• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Практичні завдання

Екологічні проблеми сучасності

План

Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів

Мета:вивчити джерела забруднення атмосфери, поверхневих водойм, підземних вод, грунту, лісових ресурсів; розглянути наслідки їх забруднення та основні заходи охорони.

1. Джерела забруднення атмосфери. Наслідки забруднення повітря оксидами вуглецю, сірки та азоту; важкими металами; токсичними вуглеводнями. Захист атмосферного повітря від забруднення.

2. Джерела забруднення поверхневих водойм і підземних вод. Наслідки надходження у водойми мінеральних, органічних та бактеріальних забруднень. Заходи по захисту вод від забруднення.

3. Причини погіршення стану ґрунтів: вітрова та водна ерозія, заболочування, засолення, хімічне забруднення. Заходи щодо охорони грунтів.

4. Проблема раціонального використання лісових ресурсів.

1. Керування продукційними процесами.

2. Стійкість природних і антропогенних ценозів.

3. Регуляція чисельності популяцій.

4. Екологічні механізми адаптації до середовища.

5. Екологічна індикація.

6. Екологізація виробництв.

1. Відновлення порушених екосистем.

2. Оздоровлення ландшафту, тобто розробка заходів з метою попередження загрози захворювання людей у результаті поширення різних захворювань у природному ландшафті.

3. Збереження еталонних ділянок біосфери.

4. Утилізація комунально-господарських відходів міст.

5. Перехід від промислу до господарства,

6. Забезпечення ефективності техногенної безпеки біосфери від забруднень внаслідок господарської діяльності людей.

Напрями екологічних проблем згідно програми ООН з охорони НПС(ЮНЕП):

Ø зміна атмосфери й клімату;

Ø зміна гідросфери;

Ø зміна літосфери; проблеми, пов’язані з використанням земної поверхні, а також з видобутком і використанням корисних копалин;

Ø зміна біоти;

Ø зміни в сільському й лісовому господарстві;

Ø демографічні проблеми, в тому числі проблеми виробництва продуктів харчування;

Ø урбанізація, проблеми населених пунктів;

Ø вплив навколишнього середовища та його змін на здоров’я людей;

Ø проблеми розвитку промислового виробництва;

Ø проблеми, пов’язані з виробництвом і споживанням енергії;

Ø проблеми, пов’язані з розвитком транспорту;

Ø проблеми розвитку природоохоронної освіти й розуміння громадськістю проблем навколишнього середовища;

Ø проблеми, пов’язані з впливом на навколишнє середовище воєн та їхні можливі екологічні наслідки.

Кодекс екологічної етики спеціаліста (Всесвітня федерація інженерних організацій)

1. Повною мірою використовуючи свої здібності, виявляйте сміливість духу, ентузіазм і самовідданість у досягненні найвищих технічних результатів, які сприятимуть розвитку людства.

2. Досягайте кінцевої мети вашої роботи при якомога меншому споживанні сировини й енергії з мінімумом відходів і будь-яких забруднень.

3.Особливу увагу приділяйте осмисленню наслідків ваших пропозицій і дій: умисних і випадкових, поточних і довгострокових, враховуючи при цьому їхній вплив на здоров’я людей, додержання соціальної справедливості та прийнятої системи цінностей.

4.Ретельно вивчайте НС, на яке буде спрямовано вплив; аналізуйте всі зміни, що можуть виникнути в екосистемах, вибирайте оптимальне з еколого-економічного погляду вирішення.

5.Сприяйте вжиттю заходів для відновлення і, якщо можливо, поліпшення стану навколишнього середовища. Включайте ці заходи до ваших розробок.

6.Відхиляйте будь-які пропозиції, що завдають шкоди природі, приймайте найкраще соціальне й політичне рішення.

7.Пам’ятайте, що принципи взаємозалежності екосистем, збереження ресурсів та взаємної гармонії є основою нашого подальшого існування, вони – межа, яку переступати не можна.

