• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

_________

Р.

Р.

Р.

____________

Р.

Р.

ІІ. Україна у ХХ – на початку ХХІ ст.

Тема 5. Українська національно-демократична революція та громадянська війна (1917 – 1921 рр.)

23 лютого – 2 березня – Лютнева революція в Росії

27 лютого – створення Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів (очолив меншовик М. Чхеїдзе)

2 березня – створення Тимчасового уряду (очолив князь Г. Львов)

2-10 березня – створення Рад робітничих і солдатських депутатів у промислових центрах України

3-7 березня – створення у Києві представниками українських громадських організацій Центральної Ради; початок Української революції

6-8 квітня – Всеукраїнський національний конгрес у Києві висунув ідею про національно-територіальну автономію України

16-21 травня – переговори української делегації на чолі з В. Винниченком з представникамиТимчасовогоуряду у Петрограді про надання Україні автономії

28 травня – 2 червня– проведення І Всеукраїнського селянського з’їзду в Києві

5-10 червня – проведення II Всеукраїнського військового з’їзду (забороненого Тимчасовим урядом) щодо надання автономії та негайної українізації війська

10 червня – проголошення І Універсалу Центральної Ради з вимогою до Тимчасового уряду про надання Україні національно-територіальної автономії

15 червня – створення Центральною Радою першого українського уряду – Генерального Секретаріату на чолі з В. Винниченком

29-30 червня – переговори делегації Тимчасового уряду (О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі) з лідерами Центральної Ради, за підсумками яких був виданий ІІ Універсал Центральної Ради

3 липня– ІІ Універсалом Центральної Ради проголошено Генеральний Секретаріат вищим виконавчим органом в Україні, Рада поповнилася представниками національних меншин, здійснення автономії України відкладалося до рішення Всеросійських Установчих зборів

4 серпня– ухвалення Тимчасовим урядом „Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріатові”, що визначила статус і повноваження українського уряду, влада якого поширювалася на п’ять губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську

25 жовтня – збройне повстання та перемога в Петрограді більшовиків; створення у Києві Крайового комітету охорони революції в Україні

29-31 жовтня – більшовицьке повстання робітників та солдатів під гаслом встановлення радянської влади у Києві, спрямоване проти прибічників Тимчасового уряду (штабу Київського військового округу)

7 листопада – ухвалення ІІІ Універсалу Центральної Ради про створення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії, ліквідацію поміщицького землеволодіння, встановлення 8-годинного робочого дня, державний контроль на підприємствах

3 грудня – ухвалення Радою народних комісарів більшовицької Росії „Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради” (Центральна Рада відхилила його 5 грудня)

11-12 грудня – І Всеукраїнський з’їзд Рад, проведений більшовиками у Харкові, 12 грудня проголосив Україну республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів

17 грудня – створення у Харкові першогорадянського урядуУкраїни – Народного Секретаріату

25 грудня – початок загального наступу радянських військ проти УНР (більшовицько-української війни)

27 грудня– проведення на неокупованій більшовиками території виборів до Українських Установчих зборів. Обраний 171 депутат із 301

27-29 грудня – встановлення радянської влади у Катеринославі

9-11 січня– обговорення та ухвалення Центральною Радою IV Універсалу, який проголосив незалежність УНР

16 січня – бій під Крутами (тепер Чернігівська обл.) між частинами Центральної Ради та більшовицькими військами

18 січня– ухвалення ІХ сесією Центральної Ради земельного закону

26 січня – захоплення Києва радянськими військами під командуванням М. Муравйова, початок червоного терору проти населення міста, внаслідок якого загинуло від 3 до 5 тис. осіб

27 січня – підписання у Брест-Литовську делегацією УНР мирного договору з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією, за яким вони визнали УНР як самостійну державу, регулювалися консульські відносини між зазначеними країнами та інші важливі питання

8 лютого* – початок наступу німецьких військ на прохання уряду УНР про допомогу у боротьбі з більшовиками

* Дати до 1 лютого 1918 р. подано за старим, а після 1 лютого 1918 р. – за новим стилем

2 березня – вступ до Києва німецьких військ та військових формувань УНР (перше засідання після повернення Малої Ради до столиці відбулося 9 березня)

25 березня – підписання Німеччиною та Австро-Угорщиною Конвенції про поділ території України на дві зони впливу – австрійську (Подільська, Херсонська, Катеринославська та південно-західна частина Волинської губернії) та німецьку (решта території та Крим)

6 та 9 квітня – підписання представниками УНР економічного договору та угоди з Німеччиною та Австро-Угорщиною про організацію постачання хліба та інших продуктів Центральним державам

29 квітня – ухвалення Центральною Радою проекту Конституції УНР („Статут про Державний устрій, права і вільності УНР”), обрання М. Грушевського президентом УНР

29 квітня – державний переворот в Україні, проголошення Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським; підписання П. Скоропадським „Грамоти до всього українського народу” та „Законів про тимчасовий державний устрій України”

