Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Опис предмета курсу

Курс	Найменування галузі знань	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ECTS: 6,0 Модулів: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 216 Тижневих годин: 6	“Право”	Обов’язкова: Модуль I Лекції: 80 Семінарські заняття: 50 Модуль ІI Індивідуальна робота: 36 Модуль III Самостійна робота: 50 Вид контролю: іспит

Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з історії держави і права України здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Історії держави і права України”, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані знання з історії держави і права України при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з історії держави і права України є систематичність та активність роботи, успішність на семінарських заняттях, виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістовного модулю.

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) якісна успішність на семінарських заняттях (відві-дування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; інші форми робіт – від 0 до 4 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) – від 0 до 5 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп’ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних занять під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.

Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК, оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК складає 36 балів. Кожен модуль оцінюється у 9 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (при необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК, з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

6. Індивідуальна робота студентів

Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з історії держави і права України може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) історії держави і права України, студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах; написання рефератів та їх презентацію; анотацію прочитаної додаткової літератури; бібліографічний опис літератури; переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійс-нюється на альтернативній основі за власними інтересами і за попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріпляється кафедрою за студентської навчальної групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 14 балів.

7. Критерії оцінки успішності студентів

з навчальної дисципліни

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з історії держави і права України здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів з історії держави і права України проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати знання з історії держави і права з сучасними соціальними і правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання з історії держави і права України.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано нижче.

Oцінка за шкалою ЕСТS	Визначення	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
А	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок		90-100
В	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками		80-89
C	Добре – у загальному правильна робота з певною кількістю не значних помилок	75-79
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків		70-74
Е	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії	60-69
FХ	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти		35-59
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс	1-34

8. контрольні питання для підготовки

до іспитів

1. Предмет курсу історії держави і права України. Метод вивчення курсу. Значення курсу.

2. Періодизація курсу історії держави і права України.

3. Держава скіфів: суспільний і політичний лад, джерела і основні риси права.

4. Античні міста-держави у Північному Причорномор’ї: суспільний і політичний лад, джерела й основні риси права.

5. Боспорське царство: суспільний і політичний лад, джерела і основні риси права.

6. Формування державності східних слов’ян.

7. Утворення Київської Русі.

8. Правове становище феодалів та духовенства в Київській Русі (IX–XII ст.)

9. Правове становище селянства і міського населення в Київській Русі.

10. Державний лад Київської Русі (ІХ – ХІІ ст.)

11. Руська Правда: походження, редакції, списки, значення для вивчення історії права Київської Русі.

12. Право власності в Руській Правді. Спадкове право.

13. Зобов’язальне право в Руській Правді.

14. Злочини і покарання в Руській Правді.

15. Судочинство в Руській Правді.

16. Церковні статути князів Володимира і Ярослава Мудрого.

17. Суспільний і державний лад Русі у період феодальної роздробленості (XII – XIV ст.).

18. Галицько-Волинське князівство. Його значення в історії української державності.

19. Право південно-західних земель Русі у період феодальної роздробленості (джерела, основні риси).

20. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і королівства Польського і його вплив на державотворчі процеси в Україні.

21. Правове становище феодалів і духовенства на українських землях у складі Речі Посполитої.

22. Правове становище селянства і міського населення на українських землях у складі Речі Посполитої.

23. Державний лад на українських землях в складі Речі Посполитої.

24. Джерела і основні риси права України (кінець XIV – перша пол. XVIII ст.).

25. Виникнення українського козацтва. Запорізьке козацтво. Реєстрове козацтво.

26. Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої 1648 – 1654 рр.(причини, завдання, рушійні сили).

27. Формування української національної державності і права у 1648 – 1654 рр.

28. Правовий статус України за Переяславською угодою 1654 р.

29. Автономний устрій України (друга половина ХVІІ ст.).

30. Конституція Пилипа Орлика (1710 р.).

31. Суспільний устрій України у складі Росії у XVIII ст.

32. Державний устрій України у період наступу на її автономію (ХVІІІ ст.).

33. Скасування гетьманства і гетьманщини (ХVІІІ ст.).

34. Джерела права України в ХVІІІ ст. Кодифікація права України.

35. Основні риси цивільного права України XVIII ст.

36. Основні риси кримінального права України XVIII ст.

37. Основні риси процесуального права України XVIII ст.

38. Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (друга пол. ХVІІ – друга пол. ХVІІІ ст.).

39. Суспільний лад України у складі Росії (перша пол. ХІХ ст.).

40. Державний лад України у складі Росії (перша пол. ХІХ ст.).

41. Основні риси права України у складі Росії (перша пол. ХІХ ст.).

42. Кодифікація права України в І пол. ХІХ ст., її підсумки. Зібрання Малоросійських прав (1807 р.).

43. Суспільно-політичний лад в західноукраїнських землях (кінець ХVІІІ – перша пол. ХІХ ст.).

44. Джерела і основні риси права в західноукраїнських землях (кінець ХУІІІ – перша пол. ХІХ ст.).

45. Селянська реформа 1861 р. в Росії та її впровадження в Україні.

46. Суспільний лад України (друга пол. ХІХ ст.).

47. Державний лад України (друга пол. ХІХ ст.).

48. Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в українських губерніях Росії.

49. Судова реформа 1864 р. в Україні.

50. Військові реформи 1860 –1870 рр. в Україні.

51. Контрреформи другої половини ХІХ ст. в Україні.

52. Основні риси цивільного права в Україні (друга пол. XIX ст.).

53. Основні риси кримінального права в Україні (друга пол. XIX ст.).

54. Основні риси фабрично-трудового права в Україні (друга пол. XIX ст.).

55. Основи сімейного права в Україні (друга пол. XIX ст.).

56. Суспільно-політичний лад в Галичині, Північній Буковині та Закарпатті (друга пол. ХІХ ст.).

57. Джерела і основні риси права в Галичині, Північній Буковині та Закарпатті (друга пол. ХІХ ст.).

58. Зміни в суспільному ладі України у період революції 1905 – 1907 рр. в Росії. Утворення політичних партій.

59. Зміни в державному ладі у період революції 1905 – 1907 рр. Представництво у Державній думі Росії від українських губерній.

60. Зміни у праві в Україні у період революції 1905 – 1907 рр.

61. Ради робітничих депутатів в Україні у період революції 1905 – 1907 рр.

62. Зміни в державному ладі й праві України у період Першої світової війни.

63. Тимчасовий уряд, його органи в Україні та його законодавство.

64. Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів в Україні у 1917 р.

65. Боротьба за національно-державне відродження України. Утворення Центральної Ради.

66. І і ІІ Універсали Центральної Ради.

67. Утворення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал Центральної Ради.

68. Проголошення незалежності УНР. ІУ Універсал Центральної Ради.

69. Законодавство Центральної Ради.

70. Утворення гетьманської держави П.П. Скоропадського.

71. Державний лад гетьманату П.П. Скоропадського.

72. Законодавство періоду гетьманської держави

П.П. Скоропадського.

73. УНР за часів Директорії. Її державний лад і право.

74. Західноукраїнська Народна Республіка.

75. Законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.

76. І Всеукраїнський з’їзд Рад Утворення Української Радянської Республіки.

77. Боротьба за відновлення радянської влади в Україні (1918 – 1920 рр.).

78. ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад. Конституція УСРР 1919 р.

79. Воєнно-політичний союз УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками (1919 р.).

80. Становлення воєнно-пролетарської диктатури і політика воєнного комунізму, її законодавче регулювання.

81. Становлення та розвиток радянського законодавства в Україні (1917 – 1920 рр.).

82. Нова економічна політика та її законодавче регулювання.

83. Україна і створення Союзу РСР.

84. Конституція УСРР 1929 р.

85. Кодифікація радянського законодавства в Україні у період непу.

86. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.

87. Кримінальний кодекс УСРР 1922 р.

88. Земельний кодекс УСРР 1922 р.

89. Кодекс законів про працю 1922 р.

90. Суцільна колективізація та розкуркулювання у 30-ті роки. Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид проти українського народу.

91. Формування адміністративно-командної системи управління в Україні у 30-ті роки.

92. Конституція УРСР 1937 р. Перебудова державних органів УРСР на основі Конституції 1937 р.

93. Державний устрій у Західній Україні в 1920-30-х рр.

94. Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР (1939 р.).

95. Основні риси права України у 1929 – 1941 рр. Антидемократичні деформації в праві.

96. Перебудова державного механізму України у Великій Вітчизняній війні.

97. Спроби ОУН відновити українську державність у 1941 р.

98. Окупаційний режим та рух опору в Україні у Великій Вітчизняній війні.

99. Основні джерела і риси права України у роки Великої Вітчизняної війни.

100. Суспільно-економічний лад України у післявоєнні роки (1945 – 1953 рр.), “Ждановщина”, продовження масових репресій.

101. Державний лад України у післявоєнні роки (1945 – 1953 рр.). Подальше укріплення тоталітарного режиму.

102. Основні риси права України у післявоєнні роки (1945 – 1953 рр.).

103. Десталінізація в Україні, її непослідовність і незавершеність (сер. 1950-х – сер. 1960-х рр.).

104. Суспільно-економічний лад України у період десталінізації (сер. 1950-х – сер. 1960-х рр.). Шестидесятники. Дисиденти.

105. Державний лад України у період десталінізації.

106. Основні риси права в Україні в період десталінізації.

107. Друга кодифікація радянського законодавства в Україні.

108. Адміністративно-командна система управління та її негативний вплив на суспільно-політичне життя у період уповільнення темпів соціально-економічного розвитку і застою (сер. 1960-х – сер. 1980 рр.).

109. Державний лад в Україні у період уповільнення темпів соціально-економічного розвитку і застою (сер. 1960-х – сер. 1980-х рр.).

110. Конституція УРСР 1978 р.

111. Соціально-економічна і політична ситуація в Україні у період перебудови (1985-1991 рр.)

112. Зміни в державному ладі й праві України у період перебудови.

113. Зміни у статусі України як союзної республіки у період перебудови. Декларація про державний суверенітет України (1990 р.).

114. Акт проголошення незалежності України (1991 р.).

115. Розбудова Української Незалежної держави (1991-1996 рр.).

116. Розробка і прийняття нової Конституції України 1996 р., її загальна характеристика.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.