МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Практичні завданняЕкологічні проблеми сучасності План Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів Мета:вивчити джерела забруднення атмосфери, поверхневих водойм, підземних вод, грунту, лісових ресурсів; розглянути наслідки їх забруднення та основні заходи охорони. 1. Джерела забруднення атмосфери. Наслідки забруднення повітря оксидами вуглецю, сірки та азоту; важкими металами; токсичними вуглеводнями. Захист атмосферного повітря від забруднення. 2. Джерела забруднення поверхневих водойм і підземних вод. Наслідки надходження у водойми мінеральних, органічних та бактеріальних забруднень. Заходи по захисту вод від забруднення. 3. Причини погіршення стану ґрунтів: вітрова та водна ерозія, заболочування, засолення, хімічне забруднення. Заходи щодо охорони грунтів. 4. Проблема раціонального використання лісових ресурсів. 1. Керування продукційними процесами. 2. Стійкість природних і антропогенних ценозів. 3. Регуляція чисельності популяцій. 4. Екологічні механізми адаптації до середовища. 5. Екологічна індикація. 6. Екологізація виробництв. 1. Відновлення порушених екосистем. 2. Оздоровлення ландшафту, тобто розробка заходів з метою попередження загрози захворювання людей у результаті поширення різних захворювань у природному ландшафті. 3. Збереження еталонних ділянок біосфери. 4. Утилізація комунально-господарських відходів міст. 5. Перехід від промислу до господарства, 6. Забезпечення ефективності техногенної безпеки біосфери від забруднень внаслідок господарської діяльності людей. Напрями екологічних проблем згідно програми ООН з охорони НПС(ЮНЕП): Ø зміна атмосфери й клімату; Ø зміна гідросфери; Ø зміна літосфери; проблеми, пов’язані з використанням земної поверхні, а також з видобутком і використанням корисних копалин; Ø зміна біоти; Ø зміни в сільському й лісовому господарстві; Ø демографічні проблеми, в тому числі проблеми виробництва продуктів харчування; Ø урбанізація, проблеми населених пунктів; Ø вплив навколишнього середовища та його змін на здоров’я людей; Ø проблеми розвитку промислового виробництва; Ø проблеми, пов’язані з виробництвом і споживанням енергії; Ø проблеми, пов’язані з розвитком транспорту; Ø проблеми розвитку природоохоронної освіти й розуміння громадськістю проблем навколишнього середовища; Ø проблеми, пов’язані з впливом на навколишнє середовище воєн та їхні можливі екологічні наслідки. Кодекс екологічної етики спеціаліста (Всесвітня федерація інженерних організацій) 1. Повною мірою використовуючи свої здібності, виявляйте сміливість духу, ентузіазм і самовідданість у досягненні найвищих технічних результатів, які сприятимуть розвитку людства. 2. Досягайте кінцевої мети вашої роботи при якомога меншому споживанні сировини й енергії з мінімумом відходів і будь-яких забруднень. 3.Особливу увагу приділяйте осмисленню наслідків ваших пропозицій і дій: умисних і випадкових, поточних і довгострокових, враховуючи при цьому їхній вплив на здоров’я людей, додержання соціальної справедливості та прийнятої системи цінностей. 4.Ретельно вивчайте НС, на яке буде спрямовано вплив; аналізуйте всі зміни, що можуть виникнути в екосистемах, вибирайте оптимальне з еколого-економічного погляду вирішення. 5.Сприяйте вжиттю заходів для відновлення і, якщо можливо, поліпшення стану навколишнього середовища. Включайте ці заходи до ваших розробок. 6.Відхиляйте будь-які пропозиції, що завдають шкоди природі, приймайте найкраще соціальне й політичне рішення. 7.Пам’ятайте, що принципи взаємозалежності екосистем, збереження ресурсів та взаємної гармонії є основою нашого подальшого існування, вони – межа, яку переступати не можна. Природні ресурси – це найважливіші компоненти навколишнього природного середовища, які використовують для задоволення матеріальних і культурних потреб людини. Під потребами людини розуміють потребу або нестачу в чому-небудь необхідному для підтримання життєдіяльності організму, людської особистості, соціальних груп. М. Ф. Реймерс (1994) виділяє шість основних груп потреб людини: біологічні, психологічні, етнічні, трудові, економічні, соціальні.
- сенсибілізувальні – діють як алергени (розчинники, лаки та ін.).
- мутагенні – зумовлюють зміну спадкової інформації (свинець, радій, уран та ін.).
Таблиця 1. Види забруднень і джерела забруднення атмосфери(Франсуа Рамад, 1981)
Таблиця 2. Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел
Таблиця 3. Викиди в атмосферу деяких хімічних виробництв (І. Є. Кузнєцов і Т. М. Троїцький)
Таблиця 4. Класифікація речовин за ступенем небезпечності(ДГСТ 12.1.007-76)
Таблиця 5. Класи промислових об'єктів згідно із санітарними нормами проектування промислових підприємств
Таблиця 6. ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів
У разі викиду шкідливих газів з одиночного точкового джерела з круглим устям за несприятливих метеорологічних умов на відстані Хm(м) від джерела Сmвизначають за формулою 1
де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери (табл. 7); М – маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, г/с; F – безрозмірний коефіцієнт, що залежить від швидкості осідання шкідливих речовин (для газуватих речовин і дрібнодисперсних аерозолів – пилу, попелу F = 1. для дрібнодисперних аерозолів з коефіцієнтом очищення викидів не менш як 90 % F = 2 ; від 75 до 90 % F = 2,5, менш як 75 % або в разі відсутності очищення F=3); H – висота джерела викиду над рівнем землі, м; η – безрозмірний коефіцієнт, що залежить від рельєфу місцевості (у разі рівної місцевості або з перепадом висоти не більш як 50 м на 1 км η = 1); ΔT – різниця температур викидних газів T2 і навколишнього атмосферного повітря Тп; (за останню приймають середню максимальну температуру повітря найжаркішого місяця року); m і n – коефіцієнти; V1 – витрата викидних газів, м3/с, яку визначають за формулою 2 V1 = πD2W0/4, 2
де D – діаметр устя джерела викиду, м; W0 – середня швидкість викидних газів з устя джерела викиду, м/с. Таблиця 7. Значення коефіцієнта А
Значення коефіцієнтів m і п залежать від параметрів f, Vm, V′mi fe: f = 1000 W02D/H2ΔT; V'm = 1,3W0D/H; fe=800 (V'm)3. Коефіцієнт m визначають залежно від f за формулами: при f < 100; при f ≥ 100. Для fe < f < 100 значення коефіцієнта m обчислюють при f = fе. Коефіцієнт п при f < 100 визначають залежно від Vm за формулами: n = 1 при Vm > 2 n = 0,532Vm2 – 2,13Vm + 3,13 при 0,5 ≤ Vm<2; n = 4,4Vmпри Vm < 0,5. Відстань Хm(м) від джерела викидів, на якій приземна концентрація С (мг/м3) за несприятливих метеорологічних умов досягає максимального значення Сm, визначають за формулою Xm = αH(5-F)/4, де безрозмірний коефіцієнт α при f < 100 обчислюють за формулами: при Vm≤0,5; при 0,5 < Vm < 2 при Vm > 2. Якщо f > 100 або ΔT = 0, значення α визначають за формулами: при V′m ≤ 0,5; при 0,5 < V′m <2; при V′m >2. Для холодних викидів (ΔT ≈ 0) висоту труби визначають за формулою H = [AMFDη / 8 V1(ГДК – СФ)3/4, де Сф – фонова концентрація шкідливої речовини, мг/м3. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|