8-10 травня – нелегальний ІІ Всеукраїнський селянський з’їзд

21 травня– створення українськими партіями та профспілками політичної опозиції гетьману – Українського національно-державного союзу (очолив А. Ніковський); на початку серпня реорганізувався в Український національний союз (УНС)

14 червня – затвердження гетьманом П. Скоропадським земельного закону про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями

14 липня – 20 серпня – Всеукраїнський страйк залізничників за участю 200 тис. робітників і службовців

4-17 вересня– візит П. Скоропадського до Німеччини

6 жовтня– урочисте відкриття Київського державного українського університету

16 жовтня – проголошення П. Скоропадським універсалу про відродження козацтва

18 жовтня – створення на західноукраїнських землях Української Національної Ради на чолі з Є. Петрушевичем

22 жовтня– урочисте відкриття Кам’янецького українського державного університету

1 листопада– національне повстання у Львові

3 листопада – Буковинське народне віче у Чернівцях проголосило возз’єднання Північної Буковини з Україною

листопад – окупація румунськими військами Чернівців та Північної Буковини, а польськими військами – Лемківщини, Посяння, Холмщини, Підляшшя

11 листопада – Комп’єнське перемир’я між Німеччиною та державами Антанти, завершення Першої світової війни

13 листопада – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР); створення на таємному засіданні Українського національного союзу Директорії УНР на чолі з В. Винниченком для керівництва повстанням проти гетьмана

15 листопада – 14 грудня – повстання проти гетьманського уряду, очолюване Директорією УНР

21 листопада – захоплення Львова польськими військами, переїзд державних органів ЗУНР до Тернополя

27 листопада – заснування у Києві Української Академії наук (перший президент УАН – В. Вернадський)

28 листопада – створення більшовицького Тимчасового робітничо-селянського уряду України на чолі з Г. П’ятаковим, який своїм Маніфестом заявив про встановлення радянської влади в Україні

14 грудня – відречення П. Скоропадського від влади на користь Директорії

26 грудня – створення уряду Директорії УНР – Ради Народних Міністрів на чолі з В. Чехівським, проголошення програми його діяльності („Декларації Української Директорії”)

6 січня – ухвалення Тимчасовим робітничо-селянським урядом України декрету про нову назву радянської держави – Українська Соціалістична Радянська Республіка (назва УСРР зберігалася до 1936 р.)

8 січня– ухвалення урядом УНР земельного закону про безкоштовне наділення селян землею від 5 до 15 десятин

16 січня – оголошення Директорією УНР війни Радянській Росії

21 січня – рішення Закарпатських всенародних зборів у Хусті про возз’єднання Закарпаття з Україною

22 січня – проголошення у Києві Акту злуки – возз’єднання двох українських держав – УНР і ЗУНР (сьогодні – День Соборності України)

5 лютого – вступ радянських військ до Києва, переїзд Директорії УНР до Вінниці

лютий – утворення у Станіславі (сучасний Івано-Франківськ) Комуністичної партії Східної Галичини (з 1923 р. – Комуністична партія Західної України)

10 березня – прийняття Конституції УСРР III Всеукраїнським з’їздом Рад (з’їзд також обрав Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад на чолі з Г. Петровським)

12 квітня – ухвалення РНК УСРР декрету про хлібну розверстку (продрозкладку)

квітень – червень – окупація Закарпаття військами Чехословаччини

квітень – червень – окупація Східної і Південної України білогвардійськими військами А. Денікіна

травень– антибільшовицькі повстання в Україні під проводом М. Григор’єва, Ю. Тютюнника, Д. Терпила (Зеленого)

травень – червень – реорганізація армії УНР за регулярним принципом

1 червня – ухвалення у Москві ВЦВК спільно з представниками Білорусії, Латвії, Литви та УСРР декрету про об’єднання збройних сил радянських республік („воєнно-політичний союз”)

червень – листопад – перебування урядових структур УНР у Кам’янці-Подільському

липень – окупація Східної Галичини польськими військами, об’єднання армії УНР та Української Галицької Армії (УГА)

31 серпня – захоплення Києва денікінськими військами

24 вересня– оголошення Директорією УНР війни Добровольчій армії А. Денікіна

вересень – жовтень– запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні

жовтень– окупація Правобережної України військами А. Денікіна

листопад – початок третього наступу більшовиків на Україну, відступ денікінських військ до Криму

16 листопада– залишення урядом УНР Кам’янця-Подільського, вступ до міста польських військ

11 грудня– створення більшовиками надзвичайного органу влади – Всеукраїнського революційного комітету (Всеукрревкому) на чолі з Г. Петровським

грудень – перенесення більшовиками столиці України до Харкова (був столицею до 1934 р.)

