Деякі бактерії (наприклад, псевдомонади) здатні розкладати глюкозу через глюконат (рис. 6.4). При цьому глюкоза під дією глюкозодегідрогенази окиснюється до глюконату. Глюконат під дією ферменту глюконокінази може фосфорилюватись до 6-фосфоглюконату, який катаболізується далі за шляхом Ентнера—Дудорова. Іншим варіантом перетворення глюконату є його окиснення до 2-кетоглюконату (фермент глюконатдегідрогеназа), який потім фосфорилюється і відновлюється (ферменти 2-кето-глюконокіназа та 2-кето-6-фосфоглюконатредуктаза), утворюючи знову-таки 6-фосфоглюконат, який катаболізується далі за шляхом Ентнера—Дудорова.
Акцепторами електронів у глюкозодегідрогеназній реакції можуть бути НАД+, НАДФ+, а також піролохінолінхінон (ПХХ), тому глюкозодегідрогенази можуть бути НАД+, НАДФ+- та ПХХ-залежними. Піролохінолінхінон-залежна глюкозодегідрогеназа інакше називається ФМС-залежною. ФМС — це феназин-метасульфат, який є штучним акцептором електронів у реакції виявлення ПХХ-залежної глюкозодегідрогенази.
Рис. 6.4.Катаболізм глюкози. Розщеплення через глюконат: