Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Методи стерилізації.

Загибель мікроорганізмів — необоротна втрата здатності до росту та розмноження. Багато які пошкодження, що супро­воджуються, як правило, загибеллю клітин, у певних умовах можуть бути оборотними. Наприклад, явище фотореактивації після опромінення культури ультрафіолетом.

Стерилізація (знепліднення) — це звільнення будь-яко­го матеріалу від живих мікроорганізмів або їх форм спокою (спор). Від стерилізації слід відрізняти часткове знепліднення (пастеризацію), а також консервування. Якщо у стерильне сере­довище чи мікробну культуру потрапили інші мікроорганізми, то йдеться про контамінацію (забруднення, інфікування).

Ефективність різних агентів, використовуваних для знищен­ня мікроорганізмів, характеризують величиною D10 (час, необхід­ний для загибелі 90 % клітин певної популяції у певних умовах).

Повна або часткова стерилізація здійснюється за допомо­гою вологого жару, сухого жару, фільтрації, опромінення або різних хімічних засобів.

Вологий жар.Вегетативні клітини більшості бактерій і гри­бів гинуть через 5-10 хв. при температурі 60 °С, спори дріжджів і грибів — при температурі вище 80 °С, а спори бактерій — вище 120 С (15 хв.). Для досягнення температур, вищих від точки кипіння води, користуються автоклавом. При доступі повітря певному тиску відповідає значно нижча температура. Загибель мікроорганізмів під дією вологого жару залежить від темпера­тури, а не від тиску. Тому під час автоклавування слід вимірю­вати температуру, а не тиск, хоча, зважаючи на простоту та без­пеку, вимірюють тиск. Температура та тривалість стерилізації залежать від складу поживного середовища. Так, молоко, жела­тинові середовища та середовища, які містять цукри, вітаміни тощо, стерилізують при температурі 112-115 °С і тиску 0,05 МПа впродовж 20-30 хв., м'ясо-пептонні середовища — при 120 °С (0,075-0,1 МПа) впродовж 20-30 хв., розчини солей — при 131°С (0,15 МПа) впродовж 40-60 хв.

Сухий жар.У процесі стерилізації сухим жаром бактері­альні спори переносять вищі температури довше, ніж у процесі стерилізації вологим жаром. Тому жаростійкий скляний посуд, порошки, масла стерилізують упродовж 2 год. при 160 °С у сухо­му стерилізаторі. Стерилізація жаром базується на коагуляції клітинних білків.

Фільтрація.Розчини, що містять термолабільні речовини, стерилізують фільтрацією (так звана холодна стерилізація). При цьому використовують мембранні фільтри з різним діаметром пор, що дає можливість затримувати на них організми різної величини та форми.

Опромінення.Застосовують ультрафіолетові, рентгенівські та гамма-промені. У лабораторних умовах найширше використовують стерилізацію УФ опроміненням. Так стерилізують приміщення, пластиковий посуд, який не можна стерилізувати в автоклаві.

Хімічні засоби.Для стерилізації харчових продуктів, лікар­ських препаратів, різних приладів застосовують окис етилену, який вбиває і вегетативні клітини, і спори, але діє тільки тоді, коли мате­ріали, які стерилізують, містять деяку кількість води (5-15 %). Окис етилену застосовують у вигляді газової суміші з азотом чи вуглекислим газом, в якій його частка становить від 2 до 50 %.

Для зберігання термолабільних речовин, що містяться в поживних середовищах, в практику була введена стериліза­ція в-пропіолактоном. Він значно активніший, ніж окис пропі­лену, але разом з тим йому притаманна канцерогенна дія. в-пропіолактон у концентрації 0,2 % добавляють у готові поживні середовища, які потім інкубують 2 год при 37 °С. Напої стерилі­зують також диетилпірокарбонатом (0,003-0,020 %).

Для стерилізації насіння, яке використовується для виро­щування стерильних рослин, придатні такі звичайні антимік­робні засоби, як бромна вода (1 %), сулема (1% -й розчин HgCl2 у спирті), нітрат срібла у вигляді 0,05% -го розчину та ін.

Методи консервування.Органічні матеріали розкладають­ся мікроорганізмами, якщо не вжито спеціальних заходів. Най­більше значення мають методи, що забезпечують зберігання хар­чових продуктів. Ці питання вирішує харчова мікробіологія.

Харчові продукти стають непридатними до використання не тільки тому, що розкладаються мікроорганізмами (в резуль­таті аеробного окиснення чи анаеробного гниття), а й тому, що на них потрапляють бактерії та гриби, які утворюють токсини. Такими продуцентами токсинів є Clostridium botulinum і різні види стафілококів. Деякі гриби утворюють мікотоксини, з яких найбільш відомий афлатоксин (продукт життєдіяльності гриба Asperglllus flavus).

Для консервування використовують фізичні та хімічні методи.

Фізичні методи.Це в першу чергу стерилізація за допомо­гою високої температури. Металеві консервні банки прогріва­ють в автоклаві. Для консервування кислих плодових соків дос­татньо пастеризації, у процесі якої гинуть лише вегетативні клітини, а спори зберігають життєздатність (ендоспори в кис­лому середовищу не проростають).

Плодові соки, мінеральні води, лікарські препарати стери­лізують через дрібнопористі азбестові чи целюлозні фільтри. Ста­рий поширений спосіб консервування харчових продуктів вису­шуванням ґрунтується на тому, що для росту мікроорганізмів необхідна певна вологість (понад 10 % води). Вівсяні пластівці, сушені фрукти, сіно, зерно зберігаються саме завдяки своєму сухому стану.

Опромінення для консервування харчових продуктів ще не досить поширене. УФ промені використовують переважно для стерилізації повітря на молочних заводах, хлібозаводах та ін. Надійним способом, який навіть у домашніх умовах конкурує з солінням, є зберігання при низькій температурі. В камерах для глибокого заморожування продукти зберігають при температурі мінус 20 °С і нижче.

Хімічні методи.Консервування підкисленням ґрунтуєть­ся на тому, що за низьких рН без доступу повітря росте дуже небагато мікроорганізмів. Термостійкі спори за рН нижче 5,0

не проростають. Для приготування кислої капусти, силосу, кис­лих огірків і сирокопчених ковбас використовують природне (натуральне) підкислення, яке відбувається в результаті молоч­нокислого бродіння. Для консервування до продуктів часто добав­ляють оцтову, лимонну, молочну кислоти.

М'ясні та рибні продукти консервують копченням. У коп­тильному димі містяться продукти сублімації — феноли, крезо­ли, альдегіди тощо, яким притаманні антисептичні властивості.

Для соління продукти вміщують у 14-25%-й розчин солі. Цукор у високих концентраціях ( до 50 %) також пригнічує ріст мікроорганізмів. Так готують мармелади, варення, сиропи.

Для консервування продуктів використовують і хімічні консерванти. У вино добавляють сірчисту кислоту, диетилпірокарбонат, сорбінову, бензойну та мурашину кислоти. Плоди цитрусових обробляють дифенілом та о-фенілфенолатом. Роб­ляться спроби застосовувати для консервування антибіотики.

 


Читайте також:

  1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  4. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  6. Адміністративні методи управління
  7. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  8. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  9. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  10. Аерометоди
  11. Активні групові методи
  12. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування




Переглядів: 4434

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Хімічні фактори. | АДАПТИВНІ РЕАКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ НА СТРЕСОВІ ДІЇ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.