Природні ресурси – це найважливіші компоненти навколишнього природного середовища, які використовують для задоволення матеріальних і культурних потреб людини. Під потребами людини розуміють потребу або нестачу в чому-небудь необхідному для підтримання життєдіяльності організму, людської особистості, соціальних груп. М. Ф. Реймерс (1994) виділяє шість основних груп потреб людини:

біологічні, психологічні, етнічні, трудові, економічні, соціальні.

- сенсибілізувальні – діють як алергени (розчинники, лаки та ін.).

- мутагенні – зумовлюють зміну спадкової інформації (свинець, радій, уран та ін.).

Таблиця 2. Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел

Таблиця 3. Викиди в атмосферу деяких хімічних виробництв (І. Є. Кузнєцов і Т. М. Троїцький)

Таблиця 4. Класифікація речовин за ступенем небезпечності(ДГСТ 12.1.007-76)

Таблиця 5. Класи промислових об'єктів згідно із санітарними нормами проектування промислових підприємств

Таблиця 6. ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів

У разі викиду шкідливих газів з одиночного точкового джерела з круглим устям за несприятливих метеорологічних умов на відстані Х_m(м) від джерела С_mвизначають за формулою 1

де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери (табл. 7);

М – маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, г/с;

F – безрозмірний коефіцієнт, що залежить від швидкості осідання шкідливих речовин

(для газуватих речовин і дрібнодисперсних аерозолів – пилу, попелу F = 1.

для дрібнодисперних аерозолів з коефіцієнтом очищення викидів

не менш як 90 % F = 2 ; від 75 до 90 % F = 2,5,

менш як 75 % або в разі відсутності очищення F=3);

H – висота джерела викиду над рівнем землі, м; η – безрозмірний коефіцієнт, що залежить від рельєфу місцевості (у разі рівної місцевості або з перепадом висоти не більш як 50 м на 1 км η = 1); ΔT – різниця температур викидних газів T₂ і навколишнього атмосферного повітря Т_п; (за останню приймають середню максимальну температуру повітря найжаркішого місяця року); m і n – коефіцієнти; V₁ – витрата викидних газів, м³/с, яку визначають за формулою 2

V₁ = πD²W₀/4, 2

де D – діаметр устя джерела викиду, м; W₀ – середня швидкість викидних газів з устя джерела викиду, м/с.

Таблиця 7. Значення коефіцієнта А

Значення коефіцієнтів m і п залежать від параметрів f, V_m, V′_mi f_e:

f = 1000 W₀²D/H²ΔT;

V'_m = 1,3W₀D/H;

f_e=800 (V'_m)³.

Коефіцієнт m визначають залежно від f за формулами:

при f < 100;

при f ≥ 100.

Для f_e < f < 100 значення коефіцієнта m обчислюють при f = f_е.

Коефіцієнт п при f < 100 визначають залежно від V_m за формулами:

n = 1 при V_m > 2

n = 0,532V_m² – 2,13V_m + 3,13 при 0,5 ≤ V_m<2;

n = 4,4V_mпри V_m < 0,5.

Відстань Х_m(м) від джерела викидів, на якій приземна концентрація С (мг/м³) за несприятливих метеорологічних умов досягає максимального значення С_m, визначають за формулою

X_m = αH(5-F)/4,

де безрозмірний коефіцієнт α при f < 100 обчислюють за формулами:

при V_m≤0,5;

при 0,5 < V_m < 2

при V_m > 2.

Якщо f > 100 або ΔT = 0, значення α визначають за формулами:

при V′_m ≤ 0,5;

при 0,5 < V′_m <2;

при V′_m >2.

Для холодних викидів (ΔT ≈ 0) висоту труби визначають за формулою

H = [AMFDη / 8 V₁(ГДК – С_Ф)^3/4,

де С_ф – фонова концентрація шкідливої речовини, мг/м³.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Аудит, його мета та завдання
9. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
10. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
11. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
12. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги

Переглядів: 1248