Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Основи створення, завдання та заходи ДСМК.

Інформаційна частина методичної розробки

Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.

Методика проведення заняття.

Заняття починається з перевiрки за списком студентiв, об'явлення теми, мети та плану заняття. Далі іде викладання та розбір учбових питань, які розглядаються на занятті. Перевірка підготовки студентів до заняття проводиться в ході вивчення учбових запитань. Наприкінці заняття проводиться вихідний контроль засвоєння знань шляхом рішення тестів, підводиться підсумок заняття, в ході якого студент заповнює "Індивідуальний план студента", і задається завдання до наступного заняття.

 

Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю".

Життєдіяльність людини включає різноманітність взаємодії людини і середовища її існування. Людина живе в умовах дії факторів, що загрожують її життю і здоров'ю. Ці фактори можуть бути постійними, викликаними негативним впливом на людину довкілля, виробничої сфери, соціально-політичної ситуації, та випадковими, викликаними негативним впливом надзвичайних ситуацій природного, техногенного чи соціально-політичного характеру.

В усьому світі, починаючи з другої половини минулого століття, відмічається абсолютне і відносне зростання санітарних втрат від надзвичайних ситуацій.

В Україні є об'єктивні передумови виникнення багатьох видів аварій, катастроф, які відносяться до надзвичайних ситуацій (НС). Так, на території держави діє понад 1200 великих вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів. Їх переважна кількість розташована в центральних, східних і південних областях країни, де зосереджені хімічні, нафто-газопереробні, металургійні, машинобудівні підприємства. До тяжких наслідків призводять вибухи газів в шахтах. Більше 1800 об'єктів господарства на Україні використовують в технологічному процесі хімічно небезпечні речовини, створюючи зони загрози для 20 млн. чоловік, що проживають поруч з ними. На території України діють 5 АЕС з 16 енергетичними реакторами, декілька науково-дослідних реакторів, а на 8000 підприємствах зберігають чи використовують радіоактивні речовини в небезпечних кількостях. До сьогоднішнього дня держава не може залікувати наслідки аварії на ЧАЕСв 1986 році. Слід зазначити, що ріки України перетинають близько 1700 мостів, які побудовані до 1961 року, 250 млн. залізобетонних конструкцій промислового призначення мають фізичне зношення понад допустимих норм. Велику небезпеку несуть у собі великі гідротехнічні споруди. У державі створено близько 1 тис. штучних водосховищ з рівнем води набагато вище природного. Об'єм води в цих водосховищах перевищує 1 млн. кубометрів. Сейсмонебезпечні зони держави охоплюють 70% її території. Велику небезпеку складають можливі зсуви, повені селі. За останні 10 років площа зсувонебезпечних територій зросла в 5 разів. Повені, селі як природного, так і техногенного характеру призводять до великих збитків та втрат населення. Кількість надзвичайних ситуацій безперервно зростає.

На тлі викладеного стає зрозумілою необхідність існування державної системи медичного реагування в умовах надзвичайної ситуації, здатної реально визначити рівні небезпеки, що загрожують людині, спланувати заходи з медико-санітарного забезпечення населення за умов НС і реалізувати їх при виникненні негативних наслідків НС.

Проблеми забезпечення медичного захисту населення при катастрофах завжди були в центрі уваги центральних органів виконавчої влади України. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997р. №343 "Про утворення державної служби медицини катастроф" була утворена державна служба медицини катастроф (ДСМК), на яку було покладено вирішен-ня в повному обсязі всіх медичних аспектів функціонування державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації в тому числі здійснювати прогнози медико-санітарних наслідків можливих надзвичайних ситуацій, планувати заходи з медико-санітарного забезпечення населення за умов НС та при виникненні надзвичайних ситуацій надавати постраждалим безплатну медичну допомогу на догоспітальному та госпітальному етапах.

Досвід міжнародних та вітчизняних спостережень свідчить, що пріоритетного значення набувають заходи щодо медико-санітарного забезпечення потерпілих, що лягає в основу переліку завдань служби медицини катастроф:

- взаємодія медичних сил, засобів і лікувальних закладів відповідно на державному й територіальному рівнях в сфері медичного захисту населення на території України в разі виникнення екстремальних ситуацій;

- прогнозування медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій і розробка рекомендацій щодо здійснення конкретних скоординованих заходів для зниження їх негативного впливу;

- ліквідація медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій медичними силами й засобами, насамперед спеціалізованими бригадами постійної готовності служби медицини катастроф.

Служба медицини катастроф згідно з покладеними на неї завданнями:

- надає постраждалим в екстремальних ситуаціях безкоштовну медичну допомогу на догоспітальному і госпітальному етапах насамперед силами спеціалізованих бригад постійної готовності служби медицини катастроф;

- організує і здійснює комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у зонах екстремальних ситуацій;

- координує роботу, спрямовану на забезпечення готовності органів охорони здоров’я, визначених МОЗ України лікувальних закладів, системи зв’язку й оповіщення, медичних і спеціалізованих формувань і закладів служби медицини катастроф до дій в екстремальних ситуаціях;

- здійснює збір, аналіз, урахування і надання інформації про медико-соціальні наслідки екстремальних ситуацій згідно з Тимчасовим регламентом надання інформації органами державної влади в межах урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій;

- забезпечує зберігання здоров’я персоналу, що бере участь у ліквідації наслідків екстремальних ситуацій;

- забезпечує створення й раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів служби медицини катастроф відповідно на центральному й територіальному рівнях;

- бере участь у підготовці медичних і немедичних кадрів, на яких згідно із законодавством покладені завдання надання медичної допомоги в разі виникнення екстремальних ситуацій;

- здійснює науково-дослідну роботу, пов’язану з удосконаленням форм і методів організації надання медичної допомоги постраждалим в екстремальних ситуаціях;

- бере участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини катастроф.

Заходи служби медицини катастроф складаються з таких розділів:

1. Удосконалення структури державної служби медицини катастроф.

2. Організація роботи з надання екстреної медичної допомоги населенню в екстремальних ситуаціях.

3. Санітарно-протиепідемічні заходи.

4. Організація наукового, кадрового і матеріально-технічного забезпечення Служби.

5. Міжнародне співробітництво.

6. Фінансування заходів.

 


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. II. Загально-шкільні заходи
  3. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  4. V. Завдання.
  5. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  6. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  7. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  8. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  9. Адміністративно-запобіжні заходи
  10. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
  11. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  12. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.




Переглядів: 487

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
План проведення практичного заняття | Та діяльність ДСМК.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.