• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Рп - чисельність прийнятих на роботу за даний період

План

Тема 4. Аналіз виробничих ресурсів та організації технічного рівня підприємства

4.1. Аналіз використання трудових ресурсів.

4.1.1. Аналіз стану трудових ресурсів і забезпеченість ними підприємства.

4.2. Аналіз використання робочого часу.

4.2.1. Показники використання робочого часу

Література: Бутинець Ф.Ф. ст. 426-444,

Лєнь В.С. ст. 571-583.

4.1.1. Аналіз стану трудових ресурсів і забезпеченість ними підприємства.

Успішне функціонування економіки підприємства залежить під рівня його забезпеченості економічними або виробничими ресурсами. Виділяють наступні групи економічних (виробничих) ресурсів:

- за складом: матеріальні, фінансові і трудові, природні;

- за походженням: первинні та вторинні;

- за структурою: засоби праці, предмети праці, продукти праці;

- за сферою використання: у сфері виробництва, у сфері обігу.

Праця поряд із засобами та предметами прані г необхідним елементом виробництва.

У ринковій економіці аналіз трудових відносин потребує більше уваги, оскількиробоча сила має вартісну оцінку, а отже є конкурентною на ринку праці, то розширює межі аналітичних досліджень. Критеріями оптимізації трудових відносин стають не лише економічні, а й соціальні параметри.

Від ефективності використання трудових ресурсів у процесі виробництва багато в чому залежать показники обсягу виробництва продукції, її собівартість,якість тощо. Тому аналіз використання трудових ресурсів є важливим розділом системи комплексного економічного аналізу діяльності підприємства.

Основні заклання, об'єкти та етапи аналізу трудових ресурсів наведено нарис. 5.1.

Однією з умов успішного функціонування підприємства є аналіз ресурсозабезпечення та здійснення оцінки ефективності використання його ресурсів

Рис. 5.1. Основні завдання, об'єкти та етапи аналізу використання трудових ресурсів

Аналіз ефективності використання трудових ресурсівпроводиться за наступними етапами:

1 етап. Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та руху робочої сили.

Основними об'єктами аналізу забезпечення підприємства трудовими ресурсами є: склад і структура персоналу; забезпеченість підприємства робітниками, адміністративно-управлінським персоналом, спеціалістами (освітній рівень, кваліфікація, професійний склад); рух робочої сили.

Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку наступних показників: коефіцієнт обороту з приймання, з вибуття, коефіцієнт плинності, коефіцієнт постійності кадрів.

2 етап. Аналіз використання робочого часу. На цьому етапі визначаються: загальні втрати робочого часу; цілоденні втрати робочого часу; непродуктивні затрати робочого часу.

3 етап. Вивчення продуктивності праці та трудомісткості продукції.

На робочому місці, в цеху, на підприємстві продуктивність праці визначається кількістю продукції, яку виробляє робітник за одиницю часу (годину, день, рік), тобто виробництво продукції за 1 людино-день (1 людино-годину) – виробіток, або кількістю часу, що витрачається на виготовлення одиниці продукції – трудомісткість. Відповідно, існує тісний взаємозв'язок між затратами праці на одиницю виробленої продукції та продуктивністю праці, а саме: чим нижче трудомісткість виробництва продукції, тим вища продуктивність праці.

4 етап. Оцінка витрат на заробітну плату.

У економічному аналізі використовують наступні поняття, пов'язані з оплатою праці працівників та іншими виплатами: фонд оплати праці, фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати, загальний фонд заробітної плати підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати з фонду оплати праці.

Результати господарської діяльності підприємств багато в чому зумовлюються забезпеченістю трудовими ресурсами та ефективністю використання цього найбільш активного і вирішального фактора виробничого процесу.

Для характеристики забезпеченості трудовими ресурсами та використання їх застосовують таку систему показників: чисельність персоналу і склад його за групами, категоріями, професіями та кваліфікацією; оборот, плинність кадрів; використання робочого часу, цілоденні та внутрішньозмінні втрати часу й структура їх за причинами; середній виробіток на одного працівника і на одного робітника певних хронологічний період (рік, місяць, день, годину); середній процент виконання норм виробітку відрядними робітниками та розподіл їх за ступенем виконання норм виробітку; трудомісткість основного і допоміжного виробництв і окремих видів продукції

Результати господарської діяльності підприємства багато в чому обумовлюються кадрами і ефективністю їх використання, тому що вони є найбільш активним і вирішальним фактором виробничого процесу [4].

На сучасному етапі розвитку економіки мало відповісти на питання, як виконуються виробничі завдання трудовим колективом. Насамперед необхідно виявити, які зміни використання праці відбулися у процесі виробництва. Оскільки ці зміни можуть носити як негативний, так і позитивний характер завданням аналізу є: виявити ці зміни і надалі або сприяти, або протидіяти їх розвитку.

Основні завдання аналізу:

- об'єктивна оцінка складу, структури чисельності персоналу і вплив зміни структури на показники продуктивності праці;

- оцінювання динаміки робочої сили і причин її руху;

- встановлення ступеня виконання плану і темпів динаміки продуктивності праці;

- виявлення факторів і кількісної зміни їх впливу на зміну трудових показників праці.

Метою аналізу праці є виявлення резервів і невикористаних можливостей, розроблення заходів з приведення їх у дію.

