• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИСНОВОК

ВСТУП

ТЕМА № 2(2год.)

МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

ВИСНОВОК

до п’ятого питання:

Лікарські рослини, що містять отруйні речовини, використовуються в медицині і тому фармацевту необхідно добре знати правила заготівлі такої ЛРС, щоб кваліфіковано інформувати населення про використання і заготівлю лікарських рослин, які належать до списку Б або А.

Тема «Вступ. Заготівля лікарської рослинної сировини» дуже важлива для подальшого вивчення фармакогнозії, тому що дає поняття про основні поняття і терміни фармакогнозії, знайомить з основними правилами заготівлі ЛРС і лікарських рослин, які містять отруйні речовини, згідно вимогам ДФ ХІ та ДФУ.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКОГО державнОГО МЕДИЧНОГО університетУ

Циклова комісія професійної та практичної підготовки відділення «Фармація»

лекція

з навчальної дисципліни: ФАРМАКОГНОЗІЯ

СУШІННЯ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ, ПАКУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ЛРС.

Для студентів відділення

«Фармація»

Запоріжжя – 2012

Лекцію підготувала: Н.М. Іванкіна –викладачвищої кваліфікаційної категорії

Схвалено на засіданні циклової комісії професійної та практичної підготовки відділення «Фармація»

Протокол №2 від 25 вересня 2012 року.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Способи сушіння ЛРС.

2. Температурний режим сушіння. Типи сушарень.

3. Стандартизація висушеної ЛРС.

4. Пакування, маркування, транспортування ЛРС.

5. Особливості зберігання ЛРС в аптеках та на складах.

Література:

1. І.А.Бобкова, Л.В.Варлахова «Фармакогнозія» - К: Медицина, 2010,С.48– 57

Література для поглибленого вивчення:

1. В.М.Ковальов, О.І.Павлій «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» - Х:

«Прапор», 2000,С.35-39

Мета лекції:

Дидактична: Засвоїти основні способи сушіння, температурний режим сушіння, стандартизацію висушеної ЛРС, пакування , маркування, транспортування і зберігання ЛРС.

Виховна: Виховувати професійні якості майбутнього спеціаліста: відповідальність, охайність, комунікативність; любов до природи та екологічне ставлення до навколишнього середовища.

Тема даної лекції необхідна для подальшого вивчення фармакогнозії в повному курсі навчальної програми.

1. Способи сушіння ЛРС.

Сушіння — це метод консервування лікарської рослинної сировини на тривалий термін для забезпечення роботи фармацевтичної промисловості та мережі аптек. Термін придатності кожної сухої сировини зазначено у відповідному нормативному документі.

Сушіння ЛРС потрібно проводити швидко, якісно і правильно. Швидко — починати сушіння сировини через 1—2 год після заготівлі. Якісно — максимально зберегти БАР, діючі речовини та зовнішній вигляд сировини. Правильно — дотримувати відповідного температурного режиму.

Ферменти та вода, що містяться в рослииних клітинах, найчастіше спричинюють розщеплення БАР (виняток: сировина, яка містить ефірні олії, утворює біогенні стимулятори). Щоб швидко інактивуваги ферменти, видалити вологу, сировину сушать за певної температури. Температурний режим сушіння встановлюють експериментально з урахуванням хімічного складу та виду сировини:

— сировину, яка містить ефірні олії, сушать товстим шаром (до 15 см) за температури 25—40°С, що запобігає випаровуванню олії та до того ж у процесі сушіння ще триває її накопичення. Наприклад, у сировини валеріани лікарської після сушіння з'являється сильний специфічний запах ефірної олії;

— сировину, яка містить глікозиди, сушать за температури 55— 60°С, розкладаючи тонким шаром. За цих умов інактивуються ферменти. Щоб прискорити випаровування вологи, сировину періодично перевертають;

— для вітамінної сировини оптимальна температура — 70—90°С. Її розкладають тонким шаром, перевертаючи в процесі сушіння;

— більшість інших видів сировини сушать за температури 50— 60°С.

— Основні правша сушіння. Надземні органи не миють. Бруньки (берези, сосни) сушать швидко за помірної температури, розстилаючи тонким шаром та перемішуючи. У лусочках бруньок містяться смолисті речовини, ефірні олії, які при повільному сушінні можуть пліснявіти, змінювати колір і втрачати якість.

— Кора містить менше вологи, висихає швидше. Але в процесі сушіння темнішає, тому що дубильні речовини кори окиснюються і змінюють колір. При сушінні кори крушини треба стежити, щоб жолобок кори не потрапляв у інший жолобок, тому що внутрішня поверхня крушини чорніє.

— Листки розкладають тонким шаром або поодинці (підбіл). Черешки здебільшого видаляють.

