• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні положення 8 страница

У Примітках до Звіту про фінансові результати наводиться додаткова інформація, необхідна для кращого розуміння результатів діяльності підприємства:

1) облікова політика щодо визнання доходу, включаючи спосіб визначення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від виконання і надання яких визнається за ступенем завершеності;

2) види доходів та витрат за кожною групою (форма №5 “Примітки до річної фінансової звітності”, розділ V “Доходи і витрати”);

3) види доходів та витрат за групами, які не вказані у формі №5, але ця інформація є суттєвою для розуміння звітності користувачами;

4) сума доходу за бартерними контрактами в розподілі за групами доходів відповідно до підпункту 25.2 П(С)БО 15;

5) частка доходу за бартерними контрактами з пов’язаними сторонами;

6) склад і суму витрат, відображених у статтях “Інші операційні витрати” та “Інші витрати” Звіту про фінансові результати;

7) склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією;

8) склад і суму витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).

Хоча прибутку на акцію присвячений розділ ІІІ Звіту про фінансові результати, існує необхідність розкриття додаткової інформації про цей показник у Примітках.

Таблиця 3.2– Порядок склада Звіту про фінасові результати

Таблиця 3.3 – Порядок заповнення розділу ІІ « Елементи ораційних витрат»

4. Методика складання Звіту про рух грошових коштів

Зміст і форма звіту про рух грошових коштів, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” “Звіт про рух грошових коштів” відноситься до форм річної фінансової звітності.

Звіт про рух грошових коштів надає додаткову інформацію для користувачів фінансової звітності щодо змін, що стались у балансі підприємства, а також відносно того, наскільки суттєвими є статті доходів та витрат, що були отримані та сплачені грошовими коштами.

Крім того, Звіт про рух грошових коштів, у поєднанні з іншими фінансовими звітами, надає змогу:

1. Оцінити здатність підприємства генерувати майбутні позитивні грошові потоки.

2. Зробити висновки щодо спроможності підприємства погашати свої зобов’язання та сплачувати дивіденди.

3. Пояснити причину існування різниці між прибутком у Звіті про фінансові результати та грошовими надходженнями і платежами.

4. Оцінити грошові та негрошові операції підприємства, що відносяться до інвестиційної та фінансової діяльності.

Отже, основною метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період (далі – грошові кошти).

Інформація про зміни в грошових коштах – це інформація про джерела надходжень грошових коштів протягом звітного періоду та напрями їх використання.

Всім підприємствам необхідно мати в наявності грошові кошти для оплати рахунків за послуги, виплати заробітної плати працівникам, придбання матеріальних цінностей тощо. Грошові кошти на рахунку в банку та в касі підприємства – це найбільш ліквідний актив підприємства. З іншої сторони, такі грошові кошти є найменш прибутковими для підприємства, оскільки не беруть участі в процесі генерування доходів. Тому надлишок грошових коштів підприємства намагаються розміщувати в короткострокові фінансові вкладення, які приносять додаткові доходи у вигляді відсотків та, в той же час, можуть бути легко переведені у грошові кошти. Такі фінансові вкладання називаються еквівалентами грошових коштів.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів відбуваються на підприємстві як наслідок управління грошовими коштами і не є частиною операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Операції, в результаті яких грошові кошти стають еквівалентами грошових коштів відносяться до змін у складі грошових коштів, які не включаються до Звіту про рух грошових коштів.

У Звіті про рух грошових коштів підприємства розгорнуто наводять суми надходжень та видатків, що виникли протягом звітного періоду в результаті:

1) операційної,

2) інвестиційної та

3) фінансової діяльності.

Така класифікація надає користувачам змогу оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан підприємства і суму грошових коштів та їх еквівалентів.

Операційна діяльність підприємства

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою.

Сума руху грошових коштів у результаті операційної діяльності є ключовим показником, який використовується для оцінки здатності підприємства генерувати грошові потоки, достатні для погашення позик, підтримки операційної потужності підприємства, виплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування.

