Тектонічна будова

Карпатизаймають біля 4% площі України. Уздовж північно-східного краю Карпат тягнеться Передкарпатська передгірна височина. А далі на південний захід протягуються чотири середньо — або низькогірні пасма. Гори й масиви, що входять до складу пасом, нагадують копни сіна, їх згладжені вершини називають полонинами.

Рис.1. Класифікація великих форм рельєфу в межах України

Низовини Височини Карпати Кримські

Низовинизаймають 70% площі України. Їх прикладами є Поліська, Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська.

Низовини іноді мають відносно підняті ділянки. Так, серед переважно піщаної заболоченої Поліської низовини піднімається Словечансько-Овруцький кряж (кряж —це витягнута скеляста височина). Північно-східну, дещо підвищену частину Придніпровської низовини називають Полтавською рівниною.

До складу Причорноморської низовини іноді відносять Північно-Кримську низовину. Тут, на побережжі затоки Сиваш, та поблизу Одеси трапляються западинки нижче рівня моря (до —4м), Закарпатська низовина — це частина більшої Середньодунайської низовини у межах України.

Височини займають 25% площі України. Знайдемо на фізичній карті розташування височин і абсолютні висоти їх найвищих точок: Придніпровську (322 м); Подільську і її складові частини — кряжі Гологоро-Кременецький (гора Камула, 471 м), Товтровий або Медобори (435м), височини — Опілля (445 м) і Хотинська (г. Берда 515 м); Розточчя (395 м); Волинську (342 м); Донецьку височину, в осьовій частині якої розташований Донецький кряж (г. Могила Мечетна, 367 м); Середньоросійську (236 м), Приазовську (г. Могила-Бельмак, 324 м).

Гори займають лише 5% площі України (на її крайньому заході і півдні). Вони є складовою частиною великого Середземноморського гірського поясу, що простирається від Піренеїв до гір Центральної Азії. Українські (або Східні, чи Лісисті) Карпати становлять 1/10 частину підковоподібної Карпатської гірської системи. А Кримські гори, розташовані на півдні півострова, відносять до Кримсько-Кавказької гірської системи.

Гори складаються із кількох паралельних пасом (ланцюжків окремих гір і масивів). За висотою пасма поділяються на передгірні височини (середньою висотою до 500 м), низькогірні (500-1000 м) і середньогірні (1000-2000 м). Пасма розділені долинами і улоговинами.

Перше пасмо називається Зовнішнім або Скибовим (гори розташовуються ніби нарізані скиби хліба). До складу Зовнішнього пасма входять гори Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати, їх вершини мають висоту 1300-1800 м

Друге пасмо — Вододільно-Верховинське переважно низькогірне. Це найдавніше пасмо Карпат, із якого починаються основні річки. Одні річки є притоками Дунаю, інші — Дністра. Міжгірні улоговини й зниження (сідловини) пасма ще в давнину використовували для переїзду через гори. Ці зниження називають перевалами. Найвідомішими перевалами Вододільно-Верховинських Карпат є Ужоцький (889 м), Середній Верецький (838 м), Яблуницький (931 м). Через них прокладені транспортні шляхи.

Третє, найвище пасмо — Полонинсько-Чорно-горське. Найвищий масив пасма — Чорногора. Його вінчають 6 вершин висотою понад 2000 м, серед яких найвища точка Карпат і України — гора Говерла (2061 м), Бребенескул, Петрос, Гутин-Томнатик, Ребра, Піп Іван Чорногорський.

Перші три пасма складені відносно м’якими осадовими гірськими породами.

Четвертим є низькогірне Вулканічне (або Вигорлат-Гутинське) пасмо, західні схили якого межують із Закарпатською низовиною. Пасмо складається з ланцюжка куполів згаслих вулканів.

На півдні Карпат окремо виділяють середньогірні Чивчинські й Рахівські гори, складені міцними давніми кристалічними породами.

Кримські гори займають біля 1% площі України. Вони трьома східцями поступово піднімаються з півночі і круто обриваються на півдні до Чорного моря. Гори поділяють на три пасма: два передгірні (Зовнішнє, висотою 200-350 м і Внутрішнє, висотою 400-600 м) і Головне (низькогірне — на сході і середньогірне на заході). Поперечними розломами Головне пасмо розбите на кілька масивів із згладженими безлісими вершинами-яйлами. Найвищим масивом пасма є Бабуган-яйла, яку вінчає гора Роман-Кош (1545 м). По одному із поперечних розломів-знижень Головного пасма — Ангарському перевалу — пролягає тролейбусна траса від Сімферополя до Алушти і Ялти. Праворуч від перевалу ви можете побачити один із найвищих масивів — Чатирдаг, на схилах якого для відвідування екскурсантів відкриті дві печери. Зліва чарують око фантастичні природні скульптури масиву Демерджі. Південні схили гір круто обриваються у бік моря, а північні — відносно пологі.

