МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Алельне виключенняЖиттєздатність, загальна тривалість Наддомінування Множинний алелізм Взаємодія генів Типи взаємодії генів Взаємодія генів – це взаємодія продуктів генів у цитоплазмі. Механізм взаємодії генів Передаються не ознаки, а спадкові фактори – гени. Результатом поєднання двох статевих клітин при заплідненні є формування організма із генотипом – який є не простою сумою, а складною системою взаємодіючих генів. Взаємодія генів має біохімічнуоснову. Гени безпосередньо не взаємодіють один із одним (за винятком випадків кон’югації і кросинговеру). Саме це визначає формування ознаки. Усі типи успадкування – це результат взаємодії генів. Гени бувають: алельними(знаходяться в однакових локусах гомологічних хромосом); неалельні(знаходяться в різних локусах гомологічних хромосом або в різних хромосомах). Алельні гени: • повне домінування, • неповне домінування, • кодомінування, • наддомінування, • алельне виключення. Неалельні гени: • комплементарність, • епістаз, • полімерія, • ефект положення. Успадкування за типом кодомінування пов’язано із проблемою множинного алелізму. Фенотиповий прояв кожної менделюючої ознаки базується на взаємодії в генотипі двох алельних генів. Однак кількість алелів у людських популяціях далеко не завжди дорівнює двом. Скільки б алелів не існувало в популяції, ознака в конкретному організмі визначається сполученням лише двох із них. Явище множинного алелізму визначає фенотипову гетерогенність людських популяцій, це одна з основ різноманіття генофонду людини. В основі цієї множинності полягають генні мутації (корисні, нейтральні, шкідливі), які змінюють послідовність азотистих основ молекули ДНК у ділянці, що відповідає даному гену. Наддомінування— проявляється в тому випадку, коли домінантний алель у гетерозиготному стані проявляється сильніше, ніж у гомозиготному (Аа > АА). Це поняття корелює із ефектом гетерозису і пов’язане із такими складними ознаками, як життята ін. Алельне виключення- це результат виключення одного з алелів внаслідок інактивації однієї з гомологічних хромосом. Приклад - інактивація однієї з Х-хромосом у жіночому організмі, що приводить у відповідність вміст алелів Х-хромосом у чоловіків та жінок. Інактивація Х-хромосоми відбувається на ранніх стадіях ембріогенезу жіночої особини і при цьому інактивуються різні хромосоми (або батька, або матері) у різних частинах ембріона. Це призводить до того, що у різних органах і тканинах дорослого організма активними є різні алелі Х-хромосом. Тому жінки є мозаїками, тобто різні частини тіла можуть мати різні варіанти прояву тієї ж ознаки, що передається через Х-хромосому.
Читайте також:
|
||||||||
|