Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу.

Слово "козак" тюрського походження вперше зафіксоване у половецькому словнику 1303року і в урядових документах Генуєзьких колоній от 1492р. впершея з'явилось в Україні. Ця назва стосувалась вільних здобічників і степових промисловців. Отже, украхнськи козаки, угодники, як і жителі прикордонних міст і сил стали тією силою, яку вповні використовували окраїнні старости й державці для боротьби з татарами. Звичайно у перших історичних творах про козаччину (Сарницького, Вєльського, Гваньїні) збереглися лише імена ватажків-шляхтичів, досить часто звичайних любителів пригод, авантюристів, які шукали в Дикому полі гострих відчуттів, слави і здобичі, а не справжніх вождів козацтва. Пізніші козацькі літописи перейняли цю традицію і досить часто називають цих феодалів козацткими вождями-гетьманами. Найвідомішим з перших ватажків козацтсва був князь з Волині Дмитро Вишневецький, нащадок давнього українського роду Несвицьких, якого в народі назівали Байдою. Вишневецький був людиною непересічних здібностей, видатним вояком та організатором і водночас мав аватнюрницькі нахили. У 50-ті роки 16ст Байда зібрав навколо себе загін з кількох сот козаків і досить успішно воював проти татар. Посварившись з великим князем литовським, який не підтримував його планів експансії на південь, Вишневецький вирішив перейти до турків і навіть якийсь час жив у Стамбулі, але повернувся на Дніпро.Вишневецького щодо проведення самостійної козацької політики з використанням допомоги інших християнських держав незабаром розвили вже справді козацькі ватажки. Після Вишневецького козаки мали ще одного вождя князівського роду. Устрій козацтва. Чортомлицька Січ. Вибір місця для Січі зумовлювався природними умовами, вигодами її оборони, обов'язково прив’язувався до Дніпра - головної водної артерії України і найпершого шляху для морських походів проти турків і татар. Січ як військовий і політичний центр козацтва, його столиця, протягом другої половини XVI ст.Суворі умови життя козаків, боротьба з постійною нестачею і голодом, відсутність за порогами будь-якого впливу польської адміністрації і шляхетського ладу взагалі вплинули на формування у Запоріжжі демократичного ладу. Вся повнота влади в Січі належала загальній раді, всі козаки вважалися рівними й мали одинакові права. Перевагу мали хіба що найдосвідченіші козаки, “діди сивоусі", як і ті, хто мав найбільші здібності й бойові заслуги. В мирний час найвищим начальником у козаків був кошовий отаман (спочатку його звали гетьманом) і старшина - осавули, судді, писар, обозний, курінні отамани. Всі ці посади були виборними, і старшина звітувалася перед радою щороку. Король, наймаючи козаків на службу, сприяв пробудженню в козачині свідомості своєї відокремленості від інших станів у державі, виробленню свого роду імунітету, який полягав у не підпорядковуванні звичайній владі, а тільки своїм старшинам, звільнені від податків, праві вільно розпоряджатися своїм майном

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Братства,їх роль в активізації культурного життя 16-17ст.	\|	Запорозька Січ: адмінистративно-політичний устрій, економічна та військова організація українського козацтва.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.