Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Матриця PEST-аналізу

P Політика E Економіка
1. Вплив виборів Президента, Верховної Ради тощо. 2. Зміни в законодавстві (які саме) 3. Державне регулювання в галузі… (назва напрямку). 4. ……………………… n. .................................... n+1 Cценарій № 1 — «Політика» n+2 Сценарій № 2 — «Політика» 1. Загальні тенденції в економіці: підйом? спад? 2. Рівень інфляції. 3. Співвідношення грн/$ (або до ін­шої валюти, наприклад євро) 4. Витрати на енергоносії……… n………………………………… n+1 Cценарій № 1 — «Економіка» n+2 Сценарій № 2 — «Економіка»
S Cоціум T Технологія
1. Зміни в базових цінностях. 2. Зміни у стилі життя. 3. Демографічні зміни. 4. Зміни у структурі доходів. 5. Ставлення до освіти (бізнесу)…… ………………………………… n…. n+1 Сценарій № 1 — «Соціум» n+2 Сценарій № 2 — «Соціум» 1.Державна технологічна політика. 2.Тенденції в НДПКР. 3.Нові патенти. 4.Швидкість змін у технології (пев­ної галузі). 5.Нові продукти……………… ………………………………… n......................................... n+1 Сценарій № 1 — «Технологія» n+2 Сценарій № 2 — «Технологія»

Більш глибоко загальний стан зовнішнього середовища можна визначити за допомогою розглянутих далі груп факторів:

1. Стан економіки та ринків визначають економічні фактори:

· характер економіки та економічних процесів (зокрема, інфляція або дефляція);

· система оподаткування та якість «економічного законодавства» (зокрема, можливості вивезення прибутків);

· масштаби економічної підтримки окремих галузей (підприємств);

· загальна кон’юнктура національного ринку;

· розміри та темпи зростання чи зменшення ринку (узагалі);

· розміри та темпи зростання окремих сегментів ринку відповідно до інтересів фірми;

· стан фондового ринку;

· інвестиційні процеси;

· ставки банківського процента;

· політика й переважна система ціноутворення та рівень централізовано регульованих цін;

· законодавство щодо володіння (користування) землею, вартість землі тощо.

2. Діяльність уряду — політико-інституційні фактори:

· стабільність уряду;

· державна політика приватизації/націоналізації;

· державний контроль і регулювання діяльності підприємств (узагалі);

· рівень протекціонізму (узагалі);

· зростання/зменшення ролі уряду як замовника;

· міждержавні угоди з іншими країнами;

· рішення уряду щодо підтримки окремих галузей підприємств (пріоритети);

· вимоги забезпечення рівня зайнятості, регулювання ринку праці;

· державна політика щодо забезпечення ресурсами окремих галузей і підприємств;

· рівень корупції державних структур;

· рівень економічної свободи держави (згідно з міжнародними оцінками).

3. Структурні тенденції:

· структура галузей національної економіки;

· процес формування нових галузей та рівень їх конкурентоспроможності;

· темпи згортання діяльності «застарілих» галузей;

· вплив міжнародного поділу праці на діяльність окремих галузей і підприємств (зокрема, вплив антидемпінгового та антимонопольного законодавства);

· зміни оптимальних розмірів підприємств (зокрема, під впливом НТП).

4. Науково-технічні тенденції:

· «технологічні прориви» (де саме — галузь, напрямок дослід­жень тощо);

· скорочення або продовження «життєвого циклу» технологій (за окремими галузями);

· питома вага наукомістких виробництв і продукції;

· вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність;

· вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічних виробництв;

· вимоги до науково-технічного рівня конкурентоспроможної продукції.

5. Природно-екологічна складова:

· природно-кліматичні умови;

· територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;

· розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів;

· законодавство з екологічних питань (можливість змін і обмеження, що ними зумовлені);

· стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.

6. Тенденції ресурсного забезпечення:

· структура і наявність «національних» ресурсів;

· структура імпорту/експорту сировини та матеріалів;

· рівень дефіцитності ресурсів, що їх споживають підприємства;

· доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).

7. Демографічні тенденції:

· кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та в їхніх доходах);

· наявна та потенційна кількість робочої сили;

· кваліфікаційні характеристики (якість) робочої сили;

8. Соціально-культурна складова:

· сприйняття (недовіра) приватного бізнесу;

· переважний характер відносин «підприємство — громадські організації»;

· «економічний націоналізм», ставлення до іноземців;

· профспілкова активність і вплив профспілок на формування громадської думки.

9. Несподіванки стратегічного характеру і можливі «горизон­ти» стратегічного планування (основний перелік та часові оцінки). Перелік цих «несподіванок» є специфічною особливістю, об’єк­тивно притаманною середовищу певної країни, а водночас він залежить від ступеня обізнаності та кваліфікації особи, яка виконує стратегічний аналіз. «Горизонти» стратегічного планування визначаються також на основі урахування об’єктивних та суб’єк­тивних факторів (див. частину ІV).

10. Міжнародне середовище (за окремими країнами):

· структура господарства країни;

· характер розподілу доходів;

· середній рівень заробітної платні;

· вартість транспортних послуг;

· інфляція та ставки банківського процента;

· обмінний курс валюти відносно країни-партнера;

· рівень ВНП;

· рівень податків.

Існують також інші фактори, які не мають суто економічної природи, але їх усе одно варто враховувати:

· кількість і густота населення;

· географічне розташування та розвиненість комунікацій;

· професійний рівень та рівень грамотності населення;

· якість і кількість природних ресурсів;

· переважний рівень технології (за галузями);

· особливості конкурентної боротьби;

· національні особливості ведення бізнесу.

Будуючи систему факторів для аналізу зовнішнього середовища потрібно враховувати таке: взаємозв’язок факторів, що характеризуються силою, з якою зміна одного фактора впливає на інші фактори зовнішнього середовища; складність системи факторів, що впливають на організацію, зумовлена кількістю, різноманітністю зв’язків і наслідків впливу; динамічність і рухомість, тобто відносну швидкість і різні темпи змін факторів середовища; невизначеність інформації про середовище та невпевненість у її точності.

Кожне підприємство має з’ясувати для себе, які саме із зовнішніх факторів найістотніше впливають на його діяльність, і ретельно досліджувати їх. Для аналізу середовища застосовуються, наприклад, табл. 3.2—3.4.

 


Читайте також:

  1. Блочна матриця.
  2. Дiї над матрицями
  3. Дії над матрицями
  4. Дії над матрицями
  5. ЕВОЛЮЦІЙНА МАТРИЦЯ ДЛЯ СХІДНОЇ ЄВРОПИ
  6. Лінійний оператор та його матриця
  7. Мал.28. Матриця можливостей
  8. Мал.29. Матриця загроз
  9. Матриця BCG.
  10. Матриця PEST-аналізу
  11. Матриця АДЛ (ADL) .




Переглядів: 1099

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 3. Середовище господарської організації | Напрямки аналізу внутрішнього середовища організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.