1919 р., грудень – 1920 р., травень– Перший зимовий похід військ УНР на чолі з М. Омеляновичем-Павленком по тилах Добровольчої та Червоної армій

27 січня– ухвалення Всеукрревкомом постанови про дію на території України всіх декретів РСФРР

лютий – припинення діяльності Всеукрревкому, відновлення Президії ВУЦВК та РНК УСРР

21-24 квітня – підписання Директорією УНР з урядом Польщі Варшавського договору про спільний виступ проти Радянської Росії: УНР відмовилася від західноукраїнських земель на користь Польщі

25 квітня – початок наступу польсько-українських військ на Радянську Україну (польсько-радянська війна)

6 травня – вступ польських та українських військ до Києва

травень – формування останнього складу уряду УНР на українських землях на чолі з В. Прокоповичем

6-24 червня– вихід з Криму білогвардійських військ під командуванням П. Врангеля та захоплення ними Північної Таврії

12 червня– зайняття Києва Червоною армією

12 жовтня –Ризьке перемир’я між РСФРР, УСРР, з одного боку, і Польщею – з іншого

кінець жовтня – початок листопада – контрнаступ радянських військ проти частин П. Врангеля та звільнення Північної Таврії

8-17 листопада – Перекопсько-Чонгарська операція більшовицького Південного фронту, звільнення Криму від білогвардійців

листопад – запеклі бої між військами УНР та Червоною армією на території Східної України; 21 листопада залишки армії УНР перейшли на територію Польщі, де були інтерновані в таборах

28 грудня – підписання у Москві робітничо-селянського союзного договору між УСРР та РСФРР про військовий та господарський союз, взаємне визнання суверенітету та незалежності республік

18 березня – підписання Ризького мирного договору між Польщею з одного боку, РСФРР та УСРР – з іншого, за яким Польща офіційно визнала Радянську Україну як самостійну державу, західноукраїнські землі (Галичина, Холмщина, Підляшшя) та західні райони Волині й Полісся ввійшли до складу Польщі

8 травня – приєднання Закарпаття до Чехословаччини

Тема 6. Україна у міжвоєнний період (1921–1939 рр.)

1921 р., 8-16 березня – Х з’їзд РКП(б), доповідь В. Леніна про заміну продрозкладки продовольчим податком

1921 р., 27 березня– постанова надзвичайної сесії ВУЦВК про заміну продрозкладки продподатком

1921 р., 30 серпня – прийняття РНК УСРР постанови про запровадження в життя засад нової економічної політики

1921 р., серпень – вересень– розгром більшовицькими військами махновських формувань

1921 р., жовтень– створення Української автокефальної православної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським

1921 р., 4-29 листопада – Другий зимовий похід військ УНР на чолі з Ю. Тютюнником на території Радянської України

1921 – 1923 рр.– голод на Півдні України

1922 р., 2 січня – у Харкові створено комісію з електрифікації УСРР (КЕУ)

1922 р.– розпочав роботу театр „Березіль” під керівництвом Леся Курбаса

1922 – 1924 рр.– проведення грошової реформи, карбування золотих червінців

1922 р., 30 грудня – І з’їзд Рад СРСР за участю представників РСФРР, УСРР, БСРР, Закавказької федерації проголосив створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР)

1923 р., 14 березня – Рада послів країн Антанти ухвалила рішення про приєднання Галичини до Польщі за умови надання їй автономії

1923 р., 4-10 квітня – VII конференція КП(б)У вказала на необхідність розширення сфери вживання української мови в державній і партійній діяльності

1923 р., квітень– затвердження ХІІ з’їздом РКП(б) політики коренізації офіційною лінією партії

1923 р., 1 серпня – постанова ВУЦВК та РНК УСРР про заходи для забезпечення рівноправності мов і сприяння розвитку української мови

1924 р., 26 січня – 2 лютого– ІІ з’їзд Рад СРСР, що затвердив першу Конституцію СРСР

1924 р., 16-22 вересня – Татарбунарське повстання у Південній Бессарабії проти румунських окупантів, після придушення якого 500 учасників були засуджені

1925 р.– заснування у Львові Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) на чолі з Д. Левицьким

1925 р., грудень– ХІV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на соціалістичну індустріалізацію країни, ухвалив новий Статут партії і постанову про перейменування партії на Всесоюзну Комуністичну партію (більшовиків) (ВКП(б))

1926 р.– розгортання наклепницьких кампаній проти М. Хвильового та О. Шумського

1926 р., 25 травня – у Парижі убито голову Директорії С. Петлюру

1926 р., 20 липня– постанова ВЦВК СРСР про перейменування Катеринослава на Дніпропетровськ

1927 – 1932 рр.– будівництво Дніпровської ГЕС (Дніпрогес) у Запоріжжі

1928 р. – розгляд судом у Москві „шахтинської справи”, пов’язаної з підривною діяльністю технічної інтелігенції Донбасу проти радянської влади

1928 р.– створення у Березовському районі Одеського округу першої в Україні машинно-тракторної станції ім. Т. Шевченка для обслуговування колгоспів

