Порівняння і взаємозамінність споживчих благ

Основні властивості ЦФС тісно пов’язані з особливостями порівняння і взаємозамінності благ. Різноманітні по своєму призначенню споживчі блага безпосередньо кількісно незрівнянні між собою в силу якісних відмінностей і кількісної неспівставності їх природних властивостей. Порівняння можливі тільки в рамках вузьких груп споживчих благ. Наприклад, порівняння продуктів харчування по їх калорійності. Однак самі різноманітні споживчі блага однорідні і співставні в тому сенсі, що їх споживання враховує суспільний добробут. Показники суспільної корисності випливають із ЦФС, характеризує приріст загального рівня споживання в результаті збільшення блага іна “малу одиницю”, тобто гранично корисний ефект (чи граничну корисність) і–того блага. В кінцевому рахунку, порівняння певних різних наборів споживчих благ по їх суспільній корисності є наслідок співставності різних наборів споживчих благ по їх перевазі з точки зору задоволення суспільних потреб. В цілому ж при малій зміні значення аргументів ЦФСзміна самої функції ЦФСприблизно виражається повним диференціалом dz(x)=∑x dz. ЦФСможе бути досягнута різними способами. В цьому стоїть основа взаємозамінності споживчих благ. Коефіцієнт чи норма еквівалентної замінності благ обернено пропорційний співвідношенню граничних корисностей цих благ, взятого з оберненим знаком.

Для вивчення закономірностей споживання і конкретизації властивостейЦФважливо проаналізувати зміну коефіцієнтів еквівалентної замінності одних благ іншими. Практика показує, що якщо потреба в певному блазі задовольняється в незначній степені, то коефіцієнти замінності (витіснення) іншими благами для збереження загального рівня споживання високі. При збільшенні споживання цього блага коефіцієнти еквівалентної замінності іншими благами неухильно зменшуються.

Розглянемо умовний приклад. Споживання цукру на душу населення складає 50г на добу, а споживання м′яса 250г на добу. Допустимо, що загальний рівень споживання (300г), залишається колишнім, якщо кількість цукру збільшується до 80г (на 30г), а кількість м′яса зменшується до 220г (коефіцієнт замінності 1:1). Очевидно, що якщо кількість цукру зросте ще на 100г (180г), то зменшення м′яса на 100г (120г) уже не буде еквівалентним, так як знижує загальний рівень споживання. А при дуже високому рівні споживання цукру (стан граничного насичення, що шкідливо для здоров′я) він зовсім не може заміщувати навіть скільки завгодно малу кількість м′яса.

В вимірюванні коефіцієнтів замінності проявляється певна послідовність задоволення окремих потреб. На низьких рівнях добробуту задовольняється, перш за все, самі щоденні, природні потреби (їжа). Навіть дуже великий приріст благ, що забезпечує потреби більш “високого” порядку не може компенсувати відмову від задоволення потреб в їжі. Але по мірі насичення першочергових потреб блага, задовольняючі потреби більш високого рангу, отримують більш високу суспільну оцінку. Так з ростом добробуту збільшується цінність вільного часу як передумови гармонійного розвитку особистості, а відносна цінність матеріальних благ першої необхідності зменшується.

Це добре видно на графіку, де зображена крива байдужості. Якщо споживання першого блага збільшується. То споживання другого блага зменшується і цим пояснюється те, що крива байдужості носить ввігнутий характер.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Функція корисності. Загальні властивості функції корисності	\|	Функція купівельного попиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.