— Квітки під час сушіння бажано не перемішувати, тому їх розкладають тонким шаром. При перемішуванні вони змінюють колір та подрібнюються.

— Трави розкладають тонким шаром, перемішувати їх треба обережно, адже на стеблах є листки і квітки, тому вимоги ті самі, що й до цих видів сировини.

— Сухі плоди і насіння (льон, фенхель, аніс) містять мало вологи, тому після заготівлі їх здебільшого тільки досушують.

— Соковиті плоди, наприклад малину, чорницю, смородину краще спочатку прив'ялити на сонці, а потім сушити в сушарнях.

— Підземні органи миють (крім кореня алтеї лікарської, кореня барбарису та солодки); спочатку їх сушать за невисокої температури, потім досушують за температури, яка відповідає вмісту діючих речовин. Такий спосіб забезпечує рівномірне висихання.

—

до першого питання:

Знати правила сушіння ЛРС фармацевту потрібно, щоб проводити швидко, якісно і правильно сушіння ЛРС для максимального збереження БАР, інформувати населення про способи сушіння різних частин лікарських рослин.

2. Температурний режим сушіння. Типи сушарень.

Сушать сировину за допомогою природного тепла або штучного. Сушіння за умов природного тепла просте, дешеве, доступне, але залежить від погодних умов. На ніч сировину необхідно закривати або забирати в приміщення. Сушіння за допомогою природного тепла буває сонячне та тіньове.

Сонячне сушіння. Так сушать підземні органи, кору, насіння, деякі плоди. Можна пров'ялювати соковиті ягоди чорниці, малини, смородини для прискорення подальшого сушіння та збереження якості. Розкладають сировину на підстилки. Заборонено сушити на сонці квітки, листки трави, бо вони змінюють свій природний колір, вигорають, буріють унаслідок руйнування хлорофілу та красильних речовин.

Тіньове повітряне сушіння. Можна сушити більшість видів сировини: квітки, листки, трави. Розкладають сировину під навісами на підстилки або сітки тонким шаром, періодично та обережно перевертаючи.

За умов природного тепла можна сушити сировину на горищах. Горище має бути чистим і бажано під залізним дахом. Його обладнують стелажами, полицями, сітками або рамами з полотном. Обов'язковою умовою є наявність надійної вентиляції та доcтатнє прогрівання горища. Розкладають сировину тонким шаром, ураховуючи температурні вимоги. Вище кладуть ту сировину, що потребує швидкого сушіння (глікозидну), а нижче — повільного сушіння (ефіроолійну).

Сушіння за допомогою штучного обігрівання. Проводять у спеціальних сушарнях, де регулюється температура. Сушарню обладнують вентиляцією, тому процес висушування відбувається швидко, оскільки вологе повітря постійно замінюється на свіже сухе.

Існують сушарні тимчасової і безперервної дії. Вони можуть бути стаціонарні й переносні. Стаціонарними сушарнями оснащують спеціалізовані господарства, заготівельно-приймальні установи. Сушарні мають сушильну камеру та ізольоване джерело тепла. Сушарня періодичної дії складається з камери, обладнаної стелажами, вентиляцією та трубами, якими подається тепло. Температуру встановлюють відповідно до виду сировини та її хімічного складу. Через певний проміжок часу суху сировину вивантажують. Сушарня безперервної дії обладнана стрічкою, яка рухається. Завдяки цьому сировина під час сушіння перевертається і швидко висихає. Для сушіння ягід, плодів існують плодо- і овочесушарні. Переносні сушарні бувають різної конструкції. їх часто монтують в машинах і за необхідності пересувають до місць заготівлі.

Можна сушити ЛРС у сільських печах, проте необхідно стежити, щоб піч не була надто гарячою і сировина не згоріла.

Кінець сушіння визначають на злам сировини: кора, корені, стебла, найсоковитіші частини повинні не гнутися, а з тріском ламатися.

Для кожного виду сировини в нормативному документі зазначено допустиму вологість. У середньому — 10—14 %.

Існують певні вимоги щодо умов сушіння сировини за видами:

1. Рослини, які містять ефірні олії, сушать за температури 25 – 40С

2. Рослини, які містять кардіотонічні глікозиди, сушать за температури 50 – 55С

3. Рослини, які містять вітаміни, сушать за температури 60 – 90С

4. Рослини, які містять різні групи БАР (дубильні речовини, алкалоїди, антраглікозиди, полісахариди, флавоноїди тощо) сушать за температури 50 – 60С.

Усі особливості сушіння описано у відповідних документах.

Читайте також:

1. IV. Висновок
2. IV. Висновок
3. Аудиторський висновок
4. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
5. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
6. Безумовно-позитивний висновок
7. Висновок
8. ВИСНОВОК
9. ВИСНОВОК
10. Висновок
11. Висновок
12. Висновок

Переглядів: 959