1928 – 1932 рр.*– перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР

1929 р., 28 січня – 3 лютого – І Конгрес українських націоналістів у Відні, на якому було утворено Організацію українських націоналістів (ОУН) (очолив Є. Коновалець)

1929 р., травень– ХІ Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив план першої п’ятирічки

1929 р., 18 вересня – випуск першого в Радянському Союзі комбайну на заводі „Комунар” (Запоріжжя)

1929 р., жовтень – 1930 р., березень– період найінтенсивнішого створення колгоспів в Україні, яке супроводжувалося насиллям, руйнуванням одноосібницьких господарств, депортацією селянства

1929 р., листопад – грудень– перехід до форсованої індустріалізації

* Фінансовий рік в СРСР розпочинався з 1 жовтня, тому в науковій літературі вживається також наступна періодизація першої п’ятирічки: 1928/1929 – 1932/1933 рр.

1929 – 1930 рр.– початок радіофікації республіки

1930 р., 5 січня– постанова ЦК ВКП(б) про темпи колективізації та допомогу держави колгоспному будівництву

1930 р., 28-29 січня – ліквідація надзвичайним церковним собором Української автокефальної православної церкви

1930 р., 9 березня – 19 квітня– судовий процес над групою української інтелігенції „Спілка визволення України” (45 вчених, письменників – С. Єфремов, В. Чехівський, А. Ніковський, Л. Старицька-Черняхівська та інші були засуджені на різні терміни ув’язнення)

1930 р.– вихід на екрани кінотеатрів фільму О. Довженка „Земля” (на Брюссельському фестивалі 1958 р. був названий серед 12 найкращих картин світового кіно)

1930 р., 15 травня– заснування у Дніпропетровську хіміко-технологічного інституту ім. Ф. Дзержинського (нині – УДХТУ); також у 1930 р. у місті було засновано Інженерно-будівельний інститут, Інститут інженерів транспорту

1930 р., 16 вересня – 30 листопада– проведення урядом Польщі акцій пацифікації („умиротворення”) проти українського населення Галичини

1931 р., лютий – березень – арешти і „викриття” ДПУ УСРР „Українського національного центру”, засуджено 50 осіб – колишніхдіячів УПСР та УСДРП, членів Центральної Ради та керівників УНР (В. Голубовича, П. Христюка, М. Шрага та ін.). М. Грушевського було депортовано до Москви

1931 р., 1 жовтня – випуск на Харківському тракторному заводі першого в Україні трактора

1932 р., 27 лютого– створення Дніпропетровської області

1932 р., 7 серпня– постанова ЦВК і РНК СРСР про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності, згідно з якою крадіжка державного колгоспного майна каралася розстрілом, а за наявності пом’якшувальних обставин – тюремним ув’язненням строком не менше 10 років („закон про п’ять колосків”)

1932 – 1933 рр. – Голодомор, викликаний політикою насильницької колективізації

1932 р., 31 грудня– ухвалення ВУЦВК і РНК УСРР постанови про введення єдиної паспортної системи в УРСР і обов’язкового запису паспортів (прописки)

1933 р.– самогубство М. Хвильового, М. Скрипника; проведення чистки у партії, погром культурного життя в Радянській Україні

1933 – 1937 рр.– другий п’ятирічний план розвитку народного господарства – „план завершення соціалістичної реконструкції”

1934 р. – при НКВС УСРР створено Головне управління виправно-трудових таборів і трудових поселень (рос. – ГУЛАГ); хвиля репресій проти письменників, партійних та державних діячів в УРСР

1934 р., 24 червня – переїзд вищих державних та партійних установ УСРР з Харкова до Києва, який знову став столицею Радянської України

1935 р., 31 серпня– встановлення забійником шахти „Центральна-Ірміно” О. Стахановим рекорду в добуванні вугілля (перевищив норму в 14 разів), початок стаханівського руху

1935 р., 18 листопада – 1936 р., 13 січня– судовий процес над членами ОУН з приводу вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького (С. Бандеру, М. Лебедя, М. Карпинця засуджено до смертної кари)

1937 – 1939 рр. – період найбільшого розмаху масових репресій проти радянського народу

1937 р. – ухвалення нової (третьої) Конституції УРСР, яка проголосила, що в країні побудовано соціалістичне суспільство

1938 р.– М. Хрущова призначено першим секретарем ЦК КП(б)У; в УРСР відбулися перші вибори до Верховної Ради

1938 р., 20 квітня– ухвалення РНК СРСР і ЦК ВКП(б) постанови про обов’язкове вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання

Тема 7. Україна у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939-1945 рр.)

