• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні положення 5 страница

5 . Елемент « Інші операційні витрати»

Включають:

– вартість робіт, послуг сторонніх підприємств;

– сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток;

– втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів;

– сума фінансових санкцій тощо.

Обліковуються на рахунку № 84 "Інші операційні витрати":

Д 84 – відображається сума визнаних витрат,

К 84 – списання на рахунок № 23 суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 – суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 8.

6. Елемент Інші затрати"

Рахунок 85 "Інші затрати" призначено для обліку витрат на інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, а також витрат від надзвичайних подій. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про суму податків на прибуток.

Такі витрати періоду не можуть збільшувати вартість активів підприємства.

За дебетом рахунку 85 "Інші затрати" відображається сума визнаних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

5. Принципи та методи калькуляції собівартості

Завершуючим етапом обліку витрат на виробництво є калькулювання собівартості продукції, яке необхідно для правильного визначення ціни, економічного аналізу собівартості та виявлення шляхів її зниження.

Основними методами обліку витрат і калькулювання собівартості є :

1) простий (однопередільний) метод калькуляції ,

2) позамовний метод калькуляції,

3) попередільний ,

4) нормативний метод калькуляції.

Простий (однопередільний) метод калькуляції – застосовується в виробництвах , що виробляють один вид продукції з коротким виробничим циклом ( підприємства добувної промисловості, електростанції...).

Сутність методу: фактична собівартість одиниці продукції = сума виробничих витрат ( за всіма статтями калькуляції) / фактичну кількість виробленої продукції.

Позамовний метод калькуляції–застосовується в індивідуальних, дрібносерійних виробництвах, що виробляють невеликі партії товарів

Сутність методу: витрати обліковуються за замовленнями . На кожне замовлення відкривається калькуляційна картка.

Синтетичний облік ведуть на рахунках № 23, 91, 92, а для аналітичного обліку відокремлюють витрати по кожному замовленню . Непрямі витрати щомісяця розподіляють між замовленнями ( збираються на Д91 і розподіляються пропорційно базі).

Фактичну собівартість окремих замовлень визначають або після передачі на склад, або перед здаванням замовнику безпосередньо.

Недоліки методу: Визначення витрат відбувається не на звітний період, а за замовленнями, тому є неспівпадання калькуляційного та звітнього періоду( що задає труднощі при виявленні результатів за звітній період).

Попередільний метод – застосовується в виробництвах , де готову продукцію отримують шляхом послідовної переробки сировини на окремих стадіях (переділах) виробництва, наприклад: металургійне, хімічне виробництво, тощо.

Сутність : витрати обліковуються за кожним переділом. Непрямі витрати розподіляють пропорційно базису.

Синтетичний облік ведуть на рахунку № 23 "Виробництво".

Аналітичний облік обмежують переділами та фазами.

Нормативний метод обліку витрат на виробництво застосовують для щоденного виявлення відхилень від діючих норм на виробництво з метою запобігання надмірних витрат коштів підприємства.

Суть методу: що витрати на виробництво обліковуються з поділом їх на три елементи обліку:

1) витрати в межах норми (плану, кошторису, квоти тощо);

2)зменшення (економія) або збільшення (перевитрати) витрат порівняно з нормою (квотою, кошторисом тощо) внаслідок зміни норми під впливом технічного прогресу;

3) відхилення витрат порівняно з нормою у бік зменшення (економія) або збільшення (перевитрати).

Фактична собівартість одиниці продукції = ∑ витрат за нормами +– відхилення від норм за кожною калькуляційною статтею.

Важливим елементом нормативного методу обліку витрат на виробництво є складання нормативної калькуляції. Нормативна калькуляція складається на основі діючих на початку року норм витрат на конкретний вид продукції в розрізі витрат елементами собівартості .

Контрольні питання за темою:

1. Дайте визначення прямим витратам.

2. На якому рахунку обліковують прямі витрати?

3. Що таке непрямі витрати?

4. На якому рахунку обліковують непрямі витрати, дайте його характеристику?

5. Яким чином розподіляються загальновиробничі витрати?

6. На якому рахунку обліковуються адміністративні витрати?

7. Що включають у себе збутові витрати?

8. Які елементи витрат ви знаєте?

9. За якими методами калькулюють собівартість продукції?

