Синхронні культури

Ріст у безперервній культурі

Метод безперервного культивування полягає в тому, що в посудину (ферментатор, культиватор), в якій вирощуються бактерії, весь час надходить свіже поживне середовище і одночасно з такою самою швидкістю відводиться культуральна рідина, яка вміщує бактеріальні клітини та продукти метаболізму. За такого культивування можна якоюсь мірою наблизитись до ідеальної ситуації, коли клітини тривалий час перебувають у фазі експоненційного росту за постійної концентрації субстрату та інших незмінних умов. Розглянемо безперервне культивування в режимі хемостату та турбідостату.

Ріст у хемостаті. У цьому режимі ріст бактерій контролюється концентрацією субстрату. Підтримуючи постійну концентрацію одного з необхідних субстратів (джерело азоту чи вуглецю) регулюванням швидкості протоку середовища (швидкості надходження поживного середовища), можна стабілізувати ріст культури. Основним показником безперервного культивування є швидкість розбавлення середовища .

Ріст культури в хемостаті контролюється концентрацією субстрату. На такому обмеженні швидкості росту концентрацією одного з необхідних субстратів {лімітувальний фактор) ґрунтується стабільність системи.

Ріст у турбідостаті. Принцип роботи турбідостату ґрунтується на регулюванні швидкості протоку середовища густиною (мутністю) популяції. Датчик мутності регулює через керуючу систему надходження поживного середовища. Турбідостатний контроль може ґрунтуватися на інших методах вимірювання біомаси або продуктів, які утворюються в процесі їхнього росту. Наприклад, рН-статний спосіб керування швидкістю протоку, використання оксистату- керування швидкістю протоку за швидкістю споживання кисню.

Принципові відмінності між періодичною та безперервною культурами:

періодичну культуру можна розглядати як замкнуту систему (якоюсь мірою подібну до багатоклітинного організму), яка в своєму розвитку проходить кілька фаз (лаг-фаза, експоненційна та ін.). Умови існування у всіх цих фазах різні. Автоматичне регулювання в періодичній культурі навряд чи можливе;

безперервна культура — це відкрита система, яка намагається досягти динамічної рівноваги. Фактор часу певною мірою виключається. Для організмів створюються незмінні умови середовища. Легко піддається автоматичному регулюванню.

Для вивчення синтезу окремих компонентів клітини в процесі її поділу, проведення цитогенетичних і генетичних досліджень використовують синхронні культури. Це культури, в яких певний час всі клітини діляться одночасно (синхронно) за рахунок однакової готовності до росту та поділу окремих особин. Синхронізація культури досягається фізичними та хіміко-біологічними методами:

фізичні — температурна дія, диференційне центрифугування, диференційне фільтрування, чергування світлових і темнових режимів у фотосинтезу вальних бактерій. За диференційного центрифугування або фільтрування можна відділити клітини легкої фракції (менших розмірів), які діляться синхронно впродовж кількох перших генерацій. Ці два методи є найбільш м'якими методами синхронізації культур;

хіміко-біологічні — вирощування бактерій на неповноцінних поживних середовищах з наступним перенесенням їх у повноцінні середовища, вимушене голодування бактерій.

ТЕМА 4:СИСТЕМАТИКА ПРОКАРІОТ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ріст бактерій у періодичній культурі	\|	ПІДХОДИ (ПРИНЦИПИ) КЛАСИФІКАЦІЇ БАКТЕРІЙ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.