• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метою вивчення МЕВ є формування системи спеціальних знань з проблем сучасного стану та перспектив розвитку МЕВ.

Завдання вивчення МЕВ такі:

- завдання сутності МЕВ, значення та еволюція їх;

- розуміння чинників і рівнів розвитку МЕВ;

- знання особливостей дії законів і принципів у сфері МЕВ;

- знання форм МЕВ, особливості розвитку інтеграційних процесів та діяльності міжнародних економічних організацій;

- використання одержаних знань як в Україні, так і за її межами, виходячи з цілей її інтеграції в сучасну систему світо господарських зв’язків.

Основними методами, якими користуються при дослідженні МЕВ, є єдність аналізу і синтезу, взаємозв’язок логічного і історичного, математичне моделювання та ін. Їх комплексне застосування забезпечує достовірність висновків щодо поточного стану та перспектив розвитку МЕВ.

Понятійний апарат МЕВ визначається загальними закономірностями господарського розвитку.

Йому притаманні певні особливості:

1) МЕВ включають господарські відносини, що виходять за межі національних економік. В їх складі є регіональні і загально планетарні проблеми.

2) Реалізація МЕВ потребує ресурсів, які відсутні в національній економіці.

3) МЕВ характерно міжнародне переміщення товарів, послуг і факторів виробництва.

4) МЕВ використовують специфічні інструменти, наприклад, валюту та мито.

Головним завданням науки МЕВ є визначення існуючих суперечностей МЕВ та пошук шляхів їх вирішення. Останнє може здійснюватися лише на певний проміжок часу, тому що у МЕВ нема довічних ворогів або друзів. Довічними є тільки власні національні зовнішньоекономічні інтереси.

Складовими МЕВ є:

- міжнародний поділ праці;

- міжнародна інтеграція;

- міжнародні науково-технічні відносини;

- міжнародна міграція робочої сили;

- світова валютна система і міжнародні валютно-фінансові відносини;

- міжнародні валютно-кредитні відносини і рух міжнародного капіталу;

- МЕВ у сфері послуг;

- проблеми інтеграції України у світогосподарські зв’язки;

- глобальні проблеми МЕВ.

Наведена структура МЕВ визначає і структуру курсу МЕВ. Головна увага в якому приділяється саме аналізу наведених складових.

2. МЕВ як економічна категорія.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ), з одного боку, являють собою масштабну і найбільш динамічну частину міжнародних відносин (наряду з воєнними, політичними, гуманітарними, дипломатичними), а з іншого боку, – це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання, що вийшли за рамки національних границь (рис. 1).

Рисунок 1.1. Формування системи міжнародних економічних відносин

В основі МЕВ лежить міжнародний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях. МПП є безпосереднім продовженням суспільного поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації. Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація. Вирізняють предметну, подетальну і технологічну спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу. Розвиток міжнародної спеціалізації обумовлює розвиток видів та форм міжнародної кооперації – міжгалузевої, внутрішньогалузевої, окремих підприємств.

МПП за родом діяльності розвивається за двома напрямками: вертикальним та горизонтальним. Вертикальне - спостерігається, коли різні виробники формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують ряд послідовних виробничних операцій. Горизонтальний поділ праці передбачає виготовлення окремими виробниками компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі.

Таким чином, МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн (табл. 1), підприємств та їх об’єднань на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції.

Рисунок 1.2. Міжнародний поділ праці

Таблица 1

Сучасна міжнародна спеціалізація промислово розвинутих країн*

Історично МПП виник як система, основним структурним елементом якої були національні господарські комплекси. На початкових стадіях розвитку світогосподарські зв’язки зводились до відносин обігу, перш за все товарного; пізніше міграції капіталу та робочої сили. Таким чином, міжнаціональні економічні відносини з’явились як похідні, вторинні відносно розвитку суспільного поділу праці в середині країн.

Виникнення та подальший розвиток МПП здійснюється під впливом цілої низки різноманітних факторів, які можливо систематизувати за такими ознаками:

· Природно-географічні – відмінності у кліматичних умовах, економіко-географічному положенні, наділеності природними ресурсами;

· Соціально-економічні – характеристики робочої сили, науково-технічний потенціал, виробничий апарат.

· Науково-технологічний прогрес – розширення та поглиблення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів підприємств, технологічна диверсифікація.

Взаємодія різних факторів в умовах цивілізаційного розвитку визначає роль країни у МПП та її місце у світогосподарських зв’язках.

3. Рівні, форми, об’єкти і суб’єкти МЕВ.

Міжнародний поділ праці та його міжнародна кооперація є базою для виникнення світового ринку, який розвивався на основі внутрішніх ринків, що поступово виходили за національні кордони. Світовий ринок – сфера тривалих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторах виробництва.На відмінність від світового ринку, світове господарство охоплює наряду з сферою обміну, також і сферу виробництва. Це один із існуючих підходів щодо характеру розвитку світового господарства, якій відображає стадійність процесу.

Таким чином, об’єктом сучасних МЕВ є світове господарство, як сукупність національних господарств та їх економічних взаємовідносин.

Основними формами МЕВ є:

· Міжнародна торгівля – обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами;

· Міжнародний рух капіталу – переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання.

· Міжнародна міграція робочої сили – переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин.

На практиці досить важко провести чітку межу між різними формами МЕВ, тому в літературі можливі інші підходи щодо класифікації форм реалізації міжнародних економічних відносин.

Суб’єкти МЕВ– це їх учасники, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
6. II. Мета вивчення курсу.
7. III. Актуалізація набутих знань
8. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
9. III. Контроль знань
10. III.Цілі розвитку особистості
11. III.Цілі розвитку особистості
12. III.Цілі розвитку особистості

Переглядів: 1017