Визначеність - це такий стан оточення процесу прийняття управлінського рішення, коли учасники рішення заздалегідь знають конкретний результат для кожного варіанта рішення.
Інакше кажучи, особа, що приймає рішення, має вичерпне знання про: стан безпосереднього оточення рішення, інструментарій вирішення проблеми; результати кожного можливого рішення.
Концепція прийняття рішення в умовах визначеності, на перший погляд, видається далекою від практики і тому має тільки академічний інтерес. Однак існує багато ситуацій, коли особа, що приймає рішення, має у своєму розпорядженні вичерпні знання про проблему (рішення в сфері бізнесу, які вимагають тільки знання поточних цін і величини попиту, що можуть бути визначені з достатньою мірою точності в найближчій перспективі). В умовах визначеності приймається більша частина рішень у завданнях з теорії ймовірностей. Визначеність має місце в більшості арифметичних і алгебраїчних завдань, а також у багатьох моделях лінійного й нелінійного програмування. Такі моделі використовуються для пошуку варіанта розподілу ресурсів, що дає найбільшу віддачу з певного показника (такого, як прибуток або вартість) або з найменшого значення деякого іншого критерію (такого, як витрати) в умовах заданих обмежень.
В умовах визначеності особа, що приймає рішення, знає все про можливі стани сутності явищ, що впливають на рішення, і знає, яке рішення буде прийнято. Особа, що приймає рішення, просто обирає стратегію, напрямок дій або проект, які дадуть максимальну віддачу.
У цілому прийняття управлінських рішень в умовах визначеності спрямоване на пошук максимальної віддачі або у вигляді максимізації вигоди (доходу, прибутку або корисності), або мінімізації витрат. Такий пошук називається оптимізаційним аналізом.
Методи прийняття управлінських рішення в умовах визначеності: методи дисконтування та облікових оцінок; граничний аналіз; математичне програмування.