Вузьку смужку (2-12 км) між Головним пасмом і Чорним морем займає Південний берег Криму. Це прибережні височини і низькогір’я, в тому числі гори-відторженці (що сповзли з Головного пасма), та гори магматичного походження — Аюдаг, Кастель, згаслий вулкан Карадаг.

Практичні завдання і контрольні запитання:

1. Користуючись фізичною картою й текстом посібника, виконайте до кінця схему “Рельєф України” запишіть чотири приклади низовин, сім - височин, шість - пасом Карпат і три - пасом Кримських гір. Нижче запишіть абсолютні висоти височин і гір та назви їх вершин.

2. На контурну карту нанесіть найбільші форми рельєфу України (згідно виконаної схеми ), вершини гір. Підписи робіть по напряму протяжності форм рельєфу.

3. У якій частині поверхні України розташовані гори, а в якій - рівнини? Яка частина України (відносно долини Дніпра) вища? У межах яких великих форм рельєфу розташована ваша область і населений пункт?

4. Покажіть на стінній карті України: а) низовини і височини; б) гори, їх низько- і середньогірні пасма; в) найважливіші перевали. 5 .Складіть чайнворд "Рельєф України".

Ознайомтесь з коротким словничком походження назв великих форм рельєфу України (оронімів):

Аюдаг - мис і гора на Південному Березі Криму. Від татарського "аю" (ведмідь) і турецького "даг" (гора). Зовнішнім виглядом схожа на ведмедя, що ніби припав до моря і п'є воду.

Бабуган-яйла - найвищий масив Кримських гір; від тюркського "баба" (батько) і "яйла" (літнє гірське пасовище). Тут: "батько гір", "головне літнє пасовище".

Бескиди - гори зовнішньої частини Карпат. В українській мові набуло значення "гора, стрімкий схил". Виводять з німецького "Beskeid" (вододіл), іллірійського "Biz-Кit" ( буковий ліс).

Верховина, Верховинський хребет - народна назва центральної частини Карпат, з якої беруть початок основні ріки.

Говерла - від румунського "Hоwіг1а" (важкопрохідне підняття).

Горгани - хребет в Карпатах; діалектне - "кам'янисті розсипища". Є версія походження від давньоруського "горга" (порив вітру, шквал).

Донецький кряж - від р.Донець; кряж- витягнута скеляста височина.

Карадаг - гірський масив (згаслий вулкан) у Криму. Від тюркських слів "кара" (чорний) і "даг" (гора).

Карпати - напевно, зв'язана з племенем карпів (у сучасній албанській мові слово "карпи" означає "скеля"). Виводять також від слов'янського "харбат", "хрб" (хребет). Румуни вважають, що топонім має основу "кар , каро" (камінь).

Крим - від тюркського слова "кермен, керем" (фортеця, стіна).

Могила Мечетна - вершина Донецького кряжу. Могила -"горб, куполоподібне підняття"; Мечетна - поряд у ХУІІст. існувала мечеть.

Полонинський хребет - від слова "полонина", "плай" - безлісі простори на згладжених вершинах Карпатських гір (від нім. "плац" - рівне місце).

Розточчя - височина на межі України та Польщі; назва походить від вододілу (розтіччя) між басейнами Західного Бугу та Дністра.

Роман-Кош - вершина Кримських гір. Роман (римський), можливо - тюркське "урман" (ліс) і "кош" (стоянка, житло пастухів овечих отар).

Середньоросійська височина - виділена у кінці ХІХ століття. військовим геодезистом О.О.Тілло при створенні карти і названа за її положенням.

Товтри - вапнякові горби, відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. Перекручена від "Татри" (названі так польськими геологами). Ще називають Медоборами.

Чорногора - найвищий гірський масив Карпат, вкритий чорним (темним) ялиновим лісом.

Геологія — це система наук, які вивчають речовинний склад Землі, будову і рухи літосфери (кам’яної оболонки Землі). Тектоніка — одна із геологічних наук, — вивчає будову і рухи літосфери.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні риси будови поверхні	\|	Тектонічне районування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.