Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Р. – ліквідація полкового устрою на Слобідській Україні та формування з козацьких 5 гусарських полків

1772 р. – перший поділ Речі Посполитої. Приєднання до Росії Східної Білорусі, а до Австрії – Галичини

1775 р. – ліквідація російськими військами Запорозької Січі

1781 р. – ліквідація полкового устрою на Лівобережжі, утворення намісництв за російським зразком (Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське)

1783 р. – приєднання Кримського ханства до Росії; царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні; перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії (з 10 гетьманських і 3 компанійських утворено 10 регулярних карабінерних полків з 6-річним терміном служби)

1785 р.– Жалувана грамота Катерини ІІ дворянству, згідно з якою українська старшина урівнювалась у правах з російським дворянством

1789 – 1793 рр.– повстання у с. Турбаях на Полтавщині

1793 р. – другий поділ Речі Посполитої. До Росії відійшли Правобережна Україна (Київщина, Брацлавщина та Східна Волинь) та частина Західної Білорусі

1795 р.– третій поділ Речі Посполитої. Росія приєднала Західну Волинь, Західну Білорусь та Литву.

Тема 4. Україна у складі Російської та Австрійської імперій (ХІХ – початок ХХ ст.)

1805 р. – заснування Харківського університету

1812 р. – війна Росії з наполеонівською Францією

1813 – 1835 рр. – селянський повстанський рух на Поділлі під керівництвом Устима Кармалюка

1815 – 1816 рр. – утворення таємної декабристської організації „Залізні персні” у Кам’янці-Подільському на чолі з В. Раєвським

1821 р. – „Малоросійське товариство” В. Лукашевича

1821 р. – утворення „Південного товариства” у Тульчині (на Поділлі) на чолі з П. Пестелем

1823 р.– утворення „Товариства об’єднаних слов’ян” у Новограді-Волинському на чолі з братами Андрієм і Петром Борисовими та Ю.Люблінським

1825 р., 14 грудня– повстання декабристів на Сенатській площі в Петербурзі

1825 р.– поява першого пароплава на Дніпрі

1825 р., 29 грудня – 1826 р., 3 січня – повстання Чернігівського піхотного полку та його похід до Білої Церкви під керівництвом „Південного товариства” декабристів

1830 – 1831 рр.– польське повстання на Правобережній Україні

1830(33) – 1837 рр. – заснування та діяльність „Руської трійці” (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич)

1834 р. – заснування Київського університету

1837 р. – видання „Руською трійцею” альманаху „Русалка Дністрова”

1843 – 1844, 1848 – 1849 рр. – селянські повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці

1845 р., грудень – 1847 рр., березень – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства)

1847 – 1848 рр. – проведення інвентарної реформи на Правобережній Україні (запровадження „Інвентарних правил”, якими регулювалися селянські повинності)

1848 – 1849 рр.– революція в Австрійській імперії („Весна народів”)

1848 р. – ліквідація кріпосного права в Східній Галичині і Буковині

1848 – 1851 рр. – діяльність першої української політичної організації – Головної руської ради у Львові

1853 р.– скасування панщини у Закарпатті

1853 – 1856 рр.– Кримська війна

1855 р. – повстання селян на Київщині (Київська козаччина)

1859 р., 11 жовтня – відкриття першої недільної школи у Києві

1861 р. – селянська (аграрна) реформа у Російській імперії, скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні

1861 р. – видання першого українського часопису „Основа” в Петербурзі; заснування першої громади в Києві

1863 р. – написання композитором М. Вербицьким музики до національного українського гімну на слова П. Чубинського „Ще не вмерла Україна” (вперше надрукований з нотами у 1865 р.)

1863 р. – Валуєвський циркуляр про обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою, розгром Полтавської та Чернігівської громад

1863 р.– поширення на Правобережну Україну польського національно-визвольного повстання 1863 – 1864 рр.

