Підприємство в економічній системі

1. Підприємництво – сутність та принципи.

2. Підприємство як форма організації виробництва.

3. Фонди підприємства.

Підприємництво – ініціативна діяльність, спрямована на пошук варіантів найбільш ефективного використання ресурсів з метою одержання прибутку.

Суб’єкти підприємництва: індивідуальні особи (приватне підприємництво), група осіб, об’єднаних між собою угодами та економічними інтересами (колективне підприємництво), інколи державні органи (державне підприємництво).

Підприємництво як економічна категорія – система економічних відносин суб’єкта підприємницької діяльності з державою, з іншими суб’єктами, з працівниками.

Підприємництво як метод господарювання (комерційний розрахунок, господарський розрахунок) – сукупність заходів, форм, методів господарської діяльності.

Принципи організації підприємництва:

· самостійність і незалежність господарюючих суб’єктів, можливість приймати будь-які рішення в межах існуючих правових норм;

· принцип матеріальної зацікавленості – спрямованість на максимізацію прибутку і розширення сфери впливу;

· господарський ризик і відповідальність за результати діяльності власними доходами, майном, тощо.

Підприємство – первинна, основна ланка суспільного відтворення, історично визначена суспільна форма функціонування продуктивних сил, в якій відбувається поєднання робочої сили та засобів виробництва. Підприємство – це колектив людей, об’єднаних кооперацією праці та загальними економічними інтересами. Підприємство – це комплекс засобів виробництва, які мають певну технологічну єдність для створення певного продукту.

Фірма – складне об’єднання матеріальних і людських ресурсів, відповідним чином організованих та скоординованих, з метою виробництва певних благ.

Форми підприємств:

за формою власності:

· державні – характеризуються відносною економічною відокремленістю;

· групові – орендні, акціонерні, кооперативні, колективні;

· індивідуальні підприємства (приватні);

· підприємства змішаної власності.

за організаційними формами:

· одноосібне (індивідуальне);

· партнерство (товариство);

· корпорація.

за розмірами виробництва:

· мале,

· середнє,

· велике.

Матеріальна основа підприємницької діяльності – капітал (фонди) підприємства.

Фонди (капітал) – це сукупність матеріальних і грошових засобів підприємства, фірми (речовий і особистий фактор виробництва), які перебувають у певній формі власності або у розпорядженні підприємства і слугують матеріальною основою його діяльності. (В умовах приватної власності - це капітал, в умовах спільної - фонди).

Специфічний стан виробничих фондів (капіталу) - це постійний рух їх вартості. Вони існують тільки в постійному русі, де відбувається самозростання вартості.

Кругоборот капіталу (виробничих фондів) – постійний рух вартості фондів, у процесі якого вони послідовно проходять три стадії і набувають три форми: грошову, продуктивну, товарну.

Кругооборот капіталу можна виразити такою формулою:

ЗВ

Г Т ... В ... Т' Г';

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасна економічна теорія традиційно виділяє п‘ять груп факторів виробництва: землю, працю, капітал, підприємницьку здібність, інформацію.	\|	Subject and aims of the course «A History of the English Language».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.