Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Сортові помели жита

 

До таких помелів відносять двохсортний 80 %-ний помел та односортний 63 %-ний помел жита. Ці помели сожі як за структурою, так і за характеристикою систем. Помели об’єднують в одну групу за ознакою відсутності процесу збагачення проміжних продуктів (рис. 4.5).

До першої групи систем відносять І та ІІ др.с., в задачу яких входить отримання максимальної кількості проміжних продуктів для направлення їх на першу групу проміжних систем. Перша група проміжних систем включає 1-у та 2-у розмелювальні системи, які обробляють кращі за якістю проміжні продукти. Друга група систем складається з однієї-двох систем, на них надходять продукти другої якості. Це ІІІ др.с. та ІV др.с. Аналогічні продукти обробляє друга група проміжних систем, яка складається з однієї – чотирьох систем. Це 3-я р.с. і всі наступні розмелювальні системи. Сходові продукти другої групи систем і другої групи проміжних систем передаються на третю групу систем, яка забезпечує їх вимелювання. Третя група систем включає одну-дві системи подрібнення і вимелювання на бичевих машинах [5].

При побудові технологічного процесу виробництва сортового борошна із зерна жита враховують, що вміст ендосперму в ньому менший на 4…5 %, а оболонки товстіші у порівнянні з зерном пшениці; вони володіють більшим опором подрібненню і міцніше з’єднані з периферійним шаром ендосперму; ендосперм в’язкий. Цими особливостями пояснюється неможливість виділення при подрібненні чистого ендосперму у вигляді „крупок”. Продукт, який утворюється не можна називати крупками в повному розумінні цього слова, оскільки він являє собою частинки ендосперму на поверхні яких залишається частина оболонок. В складі цього проміжного продукту подрібненя зерна жита є тільки незначна кількість частинок оболонок без ендосперму. Частинки цієї суміші проміжних продуктів майже не відрізняються за швидкістю витання, тому процес збагачення проміжних продуктів не застосовують, оскільки він малоефективний.

 

Рис. 4.5. Принципова схема складних помелів без збагачення проміжних продуктів [5]

Двохсортний 80 %-ий помел жита

Сортові помели жита і тритікале відносяться до складних повторювальних помелів і здійснюються на 4…5 драних системах і 3…5 розмелювальних системах. Структурну схему помелу наведено на рис. 4.6.

Параметри вальців: число рифлів на драних системах 4,5…9,0 на 1 см довжини кола вальця, на розмелювальних системах 9,5…10,0; ухил рифлів на драних системах 8…14 %, на розмелювальних 10…14 %; рифлі мають кут загострення 25 °/65 °, розташування рифлів «вістря по вістрю» на І…ІV драних системах, на V др.с. та усіх розмелювальних системах – «спинка по спинці». Особливістю схеми є застосування на 2 р.с. мікрошорстких вальців, швидкість обертання швидкообертового вальця - 7 м/с, співвідношення колових швидкостей вальців 1,25. Такі параметри забезпечують отримання низькозольного сіяного борошна за рахунок того, що на цій системі майже відсутнє подрібнення оболонок [3, 5].

 

 

Рис. 4.6. Структурна схема помелу жита в обдирне борошно з відбором борошна сіяного

 

Загальний вихід сіяного борошна при цьому помелі встановлений в розмірі 15 %, а вихід обдирного борошна – 65 % [3, 17].

Вимелювання оболонок здійснюють на вимелювальній машині, на яку направляють верхній схід з V др.с.

Борошно сіяне повинно задовольняти наступним вимогам: зольність – не вище 0,75 %; залишок на ситі № 27 – не більше 2 %, прохід сита № 38 – 90. Виходячи з цих вимог, а також для забезпечення отримання сіяного борошна з крохмальної частини ендосперму, його одержання здійснюють у розсійниках на ситах №№ 33/36, 36/40, 41/43, 42/46. Схему технологічного процесу наведено на рис. 4.7.

На контрольних розсійниках встановлюють більш рідкі сита.

 

Рис. 4.7. Технологічна схема двосортного 80 %-го помелу жита

Односортний 63 %-ий помел жита

Технологічний процес виробництва сіяного борошна дещо складніше в порівнянні із двосортним 80 %-им помелом жита. Це обумовлено не тільки необхідною крупністю та якістю борошна, але і фізичними властивостями зерна жита [1, 5].

З центральної частини жита можна отримати 20…22 % борошна зольністю 0,35…0,45 %. Периферійна частина ендосперму відносно міцно пов’язана з алейроновим шаром і при механічній дії (при подрібненні на останніх системах) важко відділяється від оболонок. Тому, при розмелюванні на середніх і особливо на останніх системах, борошно утворюється в результаті одночасного подрібнення периферійного шару ендосперму і оболонок; потоки з останніх систем направляють в мучку [1].

Особливістю даного помелу є застосування плющильної системи (якщо в схемі підготовки зерна до помелу не передбачено встановлення лущильно-шліфувальної машини типу ЗШН) і збільшення протяжності розмелювального процесу до 6…7 систем. Плющильна система здійснює початкове руйнування зерно, видаляє пил із боріздки, полегшує наступне подрібнення зерна на І др.с. На плющильній системі виділяється 0,5…1,0 % борошна зольністю 3,5…3,8 %, яке направляють у кормову мучку. В результаті попереднього плющення зерна, борошно на І др.с. має кращу якість. На плющильній системі встановлюють мікрошорсткі вальці при співвідношенні швидкостей 1:1. Загальний добуток не повинен перевищувати 1,0 %. На розсійниках усіх систем застосовують густі сита для отримання сіяного борошна високої якості. Крім того, застосовують жорсткі параметри подрібнення на усіх основних системах. Виняток складають останні драні та розмелювальні системи на яких пом’якшують режими системи. На 5-й та 6-й р.с. встановлюють співвідношення швидкостей вальців 1,5, а на IV та V др.с. зменшують ухил рифлів до 10 %. В розсійниках отримують два потоки борошна сіяного, які контролюють окремо і лише після контролю об’єднують в один потік [1].

Технологічний процес виробництва борошна сіяного ведуть на 6…7 драних системах (включаючи плющильну) і 5…7 розмелювальних системах.

Добуток на драних системах (прохід сита №08) складає: на І др.с. – 25…35 %; на ІІ др.с. – 35…45 %. На 1 р.с. добуток борошна складає 25…35 %, на інших системах – 35…40 %. Схід з останньої розмелювальної системи повинен бути не більше 2…3 % [1, 3, 5].


Читайте також:

  1. Обойні помели пшениці та жита
  2. Обойні помели пшениці та жита
  3. Помели пшениці без збагачення проміжних продуктів
  4. Помели пшениці в борошно для макаронних виробів
  5. Помели пшениці в борошно для макаронних виробів
  6. Сортові помели пшениці на обладнанні нового покоління
  7. Хлібопекарські помели пшениці з розвиненою схемою технологічного процесу
  8. Хлібопекарські помели пшениці за скороченою схемою технологічного процесу




Переглядів: 1512

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Обойні помели пшениці та жита | Помели пшениці без збагачення проміжних продуктів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.047 сек.