботу 1/3 підприємств, що працювали тут до війни. Вони давали 1/4 довоєнної продукції.

З а п и т а н н я:

1. Внаслідок яких наступальних операцій була звільнена від фашистських окупантів Україна?

2. Що Ви знаєте про антинацистський опір на завершальному етапі війни?

3. Які зміни в розвитку партизанського руху та ОУН-УПа відбулися в 1944 році?

4. Чим можна пояснити рішення ДКО про виселення кримських татар у Східні райони СРСР?

5. Що Ви знаєте про долю бійців дивізії СС „Галичина”

6. Які проблеми постали перед Радянською владою і українським народом на звільненій від нацистів території?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття	\|	Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.