Джерелами інформації є багаточисельна облікова, планова, економічна, соціальна і виробнича інформація: оперативна звітність виробничих підрозділів, відділів, пов'язана з кадрами і використанням робочого часу. Основними звітними джерелами є: форма №1-ПВ (місячна), форма №2-ПВ (річна) – "Звіт з праці", форма №3-ПВ (квартальна) – "Звіти про використання робочого часу". Тут також використовуються "Звіти підприємства по продукції" (форма №1-П), "Зведена таблиця основних показників, що комплексно характеризують господарську діяльність підприємства" (форма №22). До джерел оперативної вхідної інформації відносяться особові картки обліку, трудові книжки, накази, розпорядження про прийом, звільнення, переміщення працівників, особисті рахунки про нарахування заробітної плати, табелі обліку відпрацьованого часу, на основі яких складаються баланси робочого часу (календарного фонду часу). Також використовуються дані спеціальних досліджень (хронометражу, фотографії робочого дня, анкетування і т.д.).

Для характеристики забезпечення кадрами та їх використання застосовують таку систему показників: чисельність персоналу і його склад за групами, категоріями, професіями та кваліфікацією; оборот, плинність кадрів; використання робочого часу, цілоденні та внутрішньозмінні втрати часу і структура їх за причинами; середній виробіток на одного працівника і на одного робітника за певний період; оцінку основних факторів, які впливають на рівень та динаміку продуктивності праці, а також на обсяг виробництва.

Аналіз руху робочої сили є найбільш відповідальним етапом в аналізі використання кадрів

При вивченні руху робочої сили слід розрізняти необхідний оборот і надмірний оборот

Коефіцієнт необхідного обороту (Кдо) визначається відношенням чисельності працівників, звільнених за даний період за причинами виробничого і загальнодержавного характеру (Рн о), в тому числі у зв'язку з скороченням штату і переведенням на інше підприємство, вступом до навчальних закладів, призовом до армії, втратою працездатності, до середньооблікової чисельності за той же період (Р)

Кн о = Рн.о/Р

Коефіцієнт надмірного обороту або коефіцієнт плинності кадрів (Кщ,), розраховується відношенням чисельності працівників, звільнених за даний період за власним бажанням, за прогул та інші порушення трудової дисципліни (Ру), до середньооблікової чисельності

К=Ру/Р

Коефіцієнт звільнення кадрів (Кзк) визначається як відношення чисельності працівників, звільнених за всіма причинами (Рз), до середньооблікової чисельності

Кзк=Рзв/Р

Коефіцієнт прийому кадрів (Кп) визначається як відношення чисельності працівників, прийнятих на роботу за даний період (Рп), до середньооблікової чисельності

Кп=Рн/Р

Також слід розраховувати коефіцієнти змінності і постійності Коефіцієнт змінності характеризує ступінь оновлення складу працівників Його обчислюють як частку від ділення найменшого з двох показників руху працівників (прийому на роботу та звільнення) на середньооблікову чисельність працівників

Коефіцієнт постійності розраховується шляхом ділення чисельності працівників, які знаходяться в списках підприємства протягом усього року (з 01 січня по 31 грудня), на їх середньооблікову чисельність

КдоСТ ⁼ Рпост /Р

В деяких джерелах зустрічається коефіцієнт стабільності кадрів, який розраховується за формулою

Кст=1-Ру/Рср+Рп/Рсред

де Ру - чисельність працівників, звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни,

Він розраховується при оцінці рівня наукової організації праці і управління виробництвом на підприємстві

Всі показники розраховують у динаміці і роблять відповідні висновки

4.2.1. Показники використання робочого часу

Одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є статистична форма 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік)». Додатково залучаються для аналізу дані табельного обліку, плановий (номінальний) баланс робочого часу, дані оперативного та вибіркового обліку (фотографії, самофотографії робочого дня окремих робітників, хронометраж операцій і робочих процесів, моментні спостереження в цехах і на дільницях).

Аналіз використання робочого часу доцільно проводити у двох напрямках:

- виявлення втрат робочого часу;

- виявлення непродуктивного використання робочого часу. Використання робочого часу для всіх категорій робітників аналізується за допомогою таких двох показників;

- середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період (місяць, квартал, рік);

- середня тривалість робочого дня (зміни).

Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях (дні виходів на роботу). На цей показник впливають такі фактори: втрати робочого часу, в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу (страйки); кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв'язку з навчанням.

Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого робочого тижня; часу надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни, що зафіксований в обліку; неповного робочого часу (скорочений робочий день, тиждень); часу інших скорочень робочого дня (зміни), передбачених законодавством (для матерів-годувальниць, підлітків).

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу. Під час аналізу необхідно визначити відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановити конкретні причини можливих відхилень. Такий аналіз необхідно проводити щодо кожної категорії працівників, кожного підрозділу і щодо підприємства в цілому за звітний період і в динаміці (табл. 5.1.).

Таблиця 5.1.

Аналіз рівня та динаміки використання робочого часу

Висновок: Розрахунки показали, що втрати робочого часу на підприємстві за 3 роки збільшилися в структурі загального фонду робочого часу в 2010 р. порівняно з 2009 р. на 4,83 пункта, за рахунок збільшення втрат робочого часу з дозволу адміністрації 2008 р. відносно 2009 р. на 0,9987 пунтків, а також негативне явище – це прогули, їх кількість зросла в структурі втрат робочого часу в 2010 р. на 0,0023 та на 0,0027 п. Відповідно відносно 2008 р., 2009 р. Потрібно керівництву ретельно вивчити всі втрати робочого часу, які в 2010 р. відносно 2008 р. збільшилися з усіх причин, а це негативно впливає на ефективність діяльності підприємства.

Читайте також:

1. I період – адаптаційний.
2. I. Грецький період (друга половина VII — середина
3. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
4. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
5. N – чисельність популяції
6. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
7. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
8. Антропологічна періодизація первісної історії
9. Багатофазний однопівперіодний випрямляч
10. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
11. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
12. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.

Переглядів: 867