1938 р., жовтень– проголошення автономії Закарпаття (з 30 грудня 1938 р. отримало назву Карпатської України); перший автономний уряд очолив А. Бродій, а з 26 жовтня – А. Волошин

1939 р., 15 березня– проголошення самостійності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина

1939 р., 15-18 березня– окупація угорськими військами Карпатської України

1939 р., 23 серпня – підписання радянсько-німецького договору про ненапад (пакту Молотова – Ріббентропа), а також таємного протоколу про розподіл сфер впливу у Східній Європі між Німеччиною та СРСР

1939 р., 1 вересня – початок Другої світової війни

1939 р., 17 вересня – вступ на територію Західної України радянських військ під командуванням С. Тимошенка. Початок радянізації Західної України

1939 р., 28 вересня– підписання радянсько-німецького „Договору про дружбу і державний кордон”, згідно з яким західний кордон УРСР встановлювався по річках Західний Буг і Нарев

1939 р., 26-28 жовтня – Львів. Народні збори Західної України ухвалили рішення про встановлення радянської влади та возз’єднання з Радянською Україною

1939 р., 15 листопада – ухвалення ІІІ сесією Верховної Ради УРСР Закону про входження Західної України до складу УРСР

1939 р., осінь– створення перших колгоспів у Західній Україні

1940 р., лютий – 1941 р., червень – масові депортації населення із Західної України до південно-східних районів РРФСР

1940 р.– розкол в ОУН, створення революційної фракції ОУН (Бандери, або ОУН-Б) та паралельного проводу організації на чолі з С. Бандерою. Мельниківська частина ОУН стала позначатися ОУН-М

1940 р., червень – серпень – зайняття Червоною армією Бессарабії та Північної Буковини, входження їх до складу УРСР

1940 р., 18 грудня– Гітлер затвердив директиву № 21 (план „Барбаросса”) по веденню воєнних дій проти СРСР

1941 р., 22 червня – напад Німеччини на Радянський Союз, початок Великої Вітчизняної війни

1941 р., 30 червня – проголошення у Львові діячами ОУН-Б „Акта проголошення Української держави” (уряд очолив Я. Стецько)

1941 р., 7 липня – 26 вересня – оборона Києва

1941 р., 5 серпня – 16 жовтня – оборона Одеси

1941 р., серпень– організація на Поліссі Тарасом Бульбою-Боровцем загону української міліції „Поліська Січ”; роззброєння і ліквідація гітлерівцями батальйонів „Роланд” та „Нахтігаль”, створених ОУН-Б спільно з вермахтом з метою боротьби проти СРСР та за відновлення незалежної Української держави у квітні 1941 р.

1941 р., 29-30 вересня – початок розстрілів німецько-фашистськими окупантами радянських мирних жителів в урочищі Бабин Яр у Києві (євреїв, українців, росіян). Усього було розстріляно понад 100 тис. осіб

1941 р., 30 жовтня – 1942 р., 4 липня – оборона Севастополя

1942 р., 13 лютого– початок примусового вивозу українського населення на роботу до Німеччини (за роки окупації вивезено 2 млн осіб)

1942 р., червень– створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем

1942 р., 22 липня – німецькі війська захопили м. Свердловськ Ворошиловградської (нині – Луганської) області, завершивши окупацію України

1942 р., 30 вересня – 1943 р., січень– діяльність підпільної комсомольської організації „Молода гвардія” (Краснодон)

1942 р., жовтень – утворення Української Повстанської Армії (УПА). Головнокомандувачем УПА з осені 1943 р. до своєї смерті 5 березня 1950 р. був Р. Шухевич (псевдонім Тарас Чупринка)

1942 р., 18 грудня – визволення від німецько-фашистських окупантів першого населеного пункту – с. Півнівки Міловського району Ворошиловградської (Луганської) області

1943 р. – масове визволення українських міст та сіл (23 серпня – Харків, 2 вересня – Суми, 8 вересня – Сталіно, 21 вересня – Чернігів, 23 вересня – Полтава, 14 жовтня – Запоріжжя, 25 жовтня – Дніпропетровськ, 6 листопада – Київ, 14 грудня – Черкаси, 31 грудня – Житомир)

1943 – 1944 рр.– „волинська трагедія” – українсько-польське протистояння на Волині, збройні конфлікти між УПА та польськими партизанами – Армією Крайовою, винищування мирного населення

1944 р., 18 січня– перше серйозне зіткнення УПА і військ НКВС

1944 – 1953 рр.– боротьба військових формувань ОУН та УПА проти радянської влади

1944 р., 18 травня – депортація кримсько-татарського населення з Криму в східні райони Радянського Союзу

1944 р., 27-28 червня – масове виселення з Криму болгар, вірмен, греків у східні райони СРСР

1944 р., вересень – початок переселення польських громадян української національності в Україну. За два роки (осінь 1944 – осінь 1946 рр.) з Польщі в Україну виселено 483 тис. українців