Тема 4.3 «Облік готової продукції»

1. Загальна характеристика ГП

2. Облік реалізації готової продукції (робіт, послуг)

3. Облік товарів. Торгова націнка

1. Загальна характеристика ГП

Готова продукція – це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Усі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, паливо тощо, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:

а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади;

б) зберігання продукції на складах підприємства;

в) відпуск продукції на місці одно місцевим і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;

г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва) та ін.;д) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Готова продукція оформлюється здавальною накладною і передається на склад. На невеликих підприємствах готова продукція прямо з виробництва, проминувши склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи та послуги оформлюються приймально–здавальним актом.

На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки. На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається відомість випуску продукції. Оцінка у звітному періоді може здійснюватися за фактичною собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної собівартості. Наприкінці місяця обов'язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку затрат на виробництво).

Зі складу до бухгалтерії передаються прибуткові та видаткові документи за реєстром під розписку бухгалтеру.

Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок № 26 "Готова продукція".

На дебеті цього рахунка відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю;

На кредиті – відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю.

Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

Якщо готова продукція даного виробництва повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку № 26 "Готова продукція" вона може не оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку № 201 "Сировина і матеріали" або інших залежно від призначення цієї продукції.

Для правильного визначення фактичної виробничої собівартості готової продукції, виконання робіт та послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва, тобто незакінчену обробкою продукцію в процесі виробництва.

2 Облік реалізації готової продукції (робіт, послуг)

Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець (замовник) за умовами договору одержує продукцію безпосередньо на підприємстві–виготовлювача, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред'явлення покупцеві–замовникові розрахункових документів.

Реалізованою вважається також продукція, за яку підприємство–продавець одержало плату або авансові платежі.

Для відображення собівартості реалізованої продукції введено активний рахунок № 90 "Собівартість реалізації", який наприкінці звітного періоду списується в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати". Для відображення податків на додану вартість, акцизного збору використовується рахунок № 70 "Доходи від реалізації" (в дебет рахунка). Витрати на збут (рах. № 93) списуються на зменшення фінансових результатів – в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати". Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються на кредиті рахунка № 70 "Доходи від реалізації", субрахунок №701 "Доходи від реалізації готової продукції". Для отримання фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) наприкінці звітного періоду одержане сальдо на рах. № 70 Доходи від реалізації" списуємо на активно–пасивний рахунок № 79 "Фінансові результати".

У зв'язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов'язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться за рахунок підприємства і включаються до складу витрат, на збут. Вивезення відвантаженої продукції можливе також і транспортом сторонньої організації.

Запис в обліку такий: Д 93 К 63

Рахунок № 93 "Витрати на збут" призначений для обліку інформації про витрати, пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг).

До позавиробничих витрат відносяться:

– витрати на здійснення складських, вантажно–розвантажувальних, пакувальних і страхових операцій постачальника, які включаються до ціни продукції відповідно до базису поставки, передбаченого договором;

– витрати на рекламу і попередню підготовку товарів;

–витрати на оплату транспортно–експедиційних, страхових і посередницьких послуг, вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін, на оплату експортного мита і митних зборів та ін.

До витрат на рекламу відносяться:

– розробка й видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листівок та ін.);

– реклама в засобах масової інформації (об'яви в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

– розробка і виготовлення ескізів, етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;

– придбання, виготовлення, копіювання, дублювання, демонстрація рекламних кіно–, відео– і діафільмів;

– відшкодування витрат на участь у виставках, ярмарках, вартість безкоштовно переданих зразків і моделей на представницькі потреби, організація прийомів, конференцій та інших офіційних заходів (включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до 2% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період і в цілому за рік.

Аналітичний облік позавиробничих витрат ведеться у відомості № 15.

Позавиробничі витрати відображаються в обліку в кореспонденції з такими рахунками:

Д93 К 201, 66, 65, 372, 68

Позавиробничі витрати, враховані на дебеті рахунка № 93, щомісяця списуються у частці реалізації продукції в дебет рахунка № 79 записом:

Д 79 К93

На відповідному субрахунку рахунка № 93 – відображаються витрати на упаковку та транспортування відвантаженої продукції, що відшкодовується покупцями, а також оплата доставки продукції до станції або аеропорту призначення. Якщо ж оплата такої доставки включена до ціни продукції, то вона відшкодовується постачальникові в складі вартості відвантаженої продукції.

