• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ключові терміни та поняття

АКЦІЙ ТОТАЛІТАРНОЇ ДЕРЖАВИ.

ДЕФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

ПРОБЛЕМИ ВІДБУДОВИ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА.

· відбудова

· п’ятирічка

· голодомор

· біполярна система

· хлібозаготівлі

· соціальна спрямованість реформ

· грошова реформа

· карткова система

Наслідки війни. 13 вересня 1945 р. Надзвичайна державна комісія повідомила про матеріальні збитки від війни. Цифра була фантастична: 2 трлн. 569 млрд. крб. (прямі збитки, а також втрати від припинення промис­лового й сільськогосподарського виробництва). Було втрачено ЗО % національного доходу СРСР, загинуло близько ЗО млн. населення.

Смертоносна хвиля воєнних дій протягом 1941— 1944 рр. прокотилася двічі по Україні. Тут загинуло 3,9 млн. мирних жителів, 2,2 млн. силоміць вивезено до Ні­меччини. В роки війни з життя пішов кожний 6-й мешка­нець України. 10 млн. чол. втратили притулок. На руї­ни було перетворено 714 міст і селищ, 28 тис. сіл (понад 250 з них зазнали долі Хатині), понад 16 тис. промислових підприємств, понад ЗО тис. колгоспів, рад­госпів, МТС. 35 тис. шкіл, технікумів, вузів, 18 тис. лі­кувальних установ, майже 20 тис. бібліотек. Безпосеред­ні збитки, завдані народному господарству країни, ста­новили 285 млрд. крб., це в п'ять разів більше, ніж про­тягом трьох довоєнних п'ятирічок було витрачено на нове народногосподарське будівництво. Загальна сума витрат, яких зазнало населення України та її господарство в роки війни, становило майже 1,5 трлн. крб. Якщо додати до цього, що в післявоєнні роки не було поверну­то (реевакуйовано) в Україну, бо вважалося недоціль­ним це робити, практично жодного промислового підприємства, то стане зрозуміло, що відновлення промисловості довелося фактично починати з нуля.

Результати відбудови народного господарства носили суперечливий характер. З одного боку, промисловість України ціною фізичних та моральних зусиль всього радянського народу була відбудована вже в перші післявоєнні роки. Протягом 1946—1950 рр. обсяг вало­вої продукції промисловості республіки збільшився в 4,4 рази й перевищив рівень 1940 р. на 15 %. До ладу стали 130 шахт в Донецькому басейні; Було відбудовано біля третини промислового потенціалу України. Відбувалися процеси індустріалізації в економічно відсталих районах Західної України.

З іншого боку, за Україною залишалася роль палив­но-енергетичної бази; у відроджувані і нові виробницт­ва закладалися старі технології; відновлення економіки здійснювалося переважно на екстенсивній основі; май­же не бралися до уваги екологічні аспекти тощо.

Голод 1946—1947 рр. Повоєнне сільське господарст­во знаходилося у важкому стані. Не вистачало не лише тракторів, комбайнів, автомашин, а й простих сільсько­господарських знарядь праці, тяглової сили. В плуг впрягали корів, а іноді й самих жінок-колгоспниць. А згідно партійних постанов посівні площі необхідно було розширювати.

Урожайність зернових культур в колгоспах знизилася в 1946 р. до 3,8 ц з га. В деяких областях колгоспники на свої трудодні отримали по 50—100 гр. зерна, мізер про­дуктів, а чимало з них взагалі нічого не отримали. По­чався масовий виїзд селян у місто (навіть без наявнос­ті паспортів).

Продовольчі труднощі наростали з кожним днем, а «основний закон» — будь-що виконати обов'язковий план хлібозаготівель — ніхто й не думав скасовувати, навпаки, партійні органи закликали вести нещадну бо­ротьбу з «саботажниками». Частина «виметеного під мітлу» у селян хліба йшла як «допомога» до країн «на­родної демократії»—Болгарії, Румунії, Польщі, Чехословаччини. «Радянський Союз врятував нас від голоду»,— зазначав президент Чехословаччини К. Готвальлд. А голод в Україні вже стукав «у вікно».

Він був викликаний воєнним розоренням села, сталінською, справді феодальною системою організації та керівництва сільським господарством та жорстокою посухою, якої Україна не знала понад 50 років. Найбільше постраждали від голоду Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Вінницька, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Чернівецька області та сусідня Молдавська рес­публіка.

За офіційними, далеко неповними даними, загальна кількість голодуючих досягла 2,7 млн. чол. Дуже різко зросла дитяча смертність. Своєї апогеї голод досяг в березні і тривав аж до серпня 1947 р. Місцеві органи влади іноді насмілювалися допомагати голодуючим, звільняючи від хлібозаготівель безнадійні колгоспи. Однак партійні і державні верхи жорстоко переслідували «м'якотілих».

Становище більш-менш нормалізувалося в жовтні місяці, коли Хрущов і Каганович відрапортували Сталі­ну про «дострокове» виконання хлібозаготівель. Через дев'ять місяців перебування в Києві, завершивши свою «місію» по «вибиванню хліба» (грудень 1947 р.), Кага­нович повернувся у Москву.

В 1948 р. з нагоди 30-річчя УРСР, а точніше за «перемогу» на хлібному фронті, Каганович і Хрущов отримали по ордену Леніна.

Життєвий рівень народу та деформація соціальної І спрямованості реформ тоталітарної держави. В спусто­шених містах і селах не вистачало буквально всього. Карткова система, введена в повоєнні роки, не забезпе­чувала нормального харчування. Реальна заробітна плата була нижчою від довоєнної в два рази.

В 1947 р. була здійснена грошова реформа, внаслі­док якої населення втратило свої заощадження. Відмі­на карткової системи ( в грудні 1947 р.), поступове зниження цін пропагувалося як турбота «батька народів» про трудящих. Однак, зниження цін в містах відбувалося за рахунок пограбування селянства, яке складало 2/3 населення України. Рівень же життя селян, їх реальні доходи неухильно падали.

Соціальна політика уряду була досить суперечливою. Заходи по покращанню матеріального становища «врівноважувалися» іншими, які являли собою наступ на соціальні інтереси народу. Напр., примусове введення державних позик, високий податок на бездітність, податок на кожне дерево в садку селянина, відміна виплат фрон­товикам за бойові заслуги тощо.

Найважливіший висновок з подій 1946—1947 рр. по­лягає в тому, що коли б не поспішне форсування продовольчих та інших ресурсів для забезпечення скасування карткової системи, реформ грошей та цін, голоду можна було б уникнути, а відповідні реформи провести роком пізніше. Саме в цьому проявилася деформація соціаль­ної спрямованості тоталітарної держави.

З а п и т а н н я:

1. Якими були наслідки війни для українського народу?

2. Чому відбудова народного господарства в Україні носила суперечливий характер?

3. В чому проявлявся фізичний і моральний терор в Україні з обранням Л. Кагановича на посаду Першого секретаря ЦК КП(б)У?

4. Які причини і наслідки голоду на Україні Ви можете на­звати?

5. В чому проявилася деформація соціальної спрямованості низки соціально-економічних заходів щодо покращання матеріаль­ного становища населення?

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
11. Базові (ключові) цінності.
12. Базові поняття

Переглядів: 479