• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система самоврядування за магдебурзьким правом

Утворення Кримського ханства

В середині 15 ст. розпалась Золота Орда. Проголосили Кримське ханство зі столицею в Бахчисараї. З кінця 15 ст. кримські татари щороку здійснювали походи за здобиччю на українські землі. Головною метою був ясир. Османська імперія захопила чорноморські порти і утворила провінцію з центром в Кафі.

Економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського

Сільське господарство – провідна галузь. Трипільна система.

Промисли: солеваріння, виробництво дьогтю, смоли і поташу. Сукно і полотно, гончарний посуд, предмети з металу і дерева.

Розвиток ремесла і торгівлі. На українських землях Польщі поширились цехи. До цеху приймали тільки католиків.

Цех – самоврядна громада вільних ремісників однієї чи кількох спеціальностей на чолі з цехмістром.

Основна форма внутрішньої торгівлі – ярмарок. Пожвавилась зовнішня.

З кінця 15 ст. в українських містах поширюється магдебурзька право – право міського самоврядування.

Магістрат –орган міського самоврядування

Села обирали власний копний суд.

Соціальний устрій др. пол..14-пер. пол.. 16 ст.

Українське суспільство було становим.

Привілейовані стани: шляхта і духовенство.

Шляхта (землевласники):

1) Князі – найбагатші.

2) Пани – заможна шляхта

3) Зем’яни – середня

4) Бояри – дрібна.

Зем’яни + Бояри = шляхта.

Духовенство:

1) вище

2) рядове

Непривілейовані стани – міщани і селяни.

Міщани:

1) патриціат

2) бюргери

3) плебс

Селяни: «похожі» (особисто вільні), «непохожі» (кріпаки).

У Литві закріпачення пов’язують із привілеєм Казимира 4, пізніше – з Литовськими статутами (1529, 1566, 1588).

Селяни:

1) Слуги – особисто вільні, перебували на службі і користувались землею

2) Данники – особисто вільні, сплачували данину

3) Тяглові – могли бути і вільними, і кріпаками. Працювали на землі, панщина з власною худобою.

Антифеодальний рух:

- втечі від поміщиків

- підпал поміщицьких маєтків

- убивство поміщицьких слуг або родини

Селянські повстання.

1490 – повстання під проводом Мухи.

1491 – повстання під проводом Андрія Барули.

Освіта здобувалась при церквах і монастирях. Письмо церковнослов’янською мовою, початки арифметики, молитви, співу. Львівські міщани були майже всі писемні. Юрій Дрогобич був одним із учених, яких навчався у західноєвропейському виші.

Перша українська друкарня з’явилась наприкінці 15 ст. у Кракові, заснував Швайпольт Фіоль. На початку 16 ст. з’явились книгодруки білоруса Франциска Скорини.

Архітектура:

1) Регулярне планування міст: центр – площа Ринок, з кожного кута вулиці.

2) Основа фортифікації – баштова система укріплень.

Пам’ятки: Верхній замок у Луцьку, Острозький замок, Кам’янець-Подільська, Меджибізький, Мукачівський замок, Хотинська фортеця.

Мистецтво:

1) образ Богородиці (ікона з с. Красів)

2) ікона Юрія Змієборця

3) У 15 ст. сформувався український іконостас.

4) Розвивалась українська графіка, книжкова мініатюра (Київський псалтир).

Дати:

1556 – 1561 р.– Створення Пересопницького Євангелія;

1556р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі;

1569 р. – Люблінський сейм (Люблінська унія). Утворення Речі Посполитої;

1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Українські землі під владою Речі Посполитої

Причини об’єднання:

1) ослаблення Литви внаслідок московсько-литовських війн

2) прагнення Польщі отримати українські землі і селян

3) Прагнення українських, білоруських, литовських шляхтичів зрівнятись в правах з польськими

4) Необхідність захисту від турецько-татарських набігів.

Люблінська унія (1569):

1) Польща та Литва об’єднались в одну державу – Річ Посполиту

2) Державу очолив один правитель – король польський і великий князь литовський

3) Король обирався польсько-литовським сеймом

4) Єдині органи державного управління

5) Польська шляхта отримала право землеволодіння в Литві і навпаки

6) Спільна зовнішня політика

7) Україна переходить під владу Польщі і ділиться на 6 воєводств.

