Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Обойні помели пшениці та жита

СТРУКТУРА І ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПОМЕЛУ ЗЕРНА

Запитання для самоперевірки

1. Які ознаки покладені в основу класифікації помелів ? 2. Як класифікують помели зерна жита і пшениці ? 3. Який асортимент борошна виробляють з зерна пшениці і жита ? 4. Які помели зерна пшениці і жита Вам відомі ?

 

Обойні помели пшениці і жита відносять до простих помелів. Існують чотири однакових за побудовою обойних помели: пшеничний, житній, житньо-пшеничний (60 % жита і 40 % пшениці) та пшенично-житній (70 % пшениці та 30 % жита). Принципові схеми простих помелів наведено на рис. 4.1 [5].

Зерно пшениці і жита подрібнюють на трьох-чотирьох системах при мінімальних витратах електроенергії і максимальному навантаженні на обладнання.

Режим подрібнення зерна і сепарування продуктів подрібнення повинні забезпечити: а) максимальний добуток борошна на кожній системі; б) повернення для додаткового подрібнення до необхідної крупності продукту з останньої системи у кількості не більше 3 % від маси зерна, що надходить на помел; в) утворення сходового продукту на контрольних розсійниках не більше 2 % від маси продукту, який направляється на сепарування [5].

Рис. 4.1. Принципова схема простих помелів:

а – простий помел з послідовним подрібненням; б – простий помел з послідовно-паралельним подрібненням.

 

Для обойних помелів пшениці та жита використовують метод послідовного подрібнення зернових продуктів на трьох групах систем. В кожну групу може входити одна або дві системи. Групи систем відрізняються режимами подрібнення і якістю продуктів, які на них обробляються. Утворені продукти послідовно направляються з попередньої системи на наступну. Прості помели з послідовно-паралельним подрібненням мають проміжну групу систем, на якій обробляються продукти, які отримано на 1-й групі систем. Ці продукти являють собою суміш крупок, більш високої якості, ніж основний потік сходових продуктів. Проміжні продукти обробляються паралельно основному потоку для підвищення якості борошна і збільшення виходу тонкодисперсної фракції. Технічна характеристика систем обойного помелу пшениці і жита наведена у табл. 4.1 [5].

Таблиця 4.1 – Технічна характеристика систем обойного помелу пшениці і жита [5]

Драні системи Розподіл вальцьової лінії і просіюючої поверхні, % Число рифлів на 1 см кола вальця Ухил рифлів, %
І др.с. 25…33 4,5
ІІ др.с. 25…33 5,5
ІІІ др.с. 17…25 6,0
ІV др.с. 17…25 7,0

 

З табл. 4.1 видно, що 50…66 % всієї вальцьової лінії та просіюючої поверхні відведено для перших двох систем. Ухил рифлів та їх взаємне розташування «вістря по вістрю» характерні для низького режиму подрібнення. Для підвищення виходу тонко дисперсної фракції борошна допускається на останній драній системи розташування рифлів «спинка по спинці». Колова швидкість швидкообертового вальця може бути встановлена від 6 до 10 м/с.

При підвищених швидкостях швидкообертового вальця (8…10 м/с) зростає ступінь подрібнення усіх проміжних продуктів при одночасному збільшенні витрати енергії, збільшується також продуктивність вальцьових верстатів. Тому підвищені колові швидкості вальців рекомендовані для заводів обойного помелу, які мають коротку схему. Співвідношення колових швидкостей вальців – 2,5 [5].

Добуток повинен складати: на І др. с – 50…60 %; на ІІ др. с. – 60…70 %; на ІІІ та ІV др. с. – 70…80 % по відношенню до навантаження на систему [5].