1944 р.– рік повного визволення України від окупантів (8 січня – Кіровоград, 2 лютого – Луцьк, Рівне, 13 березня – Херсон, 20 березня – Вінниця, 28 березня – Миколаїв, 29 березня – Чернівці, 10 квітня – Одеса, 13 квітня – Сімферополь, 15 квітня – Тернопіль, 27 липня – Львів, Станіслав, 6 серпня – Дрогобич, 27 жовтня – Ужгород)

1944 р., 28 жовтня – визволення радянськими військами території Закарпаття

1944 р., 26 листопада– Перший з’їзд народних депутатів Закарпаття (Мукачеве) проголосив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР

1945 р., 25 квітня – 26 червня – Установча конференція Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско схвалила Статут ООН. Участь у ній взяли представники 50 країн, у тому числі й УРСР

1945 р., 8 травня – підписання Акту про беззастережну капітуляцію Німеччини

1945 р., 9 травня – звернення Верховного Головнокомандування Збройними силами СРСР до радянського народу у зв’язку з повним розгромом військ гітлерівської Німеччини; визволення Праги – столиці Чехословаччини

1945 р., 29 червня – підписання в Москві договору між Чехословаччиною і СРСР про входження Закарпатської України до складу СРСР. Завершується возз’єднання українських земель

1945 р., 16 серпня– договір між СРСР і Польщею про радянсько-польський державний кордон

1945 р., 2 вересня – підписано Акт про беззастережну капітуляціюЯпонії. Закінчення Другої світової війни

Тема 8. Радянська Україна у повоєнний період (1945 – 1991 рр.)

1946 р., 8-10 березня – Собор Української греко-католицької церкви у Львові (Львівський церковний собор) під тиском НКДБ і НКВС скасував Берестейську унію, зв’язки з Ватиканом і підпорядкувавгреко-католицьку церкву в Україні Російській православній церкві

1946 – 1948 рр.– критика культурного життя республіки, боротьба проти „буржуазного націоналізму”, переслідування української інтелігенції, діячів культури та науки

1946 – 1950 рр.– четвертий п’ятирічний план, відбудова народного господарства України

1946 р., осінь – 1947 р., весна– голод в Україні

1947 р., 28 квітня – 12 серпня– депортація українського населення (понад 140 тис. осіб) із Східної Польщі (Холмщина та Лемківщина) до Північної і Західної (операція „Вісла”)

1947 р., 26 жовтня– наймасовіша у повоєнний період депортація західноукраїнського населення (близько 78 тис. осіб) на схід і північ СРСР

1947 р.– грошова реформа, скасування карток на продовольчі і промислові товари

1948 р.– переслідування вчених-біологів і розгром генетики в Україні

1948 р. – введення в експлуатацію найпотужнішого в Європі газопроводу Дашава-Київ, початок газифікації населених пунктів України

1948 – 1950 рр.– в Інституті електротехніки АН УРСР (Київ) виготовлено першу в Європі електронну цифрову обчислювальну машину (комп’ютер)

1950 р., 5 березня – загибель головнокомандувача УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки); УПА очолив В. Кук (В. Коваль)

1950 – 1951 рр.– нова хвиля боротьби з українським націоналізмом, критика В. Сосюри, О. Корнійчука та інших літераторів і діячів мистецтва

1951 р., 7 листопада– відкриття першого телевізійного центру в Україні (Київ)

1952 р.– перейменування назв партійних організацій: ВКП(б) на КПРС, КП(б)У – на КПУ

1953 – 1954 рр.– початок „десталінізації”

1954 р., 19 лютого – передача Кримської області зі складу СРСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради СРСР

1954 р. – УРСР стала постійним членом Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) і Міжнародної організації праці (МОП); ухвалено постанову про подальше збільшення виробництва зерна в країні та про освоєння цілинних і перелогових земель Сибіру та Казахстану

1956 р., лютий– доповідь М. Хрущова на ХХ з’їзді КПРС „Про культ особи Й. Сталіна та його наслідки”

1957 р. – створення раднаргоспів, проголошення надпрограми у тваринництві

1959 – 1965 рр.– семирічний план розвитку народного господарства Радянської України

1959 р., 15 жовтня– вбивство у Мюнхені агентом КДБ СРСР провідника ОУН С. Бандери

1960 р., 6 листопада – у Києві почав діяти перший в УРСР метрополітен

1961 р., січень– судовий процес у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (УРСС), створеної Л. Лук’яненком

1961 р., березень– Куренівська катастрофа у Києві, яка сталася внаслідок прориву дамби та затоплення Куренівки сельовим потоком (загинуло понад 198 осіб, 250 було травмовано)

1961 р.– ухвалення ХХІІ з’їздом КПРС нової, третьої Програми партії, яка проголосила курс на побудову в СРСР комуністичного суспільства в найкоротші терміни

1962 р., 11-15 серпня – космічний політ за участю першого українського космонавта П. Поповича

1962 р.– підвищення цін на м’ясо, м’ясні продукти, масло, молоко

1963 – 1972 рр.– діяльність П. Шелеста на посаді першого секретаря ЦК КПУ

1965 р., серпень – вересень – перша велика хвиля арештів української інтелігенції (дисидентів), діячів культури (брати М. і Б. Горині, В. Мороз, П. Заливаха, М. Осадчий та ін.)