На рахунку № 79 – узагальнюється інформація про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

На кредиті рахунка № 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, записом:

1) Д 44,49, 70, 71,72,73, 74, 75, 98 К79

2) Д79 К 23, 26, 44, 49, 70, 90,92, 93, 94, 95, 96,97, 98, 99

3 Облік товарів. Торгова націнка

Облік товарно–матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, ведеться на рахунку № 28 "Товари". Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.

Рахунок № 28 "Товари" на промислових та інших виробничих підприємствах застосовується для будь–яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. На рахунку № 28 "Товари" постачальницькі, збутові, торгові підприємства ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потребі і облік якої ведеться на рахунку № 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи № 20 "Виробничі запаси".

Рахунок № 28 "Товари" має такі субрахунки:

№ 281 "Товари на складі";

№ 282 "Товари в торгівлі";

№ 283 "Товари на комісії";

№ 284 "Тара під товарами";

№ 285 "Торгова націнка".

Торговельні підприємства облік тари можуть вести за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами на придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок № 285 "Торгова націнка".

Торгова націнка – це різниця між купівельною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. Використовують субрахунок № 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства. Збільшення суми торгових націнок: Д 282 "Товари в торгівлі" К 285 "Торгова націнка"

Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари: Д 285 "Торгова націнка" К 281 "Товари на складі" , 282 "Товари в торгівлі".

Сальдо за всіма субрахунками рахунка № 28 "Товари" включається у звітність у згорнутому вигляді. Фінансові результати від реалізації товарів одержуємо на рахунку № 79 "Фінансові результати", використовуючи субрахунок № 702 '"Дохід від реалізації товарів" і субрахунок № 902 "Собівартість реалізованих товарів". На суму кредитового сальдо на субрахунку № 702 "Дохід від реалізації товарів":

Дебет субрахунка № 702 "Дохід від реалізації товарів" Кредит рахунка № 79 "Фінансові результати".

На суму дебетового сальдо на субрахунку № 702 "Дохід від реалізації товарів":

Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" Кредит субрахунка № 702 "Дохід від реалізації товарів".

Собівартість реалізованих товарів: Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" Кредит субрахунка № 902 "Собівартість реалізованих товарів".

Синтетичний облік надходження і наявності товарів підприємства оптової торгівлі можуть вести як за купівельними, так і за продажними цінами на дебеті рахунка № 28 "Товари", а списування (продаж) – на кредиті цього рахунка.

Підставою для відображення одержаних товарів у Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) є податкова накладна, оформлена відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.97 р.

Витрати, пов'язані з організацією торгової діяльності підприємства, з придбанням, доставкою, зберіганням товарів та їх продажем, називаються витратами обігу, для обліку яких використовується за новим Планом рахунків: № 92, 93, 94 , які наприкінці місяця списуються в дебет рахунка № 79

На дебеті цих рахунків відображається сума всіх здійснених або нарахованих витрат поточного місяця, а на кредиті – списання цих витрат.

Для аналітичного обліку витрат обігу складається спеціальна Відомість, у якій для кожної статті передбачена окрема графа. Відкривається Відомість щомісяця або на рік.

Особливістю обліку витрат обігу є те, що на рахунках № 92, 93, 94 відображаються тільки ті витрати, які відносяться до звітного місяця незалежно від їх оплати.

Витрати, які відображаються на дебеті рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів" (витрати на передплату преси, орендна плата, абонентська плата за телефон тощо), списуються щомісяця з кредиту цього рахунка в дебет рахунків № 91, 92, 93, 94.

На дебеті рахунків № 92, 93, 94 протягом місяця накопичуються витрати, як ті, що відносяться до реалізованих товарів, так і інші операційні витрати: витрати на дослідження і розробки; собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні борги; втрати від операційної курсової різниці; втрати від знецінення запасів; нестачі і втрати від псування цінностей; визначені пені, штрафи, неустойки; інші витрати операційної діяльності.

До витрат, що підлягають розподілу, відносяться:

1) витрати на перевезення;

2) витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів;

3) проценти за кредит.