Наслідки унії для України:

1) майже всі українські землі об’єднались в одній державі

2) інтенсивний розвиток економіки, посилення експлуатації селянства

3) міста перетворювались на магнатські резиденції, центри розвитку ремесла і торгівлі

4) українські землі активно залучаються до міжнародної торгівлі

5) поширюється католицизм, наступ на православ’я

Державний устрій РП

Сейм –вищий орган державного управління, раз на два роки

Сенат – король, найвищі урядовці та духовні особи

Ізба, або палата послів – шляхта

Особливості устрою:

1) сейм розв’язував усі державні питання,

2) принцип одностайності,

3) у період між сеймами керував король

4) діяльність короля контролювалася призначеними сеймом сенаторами

5) король зобов’язаний виконувати рішення сейму

6) шляхта мала право збройно опиратись владі.

РП була виборною монархією із шляхетською демократією.

Особливості розвитку українських земель у РП

- втрата адміністративного поділу, утворені Галицьке, Белзьке, Брацлавське, Волинське, Київське і Подільське воєводства

- південні землі залишались незаселені через татар

- почалось формування фільварків. Посилення феодального гноблення селян, вони мали відробляти майже щоденну панщину.

Фільварок – багатогалузевий господарський комплекс, що ґрунтувався на постійній праці кріпаків і орієнтований на ринок.

Утворення українського козацтва

Перша згадка датується 1429.

Козацтво – суспільний стан вільних від кріпосництва людей, які займалися господарством і обороняли від загарбників.

Причини виникнення:

1) економічні: захоплення українських земель польськими та литовськими феодалами

2) соціальні: посилення феодального гніту, оформлення кріпосництва

3) політичні: намагання Польщі встановити контроль над утікачами в Подніпров’ї

4) національно-релігійні: політика спольщення, гоніння на православних

5) військові: необхідність захисту кордону від Криму.

Основні заняття: землеробство, скотарство, полювання, рибальство, торгівля.

Перша відома Січ – Хортиця, заснована Байдою Вишневецьким. Курінь був військовою одиницею, всього їх було 38.

Січ мала ознаки державності: територію, систему владних органів, військо і правові звичаї.

Вищим органом влади виступала Січова Рада.

Повноваження Ради:

- оголошення війни і підписання миру

- організація військових походів

- покарання злочинців

- розподіл земель.

Рада проводилась 2-3 рази на рік, 1 січня, 1 жовтня та після Великодня. На радах обирали козацьку старшину:

1) гетьмана або кошового отамана, якому належала вища адміністративна, військова і судова влада

2) воєнного суддю, виконував за відсутності гетьмана його обов’язки

3) писаря

4) осавула, що відповідав за оборону Січі

5) обозного, який відав артилерією

Вибори старшини відбувались 1 січня. Символами влади були клейноди: хоругви, булава, печатка, бунчук, литаври і пірнач.

Військове мистецтво:

- піхота вважалась найкращою. Шикувалась у три шеренги.

- Козацька кіннота наступала лавою

- Для оборони використовували табір – чотирикутне рухоме укріплення.

Реєстрове козацтво – це козаки, зараховані на військову службу РП і записані у спеціальні реєстри.

Ідея належала Сигізмунду 1, втілив її Сигізмунд 2 Август.

Права та привілеї реєстровців:

1) право землеволодіння, заняття промислами і торгівлею

2) отримували плату за військо

3) звільнялись від уплати податків

4) обирали гетьмана і старшину на Раді

5) мали власну судову систему й адміністративну юрисдикцію

6) в містечку Трахтемирів на Київщині мали власний монастир.

Значення козацтва:

- засвоїли степові землі

- були захисниками південних районів від турецько-татарських

- брали участь у народних повстаннях

- основи козацької держави

Становище православної церкви:

- формально церква рівноправна

- вищих церковних посадовців призначав король

- державні та світські особи постійно втручались в справи церкви

Реформаційний та контрреформаційний рухи в 16 ст.-пер.пол 17 ст.

