Загальну кількість силових ліній ( тобто щільність поля, або густину ), які пронизують площину S, визначає потік вектора напруженості електричного поля.
Добуток напруженості електричного поля й площі, яка перпендикулярна до напрямку електричних ліній ( силових ліній напруженості ), називається потоком вектора напруженості поля крізь цю площу. Позначається - N, .
де - напруженості електричного поля, В/м
- площа, яка перпендикулярна до напрямку електричних ліній, м2
Коли вектор напруженості не перпендикулярний площі, визначають нормаль ( тобто перпендикулярну ) складову вектора напруженості - ЕН, і тоді:
Теорема Остроградського і Гауса встановлює лінійну залежність між потоком вектора напруженості поля крізь замкнену поверхню та величиною заряду внутрі цій поверхні: потік вектора напруженості електричного поля крізь замкнену поверхню дорівнює відношенню алгебраїчної суми зарядів, замкнених внутрі цій поверхні, до абсолютної діелектричної проникності:
,
де n - кількість зарядів, замкнутих всередині поверхні.