Бухгалтерський облік у торгівлі будується таким чином, щоб дані синтетичного й аналітичного обліків могли бути широко використані як для оперативного обліку, так і для статистичної звітності. Основою для побудови обліку є первинна документація, для одержання товарів – Товарно–транспортна накладна, Рахунок–фактура (на підставі договорів з покупцями). Вантажну квитанцію виписують на прийняття товару залізницею або водним транспортом.

При здачі товару на склад виписують Накладну. Для оприбуткування товарів від постачальників (місцевих, іногородніх) основним документом є Рахунок–фактура.

Дані всіх прибуткових й витратних документів в міру їх надходження записуються матеріально відповідальними особами до товарних звітів. Мета – шляхом групування первинних документів і записів їх в одному зведеному документі наглядно відобразити рух товарів у кожної матеріально відповідальної особи за визначений проміжок часу і визначити залишок товарів на визначену дату:

1) залишок на початок дня по кожному виду товарів;

2) у прибутковій частині звіту записується окремо кожний прибутковий документ і визначається загальний підсумок прибутку;

3) у витратній частині товарного звіту записується щоденний продаж за готівку і відраховується загальний підсумок витрат, а потім відраховується сальдо. За умови виявлення нестач складається акт, на підставі якого банк приймає відмову від акцепту рахунка.

На складах ведеться аналітичний облік товарів матеріально відповідальними особами на картках складського обліку або за допомогою електронно–обчислювальних машин.

У постачальницько–збутовій сфері, на оптових складах товари в обліку відображаються або за роздрібними цінами або за купівельною вартістю, а різниця між купівельною та роздрібною вартістю обліковується окремо.

На підприємствах громадського харчування і роздрібної торгівлі товари в обліку відображаються за роздрібними (продажними) цінами. Облік товарів за цінами продажу означає, що постачальникові оплачуються товари за цінами їх подальшої реалізації за мінусом торгової націнки. Торгові націнки (знижки) обліковувалися на субрахунку № 285 "Торгова націнка".

Діючий субрахунок № 285 "Торгова націнка" згідно з новим Планом рахунків став регулюючим субрахунком до рахунка № 28 "Товари". В результаті реалізовані товари списуються з кредиту рахунка № 28 "Товари" в дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації" за собівартістю їх реалізації.

Податок на додану вартість включається до ціни товару.

Бухгалтерія паралельно із складським обліком товарів за назвою, сортом, кількістю та ціною веде облік за трьома показниками – кількістю, ціною та загальною сумою.

1. Надходження товарів на склади підприємства: Д 28, Д 644 на суму ПДВ К 63

2. Висунута претензія постачальникам: Д 374 К 28

3. Надходження товарів за висунуті претензії: Д 28 К 374

4. Оплата товарів, що надійшли на склади підприємства (за продажними цінами): Д 63 К311,312

5. При обліку товарів за цінами реалізації (продажними) запис на величину торгової націнки Д 282 "Товари в торгівлі" К 285 "Торгова націнка"

6.Транспортні та інші витрати, пов'язані з придбанням та реалізацією товарів: Д 92,93,94 К63, 372

Контрольні питання за темою:

1. Дайте визначення готової продукції

2. Якими документами оформлюється рух готової продукції?

3. Що таке товари, на якому рахунку обліковуються?

4. Як обліковується торгівельна націнка?

Модуль 5. Облік доходів, витрат і фінансових результатів

Тема 5.1 Облік доходів і витрат діяльності підприємства

1. Облік доходу від реалізації продукції.

2. Облік іншого операційного доходу та доходу від участі в капіталі

3. Облік доходів майбутніх періодів

4. Облік доходів від надзвичайних подій ( на самостійне вивчення)

1. Облік доходу від реалізації продукції.

Методологію формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає :

– С( П) № 15 « Дохід»,

– С ( П) № 14 « Оренда »( формування доходів від оренди),

– С ( П) № 12 « Фінансові інвестиції» ( доходи, я кі обліковуються за методом участі в капіталі),

– С ( П) № 18 « Будівельні контракти» ( доход, одержаний в сфері будівництва).

Всі доходи поділяють на доходи від звичайної ( операційної, фінансової та інвестиційної ) та надзвичайної діяльності.

Дохід від будь – якого виду діяльності визнається в момент :

1) збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу,

2) якщо оцінка доходу може буди достовірно визначена.

При визнанні доходу слід дотримуватися принципів нарахування та обачності .