Приклади руху грошових коштів у результаті операційної діяльності

Інвестиційна діяльність підприємства

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Приклади руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності

Відокремлення операцій, що є результатом інвестиційної діяльності підприємства, є важливим, тому що інформація про такі операції показує, якою мірою підприємство витрачає грошові кошти на придбання активів, за рахунок використання яких в майбутньому отримуються доходи та грошові кошти.н

Фінансова діяльність підприємства

Фінансова діяльність – діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Розкриття інформації про рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності є важливим, оскільки воно надає інформацію щодо можливих вимог сплатити грошові кошти з боку тих, хто надає капітал підприємству.

Приклади руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності

Слід зазначити, що одна і та ж операція може відображатися по–різному в обліку та звітності підприємств, залежно від того, що є основною діяльністю підприємства.

Приклади:

- дохід від реалізації цінних паперів для інвестиційної компанії є доходом від основної діяльності, а для інших підприємств – це складова інвестиційної діяльності;

- дохід від реалізації комп’ютера підприємством, що надає послуги, є доходом, отриманим від інвестиційної діяльності, а для фірми, яка спеціалізується на торгівлі комп’ютерною технікою – операційною діяльністю.

Загальні вимоги до складання звіту

1. Не включаються до Звіту про рух грошових коштів:

– внутрішні зміни у складі грошових коштів;

– негрошові операції.

Негрошові операції – операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів. Наприклад: отримання активів на умовах фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій; переведення зобов’язань у власний капітал; придбання активів або здійснення витрат безпосередньо з позичкового рахунку без надходження суми кредиту на рахунок підприємства; обмін власних акцій на акції іншого підприємства; обмін власних акцій на облігації власної емісії; виплата дивідендів акціями тощо.

2. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності. Наприклад, якщо сума грошових коштів, що була зарахована на поточний рахунок підприємства, складається із суми погашення основного боргу та відсотків, то погашення основного боргу класифікується як фінансова діяльність, а відсотків – як операційна

Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для складання Звіту про рух грошових коштів можуть застосовуватись такі методи:

1) прямий метод – за яким розкриваються основні види валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів із розкриттям конкретних джерел та напрямів використання;

2) непрямий метод – за яким чистий прибуток (збиток) коригується відповідно до впливу:

– операцій негрошового характеру;

– будь–яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності;

– будь–яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх виплат грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності;

– статей доходу або витрат, пов’язаних із рухом грошових коштів від інвестиційної чи фінансової діяльності.

У П(С)БО 4 застосовується непрямий метод складання Звіту про рух грошових коштів щодо операційної діяльності і прямий метод щодо інвестиційної і фінансової діяльності.

Згідно з непрямим методом Звіт про рух грошових коштів починається з показника чистого прибутку, який наведено у Звіті про фінансові результати. Наступним кроком є коригування цього показника (шляхом додавання чи вирахування) на величину доходів та витрат, які є наслідком негрошових операцій. Наприклад, витрати на нарахування амортизації необоротних активів необхідно додати до чистого прибутку, оскільки це є витрати негрошового походження, які зменшили величину чистого прибутку.

Узагальнено суть коригувань можна відобразити за допомогою такої таблиці:

У Звіті про рух грошових коштів, який складається за непрямим методом, основна увага зосереджується на розрахунку змін оборотних активів та поточних зобов’язань для визначення грошових потоків від операційної діяльності. Це є відповідальним етапом складання Звіту про рух грошових коштів, оскільки до такого розрахунку не включаються зміни, що відбулися у результаті негрошових операцій та операцій, пов’язаних з фінансовою та інвестиційною діяльністю.

Величина прибутку підприємства, обрахована за методом нарахування, розглядається як найкращий показник, що вимірює результативність діяльності підприємства. Однак такий показник не надає інформації щодо грошових потоків, що є результатом діяльності підприємства.

Для того, щоб перейти від прибутку за методом нарахування до прибутку за касовим методом, необхідно здійснити коригування.

Спрощено процедуру коригувань при складанні Звіту про рух грошових коштів за непрямим методом можна відобразити таким чином:

Прибуток за методом нарахування (Звіт про фінансові результати)

+ Не грошові витрати

+/- Зміни оборотних активів, витрат майбутніх періодів, поточних забовязань, доходів майбутніх періодів

= Прибуток

Порядок складання Звіту про рух грошових коштів

Джерелом інформації, яка необхідна для складання Звіту про рух грошових коштів, є:

1) Баланс;

2) Звіт про фінансові результати;

3) Примітки до фінансової звітності;

4) Аналітичні дані – інформація про обороти за рахунками, регістри бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами П(С)БО 4 у Звіті про рух грошових коштів інформація подається як за звітний (графи 3, 4), так і за попередній роки (графи 5, 6).