Реформація:

- проти надмірного втручання церкви в сфери життя

- за здешевлення церкви

Виник протестантизм:

- кальвінізм (шляхта)

- соціанство.

Реформація знайшла відгук у діяльності братств.

Братства –громадські релігійні об’єднання православних українців.

Мета діяльності: захист національно-релігійних прав українців.

Заходи:

- виступали за право міських общин брати участь в управлінні церквою

- захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху

- займались просвітницькою діяльністю.

Ідея перекладу Біблії на народну мову реалізована в україномовному Пересопницьому Євангеліє (1556-1561), створеному на Волині.

Наприкінці 16 ст. почалась Контрреформація – наступ католицизму.

Напрямки контрреформації:

- єзуїтський орден

- мережа єзуїтських колегій

- поширюються ідеї унії православної і католицької церков.

Берестейський собор 1596.

Ініціатори з українського боку Гедеон Балабан та Іпатій Потій.

Причини:

- прагнення католицтва розширити вплив

- РП вважала єдину віру консолідуючим чинником

- Православне духовенство і знать намагались позбавитись нерівноправності.

Зміст Берестейської унії:

1) православна і католицька церква об’єднались в греко-католицьку (уніатську)

2) уніатська церква зберігала православні обряди, церковнослов’янську мову, право на митрополичу та єпископські кафедри, одруження нижчого духовенства

3) уніатська церква визнавала зверхність папи римського, учення католиків

4) уніати=в правах з католиками

Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза, потім – Іпатій Потій.

Наслідки:

- утворилась УГКЦ, яка обстоювала національну ідентичність українців

- почалась боротьба православних з уніатами, загострились релігійні суперечності в суспільстві

- не відбулось обіцяне зрівняння в правах.

Культура в 16 – пер.пол 17 ст.

Характеристика:

- в умовах утисків

- відсутність єдиного політичного та духовного центру

- вплив козаччини

- взаємодія з західноєвропейською культурою, вплив Відродження, Реформації та Гуманізму.

Здобутки:

1) поширення книгодрукування (Швайпольт Фіоль, Франциск Скорина), Іван Федоров. Вважають, що першодрукарем Львову був Степан Дропан.

2) Братства

3) Освіта:

- початкові школи при монастирях,

- слов’яно-греко-латинські школи, де викладались мови та «сім вільних наук»,

- братські школи (Львівська, Київська і Луцька)

- протестантські, греко-католицькі, єзуїтські школи

- перші вищі: Острозька колегія (перший ректор Герасим Смотрицький)

- 1632 – утворення Києво-Могилянська колегія.

- Поширення шкільних підручників.

4) Пересопницьке Євангеліє

5) Усна народна творчість була присвячена козаччині («Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Пісня про Байду»). Супровід – гра на бандурі, лірі, кобзі.

6) Література:

- полемічна (І. Вишенський «Послання до єпископів», М. Смотрицький «Тренос», І. Борецький «Протестація»)

- історичні мемуари

- політична публіцистика (С. Оріховський-Роксолан)

- латиномовна поезія

- перекладна література

7) Літописання: Густинський літопис, Львівський, Острозький.

8) Театр і драматургія: шкільний театр, вертеп

9) Музика: церковна музика (багатоголосі партесні співи), світська музика – канти, інструментальна

10) Архітектура: будівництво оборонних споруд, міст-фортець. Архітектурні стилі: готичний та ренесанс, бароко.

11) Образотворче мистецтво:

- художники об’єднуються в цехи

- розвивається скульптура

- церковний живопис – фрески та іконопис

- світський живопис

- книгодрукування сприяє розвитку гравюри, книжкової мініатюри

Козацькі повстання 90-х рр. 16 ст.

Причини:

1) закріпачення селянства і нереєстровців, збільшення панщини

2) захоплення польськими феодалами південноукраїнських земель

3) ігнорування вимог щодо збільшення реєстру.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Узагальнення та систематизація знань
9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
10. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
11. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
12. Автоматична система сигналізації

Переглядів: 893