Не визнаються доходами наступні надходження грошових коштів:

– сума податку на додану вартість,

– попередня оплата за продукцію, що буде реалізована покупцю,

– сума завдатку під позику,

– надходження від первинного розміщення паперів…

Для обліку доходів від основної діяльності призначений рахунок 70 . Рахунок 70 „ Доходи від реалізації ” призначений для узагальнення інформації про :

1) доходи від реалізації готової продукції (субрахунок 701),

2) доходи від реалізації товарів (субрахунок 702),

3) доходи від реалізації робіт, послуг (субрахунок 703),

4) вирахування із доходу ( субрахунок 704)

Синтетичний облік доходів від реалізації ведеться в журналі–ордері №6 (за К 70).

Аналітичний облік доходів ведеться у 2 розділі ж/ордеру № 6 за видами продукції, товарів, робіт, послуг, регіонам збуту, тощо.

За Д 701–703 – відображається : належна сума непрямих податків ( ПДВ, акциз..), списання в порядку закриття на фінансові результати.

За К 701–703 – збільшення (одержання ) доходу.

Окремо розглянемо субрахунок 704 :

Д 704 – сума наданих знижок покупцям, – вартість поверненої покупцем продукції....

К704 – списання дебетових оборотів на фінансові результати.

Найбільш поширеними знижками є:

- знижки за кількість продукції,

- за придбання товару на конкретну суму,

- передсвяткові знижки,

- сезонні ,

- за оплату товару до моменту настання терміну сплати за товар.

Знижки поділяють на 3 групи:

Типові кореспонденції за рах.70 :

1) признано дохід від реалізації продукції, товарів, робіт Д36 К701–703

2) відображено податкове зобов’язання ПДВ Д701–703 К64

3) оплачено покупцями за відвантажену продукцію, товари Д31 К701–703

4) надана знижка Д 704 К 36

5) зараховано чистий дохід на фінансовий результат, тобто закриті рахунки обліку доході Д701–703 К79

6) відображено вирахування із доходу від реалізації на суму знижок покупцям, повернених товарів Д791 К704

2. Облік іншого операційного доходу та доходу від участі в капіталі

Звичайна діяльність підприємства розподіляється на операційну та іншу. Операційна діяльність – це основна діяльність та інша, що не є інвестиційною або фінансовою .

До інших операційних доходів відносяться доходи:

1) від реалізації інших оборотних активів,

2) від операційної оренди активів,

3) від операційної курсової різниці,

4) суми отриманих штрафів, пені за порушення договорів, визнаних боржником,

5) від списання кредиторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності,

6) від надходження боргів, списаних як безнадійні.

Облік інших операційних доходів здійснюється на пасивному рахунку 71 „ Інший операційний дохід” ( ж/ордер № 6): Д71 – сума непрямих податків( ПДВ, акциз), – списання доходів на фінансовий результат в порядку закриття рахунку доходів.

К71 – збільшення (отримання ) доходів.

Проводки :

1) відшкодування вартості об’єкта основних засобів Д109” Інші ОЗ”

К719 „ Інші доходи операц. діальності”

2) надходження відходів виробництва , матеріальних цінностей від ліквідації об’єктів ОЗ: Д209 „ Інші матеріали” К 719

3) оприбутковані виявлені надлишки в результаті інвентаризації ТМЦ Д20,22 К719

4) відшкодування робітниками нанесених збитків внаслідок нестачі цінностей, грошових коштів Д375 „ Розрахунки по відшкодуванню збитків” К 719

5) отримані штрафи, пені, неустойки Д66,68 „ Розрахунки за іншими операціями” К719

6) нараховані платежі до бюджету від операційного доходу Д 71 К64

7) списаний інший операційний дохід на фінансовий результат Д71 К791

Доход від участі в капіталі – це дохід від інвестицій в дочірні, спільні та асоційовані ( підприємство, де інвестору належить 25 % акцій) підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

Метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно якого балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення долі інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
3. А. В. Дудник 1 страница
4. А. В. Дудник 10 страница
5. А. В. Дудник 11 страница
6. А. В. Дудник 12 страница
7. А. В. Дудник 2 страница
8. А. В. Дудник 3 страница
9. А. В. Дудник 4 страница
10. А. В. Дудник 5 страница
11. А. В. Дудник 6 страница
12. А. В. Дудник 7 страница

Переглядів: 600