1965 р. – заснування на о. Хортиця (Запоріжжя) заповідника з історії українського козацтва

1965 р.– ліквідація раднаргоспів, запровадження економічної реформи („косигінська”)

1968 р., середина січня– публікація у журналі „Вітчизна” роману О. Гончара „Собор”

1968 р.– „Лист творчої молоді Дніпропетровська” проти русифікації та критики роману О. Гончара „Собор” (І. Сокульський, М. Кульчинський, В. Савченко)

1972 р., січень – травень– друга велика хвиля арештів української інтелігенції (сімдесятників – Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Чорновіл, М. Осадчий, Н. Світлична, В. Стус, Л. Плющ та ін.)

1972 – 1989 рр.– діяльність на посаді першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького

1976 р., 9 листопада – заснування в Києві Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод на чолі з М. Руденком (з 1988 р. – Українська Гельсінська група)

1978 р., квітень – ухвалення нової (четвертої) Конституції УРСР, яка проголосила побудову „розвинутого соціалізму” в УРСР і законодавчо закріпила роль КПУ як керівної і спрямовуючої сили суспільства (ст. 6)

1982 р.– ухвалення Продовольчої програми СРСР на період до 1990 р.

1985 р., квітень– проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову

1986 р., 26 квітня – аварія на Чорнобильській АЕС

1989 р., 15-26 липня– страйк шахтарів Донбасу, до якого з 19 липня приєдналися і гірники шахт об’єднання „Павлоград-вугілля” Дніпропетровської області (Павлоград, Тернівка, Першотравенськ). Шахтарі вимагали збільшення оплати праці, вдосконалення пенсійної справи, забезпечення продуктами харчування та інше

1989 р., 8-10 вересня – установчий з’їзд Народного руху України за перебудову (Рух) прийняв програму з підтримки принципів радикального оновлення суспільства. Головою Руху обрано письменника І. Драча.

1989 р., 28 жовтня – Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР „Про мови в Українській РСР”, що забезпечував українській мові статус державної

1990 р., 4, 18 березня – перший і другий тури виборів до Верховної та місцевих рад народних депутатів УРСР, вперше проведені на альтернативній основі

1990 р., 29-30 квітня– утворення Української республіканської партії (УРП) на чолі з Л. Лук’яненком

1990 р., 6 червня – утворення парламентської опозиції у Верховній Раді УРСР – Народної ради, яку очолив І. Юхновський

1990 р., 16 липня– ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України

1990 р., 23 липня– обрання на альтернативній основі Головою Верховної Ради Л. Кравчука

1990 р., 3 серпня – ухвалено Закон УРСР „Про економічну самостійність Української РСР”

1990 р., 2-17 жовтня – акція голодування студентів у Києві, які вимагали відставки Голови Ради Міністрів УРСР і задоволення ряду політичних вимог

1990 р., 23 жовтня – Верховна Рада УРСР ухвалила рішення про вилучення з Конституції УРСР ст. 6 про керівну роль Комуністичної партії

1991 р., 12 лютого – Верховна Рада УРСР ухвалила постанову про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки

1991 р., 17 квітня – Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”

Тема 9. Україна у період утвердження незалежності

1991 р., 19-21 серпня – спроба державного перевороту в Москві (ДКНС)

1991 р., 24 серпня – проголошення Верховною Радою УРСР Акта про незалежність України

1991 р., 30 серпня – ухвалення Президією Верховної Ради України Указу „Про заборону діяльності Комуністичної партії України”

1991 р., 1 грудня – Всеукраїнський референдум на підтримку незалежності України (за незалежність висловилися 90,3 % його учасників) та вибори першого Президента України, яким став Л. Кравчук

1991 р., 8 грудня– зустріч у Біловезькій Пущі (Білорусь) керівників Російської Федерації, України, Білорусі, на якій було юридично оформлено рішення про розпад СРСР та підписано угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД)

1992 р., 15 січня – Президія Верховної Ради України ухвалила Указ про Державний гімн України (затверджено музичну редакцію, автором якої є М. Вербицький); Закон України „Про Державний Гімн України” (слова П. Чубинського, музика М. Вербицького) був ухвалений 6 березня 2003 р.

