Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання

План лекції

Лекція

на тему „Основи житлового права України”

1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання.

2. Право громадян на житло і форми його реалізації.

3. Приватизація державного житлового фонду.

4. Договір житлового найму: поняття, відповідальність за його невиконання.

5. Юридична відповідальність за порушення житлового законодавства.

Житлове право України — це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами і громадян з державними і громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.

Предметом правового регулювання житлового права України є правовідносини, що виникають у процесі: реалізації права на житло, надання людині й громадянину жилих приміщень у користування, користування людиною жилим приміщенням, управління житловим фондом, експлуатації та охорони житлового фонду, капітального й поточного будівництва житла, виключення з житлового фонду жилих будинків і приміщень, що не придатні для проживання, розгляду житлових спорів тощо.

Систему нормативно-правових актів, що регулюють житлові відносини в Україні, складають : Конституція України; Житловий кодекс, прийнятий 30 червня 1983 р., введений в дію 1 січня 1984 р., Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року, інші Закони, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти.

Право громадян України на житло закріплено ст. 47 Конституції України. Воно забезпечується розвитком і охороною всіх видів державного житлового фонду, утворенням ринкової системи житлового забезпечення громадян через приватизацію житла, справедливим розподілом жилої площі під контролем громадськості.

Конституційне право на житло вважається забезпеченим лише тоді, коли громадянин України має житло, що відповідає установленим нормам і придатне для проживання.

Житловий фонд — це складний інженерний комплекс, який включає жилі будинки і приміщення в інших будівлях, різноманітне теплоенергетичне обладнання, автоматичні засоби управління та експлуатації, розгалужену мережу комунікацій, протипожежне, ліфтове, санітарно-технічне та інше устаткування. Розрізняють такі види житлового фонду:

1) державний;

2) громадський;

3) кооперативний (ЖБК);

4) індивідуальний.

Державний житловий фонд — це сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що перебувають у власності місцевих рад, державних підприємств, установ, організацій і призначаються для проживання людини і громадянина.

Громадський житловий фонд — це сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що належать колгоспам, іншим кооперативним організаціям, їхнім об'єднанням, профспілкам та іншим громадським організаціям.

Фонд житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) — це сукупність жилих будинків, що належать житлово-будівельним кооперативам і призначаються для проживання членів ЖБК.

Індивідуальний житловий фонд — це сукупність жилих будинків (приміщень), що перебувають в особистій і приватній власності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види соціальних послуг, пільг і матеріального забезпечення, що надаються населенню в Україні	\|	Приватизація державного житлового фонду

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.