Контроль розрахунків підприємства на податок на додану вартість.

Розрахунки підприємства на податок на додану вартість займають важливе місце в межах розглянутої тематики. Щоб упевнитися в законності здійснення операцій, пов'язаних із ПДВ, ревізорові потрібно буде виконати певний обсяг контрольних дій і виявити глибокі професійні знання з даної теми.

На самому початку перевірки необхідно з'ясувати, чи було зареєстроване підприємство як платник податку на додану вартість. Підтвердженням реєстрації в органі державного управління є відповідне свідоцтво. Потім має сенс порівняти дату реєстрації (одержання свідоцтва) з датою початку фінансово-господарської діяльності. Таке порівняння спрямоване на виявлення незаконного включення окремих сум до складу податкового кредиту. Це пов'язано з тим, що, не маючи свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, підприємство не має права включати суму сплаченого ПДВ у податковий кредит. Тому ревізори починають перевірку саме із з'ясування цього питання.

З огляду на роль податку на додану вартість у формуванні державного бюджету, законодавчо затверджені додаткові реєстри обліку, які покликані підсилити контроль розрахунків на податок на додану вартість.

Ревізори перевіряють наявність на підприємстві книги придбань і книги продаж, а також їхню реєстрацію в податковій адміністрації. Також контролю піддається послідовність нумерації вищезгаданих книг, які, крім цього, повинні бути обов'язково прошнуровані.

Наступним кроком є взаємна перевірка книги придбань або книги продаж і податкових накладних на предмет відповідності величини ПДВ в обох документах. Можливе виявлення випадків, коли по деяких операціях, відбитих у книзі придбань, відсутні податкові накладні або вони не містять усіх реквізитів. У таких випадках підприємство не мало підстав включати відповідні суми податку на додану вартість у податковий кредит звітного періоду, що перевіряється.

Окремим напрямом перевірки розрахунків підприємства по податок на додану вартість контроль своєчасності включення сум податку в розрахунок величини податкового кредиту або при визначенні розміру податкових зобов'язань. У цьому випадку ревізор керується Законом України "Про податок на додану вартість", де зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань (кредиту) вважається дата, яка доводиться на податковий період, протягом якого відбулася яка-небудь подія, зроблена раніше:

1. Дата зарахування (перерахування) коштів на банківський рахунок як оплата товарів (робіт, послуг), предметів продажу, а у випадку продажу за наявні - дата оприбуткування (витрати) грошей у касі.

2. Дата відвантаження (одержання) товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг).

Як джерела контролю своєчасності віднесення ПДВ до відповідного податкового періоду можуть бути використані:

книги продажів і придбань, журнали-ордери й відомості по рахунках №30 й №31, журнал №3, аналітичні відомості по рахунках №36, №37, №63, №64, дані по дебету рахунку №37(1) і кредиту рахунку №68(1) (авансові платежі).

Вибірково виконується арифметична перевірка правильності вирахування податку на додану вартість, що полягає у виконанні найпростіших розрахунків.

Коли вірогідність даних про розміри податкового кредиту й податкових зобов'язань не викликає сумнівів, перевіряючий може перейти до перевірки правильності визначення ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет.

Члени ревізійної групи зобов'язані звернути увагу на обґрунтованість застосування нульової ставки, а також здійснення операцій, які не є об'єктом оподатковування по податку на додану вартість.

Своєчасність і повнота перерахування податку на додану вартість контролюється аналогічно перевірці розрахунків по податку на прибуток.

Крім розглянутих податків, перевірці підлягають операції по вирахуванню й сплаті акцизного збору, прибуткового податку, комунального податку, податку на землю, гербового збору й великого переліку інших платежів.

Кожний платіж повинен бути перевірений ревізорами з урахуванням всіх норм і особливостей, найбільш властивих і характерних розрахунковим операціям по даному податку.

На першому плані завжди є база оподатковування й працівники органів контролю повинні чітко уявляти методику її формування. Тому в даному напрямку необхідно виділити значення прийому техніко-економічних розрахунків, який використовують ревізори. Прикладом може бути розрахунок сум комунального податку, де визначальним фактором у визначенні розмірів платежу виступає чисельність працівників підприємства.

Строки сплати в бюджет обов'язкових податків і платежів (зборів) та надання по них звітних даних, як правило, не збігаються. Тому, потрібно дуже уважно контролювати дотримання підприємством установлених строків подачі звітності й сплати по кожному податку.

Ще один напрям контролю, що має велике значення для ефективності контрольних дій, стосується організації обліку розрахунків підприємства з бюджетом. Глибока аналітичність облікових даних, належне оформлення первинної документації, правильна кореспонденція рахунків дають можливість підприємству уникнути здійснення незаконних дій і знижують трудомісткість ревізійного процесу.

Прийняття рішень за результатами перевірки розрахунків підприємства з бюджетом спрямоване на вилучення в бюджет недоотриманих коштів, а також застосування штрафних санкцій до винуватців.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок застосування фінансових санкцій і стягнення боргів по податкових сплатах.	\|	Контроль нарахування та сплати акцизного збору.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.