МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Завдання, цілі та функції політологіїМетоди політології Структура науки про політику 1.Теоретичні науки виділені окремою галуззю за критерієм предмета дослідження. 2. Науки «за типом дослідження»: а) політична соціологія; б) політична психологія; в) політична антропологія. 3. «Емпіричні науки» про організацію влади, прийняття рішень, роботи апарату. Тут політолог виступає експертом політичної поведінки, він намагається передбачити, які політичні стратегії дозволять досягнути мети. «Методи – це прийоми і способи досягнення певного результату у практичній і пізнавальній діяльності людей». Методичні прийоми – це анкетування, інтерв’ю, збирання статистичних даних, опитування тощо. Методи емпіричних досліджень, одержання первинної інформації про політичні факти. Власні методи політичної науки: 1. Соціологічний– передбачає виявлення залежності політики від суспільства соціальної зумовленості політичних явищ; 2. Біхевіористський– полягає у вивченні політики шляхом конкретного дослідження різноманітної поведінки окремих осіб і груп, а не інституцій. 3. Нормативно-ціннісний– орієнтує на відпрацювання ідеалу політичного устрою і шляхів його практичного втілення. 4. Функціональний– вимагає вивчення залежностей між політичними явищами, виявленими у досвіді. 5. Системний -полягає у сприйманні політики як цілісного, складного організованого організму, як саморегульованого механізму. 6. Антропологічний– вивчення зумовленості політики не соціальними факторами, а природою людини як родової істоти. 7. Соціально-психологічний методустановлює факти залежно від їх приналежності до соціальних груп, етносів. 8. Критико-діалектичний метод – виявлення внутрішніх протиріч як джерела саморуху політики. 9. Порівняльний метод – порівняльна політологія передбачає зіставлення однотипних політичних явищ. Мета політології – зрозуміти форму, багатоваріантність і випадковість політичних змін, а не провіщати зміст непередбаченого і сталість. Одне з найважливіших завдань науки про політику – наукове консультування. Тут потрібна багатоманітна предметна і методологічна компетентність, забезпечити яку можуть у багатьох випадках лише представники наукового знання. Наукове консультування політики являє собою експериментальний консенсус, апробацію розбіжностей і суперечок, і дійсного для всього суспільства консенсусу. Функції політології: 1. Службові інструментальні функції обслуговування політичної практики: а) нормативних функцій, визначення норм діяльності політичних установ і осіб, б) функції планування політичних дій і процесів; в) прогнозування очікуваних результатів; г) організаційні функції (опрацювання рекомендацій) 2. Пізнавальна функція: а) теоретичний аналіз політичних ідей, теорій; б) побудова теорії відповідного політичного об’єкта; 3. Створення власної методології. Тут і конкретно-історичні дослідження, і системні дослідження, і теорія ігор, уявлення про взаємодію суб’єкта політики і його оточення і т. ін. Читайте також:
|
||||||||
|