1864 р. – земська, судова та освітня реформи в Російській імперії

1865 р. – відкриття Новоросійського університету в Одесі

1865 р. – будівництво залізниці Балта – Одеса

1860 – 1880-ті рр.– завершення промислового перевороту в Наддніпрянській Україні

1867 р. – конституційна реформа в Австрійській імперії, перетворення її на дуалістичну (двоїсту) Австро-Угорську імперію

1868 р. – заснування народовцями товариства „Просвіта” у Львові

1873 р. – заснування Літературно-наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ))

1873 р. – надання автономії Галичині

1874 р. – завершення військової реформи

1874 р. – початок „ходіння в народ” демократичної інтелігенції (народників)

1876 р. – Емський указ Олександра II про заборону друкувати літературу українською мовою в Російській імперії та увозити її з-за кордону, ставити театральні вистави, концерти національною мовою

1877 р. – викриття поліцією Чигиринської змови, завершення „ходіння у народ”

1877 р.– початок першої масової еміграції західноукраїнського населення до США. До 1914 р. емігрувало близько 350 тис. українців

1887 р. – утворення цукрового синдикату – першого монополістичного об’єднання у Російській імперії

1890 р. – утворення Русько-української радикальної партії в Галичині (РУРП) (І. Франко, М. Павлик)

1891 р. – утворення „Братства тарасівців”

1897 р.– видання царським урядом указу про обмеження тривалості робочого дня – 11,5 год., встановлення вихідних та святкових днів

1898 (1903) р.– утворення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП)

1899 р. – утворення в Галичині Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій

1900 р. – створення Революційної української партії (РУП) (Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов) – першої української політичної партії в Наддніпрянській Україні

1900 – 1903 рр. – економічна криза в Російській імперії

1901 – 1904 рр. –утворення синдикатів у Наддніпрянській Україні: „Продвагон” (1901), „Продамет” (1902), „Трубопродажа” (1902), „Гвоздь” (1903), „Продвугілля” (1904)

1902 р., березень – квітень – селянські виступи у Полтавській та Харківській губерніях (150 тис. осіб)

1902 р. – перший розкол в РУП, утворення Української народної партії (УНП) (М. Міхновський)

1903 р. – вихід з РУП групи Б. Ярошевського і утворення нею Української соціалістичної партії (УСП)

1904 р. – утворення Української соціал-демократичної спілки („Спілки”)

1904 р. – утворення в Наддніпрянській Україні ліберальних партій: Української демократичної партії (УДП) та Української радикальної партій (УРП) (у 1905 р. об’єдналися в одну організацію – Українську демократично-радикальну партію (УДРП))

1905 – 1907 рр. – перша російська революція

1905 р. – створення перших профспілок на заводах і фабриках Наддніпрянської України

1905 р., жовтень – листопад – утворення в Україні рад робітничих депутатів (у жовтні – у Катеринославі, Києві; у листопаді – в Єнакієвому, Миколаєві, Одесі)

1905 р., 17 жовтня– підписання Миколою ІІ Маніфесту про громадянські свободи (недоторканість особи, свобода совісті, друку, зборів, союзів) та скликання російського парламенту – Державної Думи

1905 р., грудень – збройні виступи робітників Катеринослава, Дебальцевого, Олександрівська, Харкова, Горлівки

1905 р. – трансформація РУП, її перетворення на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП)

1906 – 1911 рр.– столипінська аграрна реформа

1907 р.– утворення Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР)

1908 р. – утворення Товариства українських поступовців (ТУП)

1914 р. – масові демонстрації та політичні страйки в Україні проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка

1914 р., 19 липня (1 серпня) – початок Першої світової війни

1914 р., серпень – вересень – формування у Галичині українського добровольчого легіону (Українські січові стрільці, 2500 добровольців)

1914 р., 22 серпня– 1915 р., 21 червня – перебування Львова під владою російських військ

1916 р., 22 травня – 31 липня – Брусилівський прорив, захоплення російськими військами значної частини Галичини та Буковини

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
V. НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ І ДАТИ	\|	СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.