1992 р., 28 січня – Верховна Рада України ухвалила Постанову „Про державний прапор України”

1992 р., 19 лютого – Верховна Рада України затвердила Малий герб держави у вигляді тризуба

1992 р., 4 березня – Верховна Рада України ухвалила закони про приватизацію майна державних підприємств

1992 р., 21-24 серпня– Всесвітній форум українців у Києві

1992 р., 24 серпня– передача у Маріїнському палаці Києва Президентом УНР в екзилі (еміграції) М. Плав’юком своїх повноважень та мандата Державного Центру УНР в екзилі Президенту України Л. Кравчуку

1993 р., 19 червня – на з’їзді Компартії України в Донецьку оголошено про відновлення діяльності партії; обрання секретарем ЦК П. Симоненка

1993 р., 2 липня – у Києві відбувся І Всеукраїнський збір Конгресу українських націоналістів (КУН). Головою проводу КУН обрано Я. Стецько

1993 р., 2 липня– Верховна Рада України ухвалила „Основні напрямки зовнішньої політики України”

1994, 1999 рр. – обрання Президентом України Л. Кучми

1995 р., 8 червня– підписання Президентом України Л. Кучмою і Головою Верховної Ради О. Морозом Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України

1995 р.– Україна приєдналася до Ради Європи

1996 р.– з території України вивезено ядерну зброю

1996 р., 28 червня – ухвалення Верховною Радою України Конституції України

1996 р., вересень– запровадження національної грошової одиниці – гривні

1997 р., 30 травня– підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною

1997 р., 9 липня– підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО (Мадрид)

1997 р., 19 листопада – стартував американський космічний корабель „Коламбія”, у складі міжнародного екіпажу якого був перший космонавт незалежної України Л. Каденюк (політ тривав 16 діб)

1998 р. – Президент України Л. Кучма підписав Указ „Про встановлення відзнаки Президента України „Герой України”, якою відзначатимуться громадяни України за здійснення визначного особистого геройського вчинку, трудового подвигу

1998 р., 26 листопада – Указом Президента України встановлено День пам’яті жертв голодомору (відзначається щорічно у четверту суботу листопада)

1999 р., 21 січня – Указом Президента України встановлено День Соборності України (відзначається щорічно 22 січня – у день проголошення в 1919 р. Акта злуки)

1999 р., 25 березня – загибель у автомобільній катастрофі відомого політичного діяча, народного депутата, голови Народного руху України В. Чорновола

2000 р., 22 лютого – в Україні скасовано смертну кару

2000 р., 16 квітня – Всеукраїнський референдум висловився за розширення прав Президента України, обмеження депутатської недоторканності, зменшення загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300, формування двопалатного парламенту в Україні

2000 р., вересень – грудень – „касетний скандал” у зв’язку зі зникненням журналіста Г. Гонгадзе

2001 р., 23 червня– в Україну з візитом прибув Глава Держави Ватикан Папа Римський Іоанн Павло ІІ

2001 р.– ухвалення Верховною Радою України „Земельного кодексу України”

2001 р., 5-14 грудня – перший в умовах незалежності Всеукраїнський перепис населення

2002 р., 27 липня – „Скнилівська трагедія” – авіакатастрофа поблизу Львова

2003 р., 19 грудня – український боксер Володимир Кличко здобув титул інтернаціонального чемпіона світу за версією WBA

2004 р., 18 травня – українська співачка Руслана Лижичко посіла перше місце на пісенному конкурсі „Євробачення-2004” у Стамбулі (Туреччина)

2004 р., 21 листопада– другий тур виборів Президента України, результати якого під впливом масових акцій протесту були визнані недійсними

2005 р., 23 січня– В. Ющенко склав присягу Президента

2005 р., 21 квітня – під час засідання Комісії Україна – НАТО у Вільнюсі (Литва) країни НАТО та Україна започаткували новий формат відносин: Інтенсифікований діалог з питань набуття членства в Альянсі

2006 р., 26 березня – вибори до Верховної Ради України на пропорційній основі

2007 р., 30 вересня – позачергові вибори до Верховної Ради України

2008 р., 5 лютого – підписання Президентом України В. Ющенком протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ)

Верстюк В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник / Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. – К.: Наукова думка, 2005. – 718 с.

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Академія, 2002. – 656 с.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.: Навч. посібник. – К.: Генеза, 1996. – 360 с.

Довідник з історії України (А – Я): Посіб. для серед. загальноосв. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.

Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003-2005. – Т.1-3.

Історія України / За ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 1997. – 424 с.

Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. В.М. Литвина. – К.: Знання, 2006. – 607 с.

Новітня історія України (1900-2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко, В.І. Гусєв, В.П. Дрожжина та ін. – К.: Вища школа, 2000. – 663 с.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К.: Критика, 2005. – 584 с.

Читайте також:

1. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
2. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
3. В.М.Шоботов. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 438
4. Вимоги до бібліографічного опису наукової літератури
5. Виникнення куртуазної літератури.
6. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав
7. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
8. Деякі проблеми сучасної української літератури для дітей.
9. Джерела дитячої літератури.
10. Для підсилення ефекту доцільно заздалегідь підготуватися і надіслати тези доповіді і список виступаючих у дебатах.
11. Додати блоки в список
12. Жанрово-тематична специфіка літератури латинською мовою

Переглядів: 618