Метод теорії вирішення винахідницьких завдань

Теорія вирішення винахідницьких завдань (ТВВЗ) є вдосконаленим алгоритмом вирішення винахідницьких завдань (АВВЗ), розробленим інженером Г.С.Альтшуллером у кінці 1940-х років.

АВВЗ-85-В складається з 9 етапів (частин), кожен з яких включає кілька послідовних кроків, регламентованих конкретними правилами і рекомендаціями:

1. Аналіз завдання, тобто перехід від розпливчастої ситуації до чітко побудованої і гранично простої схеми. На цьому етапі визначають конкретну мету завдання, перевіряють можливість і доцільність його вирішення обхідними шляхами, виявляють необхідні характеристики з поправкою на час, розміри і вартість, вивчають патентну інформацію.

2. Аналіз моделі завдання. На цьому етапі здійснюють облік наявних ресурсів, які можливо використовувати при вирішенні завдань: ресурсів простору, часу, речовин і полів. На цьому етапі уточнюють умови, виявляють можливості видозміни необхідних характеристик.

3. Визначення ідеального кінцевого результату або кризового вирішення (ІКВ) і фізичного протиріччя (ФП). Ідеальний кінцевий результат дає можливість вийти в поле значущих рішень. На цьому етапі виявляють причини, перешкоди практичному створенню "ідеальної машини", дають стандартні формулювання фізичного протиріччя.

4. Мобілізація і застосовування речово-польових ресурсів (РПР). Речово-польові ресурси бувають внутрісистемні (інструменти, вироби тощо), зовнішньосистемні (середовище, магнітні поля тощо), надсистемні (відходи, дуже дешеві сторонні елементи, вартістю яких можна знехтувати). У багатьох випадках четвертий етап призводить до вирішення завдання й тоді можна зразу ж перейти до сьомого етапу.

5. Застосовування інформаційного фонду. Цей фонд може включати стандарти, опис прийомів, результати дослідів, опис різних явищ тощо.

6. Зміна і/або заміна завдання. Він означає оцінювання знайденого рішення й розвиток отриманого результату.

7. Аналіз способу усунення фізичного протиріччя. На цьому етапі провіряють якість отриманої відповіді, порівнюють фактичний хід вирішення з теоретичним. Фізичне протиріччя слід усунути майже ідеально.

8. Застосовування отриманої відповіді. Він означає знаходження універсального ключа для вирішення багатьох інших аналогічних завдань.

9. Аналіз ходу вирішення. Етап направлений на підвищення творчого потенціалу людини. Аналіз проводять методом порівняння реального ходу вирішення завдання з теоретичним, порівняння отриманого результату з даними інформаційного фонду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стратегія семикратного пошуку	\|	Класифікація інноваційних організацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.