Схема простого помелу з послідовним подрібненням наведена на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Схема обойного помелу пшениці і жита з використанням бичевих машин [1, 3, 5]

 

Для поліпшення якості обойного борошна і збільшення виходу тонкодисперсної фракції, а також при відбиранні до 10 % сортового борошна при обойних помелах необхідно ввести додаткову систему для паралельного (до основного потоку) оброблення проміжних продуктів. Проміжні продукти отримують на І та ІІ драних системах. На проміжну систему направляють в основному проміжні продукти, які за якістю кращі ніж продукти основного потоку де подрібнюються сходові продуктів з І та ІІ драних систем. Розміри отворів сит, які використовуються для отримання сортового борошна, залежать від того, яку культуру необхідно переробляти – пшеницю чи жито. Це також відноситься і до контрольного розсійника сортового борошна.

Режим І та ІІ драних систем встановлюють більш високим ніж при звичайному обойному помелі: добуток борошна на І др.с. 45…55 %, а на ІІ др.с. 55…65 %. Режим проміжної системи 60…70 %. Технічна характеристика проміжної системи аналогічна характеристиці ІІ др. с., за винятком числа рифлів - 7…8 рифлів на 1 см довжини кола вальця. Схему технологічного процесу наведено на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Схема технологічного процесу обойного помелу з відбором до 10 % сортового борошна [5]

Обдирний 87 %-ий помел жита

Односортний обдирний 87 %-ний помел жита, як і обойний, відноситься до простих помелів. Технологічна схема виробництва обдирного борошна складається з 4…5 драних систем і 1…2 розмелювальних систем. Для вимелювання сходових продуктів використовують вимелювальні машини. На розмелювальний процес направляють нижні сходи з розсійників І та ІІ др.с. Параметри вальців наведено в табл. 4.2.

Режим обдирного помелу встановлюють таким, щоб на І та ІІ др.с. вилучити необхідну кількість продуктів для завантаження 1-ї розмелювальної системи. Орієнтовні показники добутку становлять: на І др.с. - 45…55 % , на ІІ др.с. - 55…65 % (прохід сита 08). На інших системах необхідно отримати максимальну кількість борошна кращої якості і оболонки з мінімальним вмістом ендосперму. При наявності однієї розмелювальної системи режим подрібнення повинен забезпечувати добуток борошна 70…80 %, а при двох розмелювальних системах на 1-й р.с. добуток повинен складати – 40…50 %, на 2-й р.с. – 70…80 %. При загальному виході борошна у 87 % в драному процесі отримують 72…73 % борошна і з розмелювальних систем 14…15 %. Схема технологічного процесу односортного 87 %-го помелу жита наведена на рис. 4.4.

 

Таблиця 4.2 – Орієнтовні параметри вальців при обдирному помелі жита [3]

Драні системи Число рифлів на 1 см довжини кола вальця Взаємо розташування рифлів Ухил рифлів, % Співвідно-шення колових швидкостей вальців, К Швидкість обертання швидко-обертового вальця, V, м/с
І др.с. 4,5…5,5 вс/вс 2,5 6,0
ІІ др.с. 5,5…6,0 вс/вс 2,5 6,0
ІІІ др.с. 6,5…7,0 вс/вс 2,5 6,0
ІV др.с. 7,0…8,0 вс/вс 2,5 6,0
V др.с. 8,0…9,0 вс/вс 2,5 6,0
1 р.с. 9,0…10,0 вс/вс 2,5 6,0
2 р.с. 10,0…11,0 вс/вс 2,5 6,0

 

Рис. 4.4. Схема технологічного процесу односортного 87 % помелу жита


Читайте також:

  1. Обойні помели пшениці та жита
  2. Озимої пшениці
  3. Особливості помелу зерна пшениці на комплектному високопродуктивному обладнанні
  4. Помели пшениці без збагачення проміжних продуктів
  5. Помели пшениці в борошно для макаронних виробів
  6. Помели пшениці в борошно для макаронних виробів
  7. Сортові помели жита
  8. Сортові помели пшениці на обладнанні нового покоління
  9. Хлібопекарські помели пшениці з розвиненою схемою технологічного процесу
  10. Хлібопекарські помели пшениці за скороченою схемою технологічного процесу




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ВИДИ ПОМЕЛІВ | Сортові помели жита

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.