Вся інформація звіту розподіляється між графами Звіту:

1. “Надходження”, яка має значення збільшення грошових коштів;

2.“Видаток”, яка означає зменшення грошових коштів.

При заповнені рядків 030, 040, 050, 080, 090, 100, 110 показники, які відповідають значенню слів у дужках, наведених у графі 1 – найменування статей Звіту про рух грошових коштів, відображаються у графі “Видаток”.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (рядок 170 або 175 Звіту про фінансові результати) на суми:

– наведені в негрошових статтях;

– наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей;

– змін оборотних активів та поточної кредиторської заборгованості, пов’язаних з операційною діяльністю, протягом звітного періоду.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на підставі аналізу змін, що відбулися, за статтями розділу І активу Балансу – “Необоротні активи” та статті “Поточні фінансові інвестиції.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на підставі аналізу змін, що відбулися, за статтями розділу І пасиву Балансу – “Власний капітал” та статтями, пов’язаними з фінансовою діяльністю.

II розділ пасиву “Забезпечення наступних витрат і платежів”;

III розділ пасиву “Довгострокові зобов’язання”;

IV розділ пасиву “Поточні зобов’язання” (“Короткострокові кредити банків”, “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”, “Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками” тощо).

Таблиця 4.1– Порядок заповнення Звіту про рух грошових коштів

Операційна діяльність

Таблиця 4.2– Порядок заповнення Звіту про рух грошових коштів.

Інвестиційна та фінансова діяльність

У Примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про:

а) склад грошових коштів;

б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків;

в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;

г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

У випадку придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду наводиться (розкривається) інформація про:

а) загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;

б) частину загальної вартості майнового комплексу, яка, відповідно, була сплачена або отримана у формі грошових коштів;

в) суму грошових коштів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані;

г) суму активів (крім грошових коштів) і зобов’язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.

5. Методика складання Звіту про власний капітал

Зміст та форма Звіту про власний капітал, а також загальні вимоги до розкриття інформації щодо змін у власному капіталі підприємства визначаються П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”. Однак при складанні цього звіту необхідно враховувати вимоги інших П(С)БО, а саме:

1) П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” та П(С)БО 2 “Баланс”, в яких наводиться визначення більшості елементів капіталу;

2) П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” щодо визначення сум коригувань нерозподіленого прибутку;

3) П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” щодо складання Звіту про власний капітал підприємства, яке обліковує інвестиції у дочірні, асоційовані або спільні підприємства за методом участі в капіталі.

Загальні вимоги до складання звіту

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

У складі власного капіталу підприємства виділяють такі види капіталу: статутний капітал; пайовий капітал; додатковий вкладений капітал; інший додатковий капітал; резервний капітал; нерозподілений прибуток; неоплачений капітал; вилучений капітал.

У Звіті про власний капітал відображаються залишок і зміни за кожним видом власного капіталу та разом по власному капіталу підприємства. Для кожного виду власного капіталу виділена окрема графа звіту.

Звіт про власний капітал подається у складі тільки річної фінансової звітності.

Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за попередній рік.

Звіт про власний капітал складається підприємствами по закінченню року на підставі даних бухгалтерського обліку, який повинен вестись згідно з чинними П(С)БО. Усі коригування, пов’язані із зміною облікової політики підприємства, виправленням помилок, будь–які інші зміни в обліку, що впливають на оцінку елементів капіталу, відображаються у Звіті про власний капітал у розгорнутому вигляді. Тому, з точки зору забезпечення достовірності даних цього звіту, є необхідним застосування достатньої деталізації Плану рахунків, передбаченого інструкцією, додатковими субрахунками та/або аналітичними статтями (див. розділ 10).

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
3. А. В. Дудник 1 страница
4. А. В. Дудник 10 страница
5. А. В. Дудник 11 страница
6. А. В. Дудник 12 страница
7. А. В. Дудник 2 страница
8. А. В. Дудник 3 страница
9. А. В. Дудник 4 страница
10. А. В. Дудник 5 страница
11. А. В. Дудник 6 страница
12. А. В. Дудник 7 страница

Переглядів: 480